Скільки ще в Росії залишається ракет, чи встигає агресор поповнювати "відстріляне" та чи зможе українська ППО згодом відбивати всі ворожі удари – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Від початку повномасштабної війни Україна піддається ракетним атакам з боку російських військ. Окупанти змінюють свою тактику, цілі ударів, але незмінним залишається одне – ворог не відмовляється від терору.
З осені РФ націлилася на критичну інфраструктуру. За цей час сили ППО збили до 700 ракет. Однак запаси ворога вичерпуються, а тому путінські війська останнім часом збільшили інтервали ударів, щоб поповнювати арсенал для нових масштабних ударів.
Ворожа армія з січня поточного року п'ять разів масовано обстрілювала Україну: 14 січня, 26 січня, 10 лютого, 16 лютого та 9 березня. В сумі за ці дні росіяни застосували близько 316 ракет різного виду. Що зараз є в арсеналі у агресора та як він його використовує?
Крилаті високоточні ракети Х-101, Х-555 і "Калібр" – основа масованих атак окупантів. З них перші дві повітряного базування. Їх ворог, як правило, запускає зі стратегічної авіації з району Каспійського моря. Тоді як "Калібр" морського базування, ракета може бути випущена як з кораблів, так і з підводних човнів, здебільшого з акваторії Чорного моря.
Ці види ракет йдуть умовно на невеликих висотах, маневруючи й змінюючи свої висоти та напрямки, каже РБК-Україна авіаційний експерт Костянтин Криволап. Грубо кажучи, це "швидкісні безпілотники", додає він.
"Ми збиваємо їх. Щось може проскакувати, обманювати нашу протиповітряну оборону, але загалом збиваємо. Варто зазначити, що немає такої системи ППО, яка на 100% забезпечує збиття будь-чого, все одно якісь можуть проскакувати", – зауважив експерт.
На кінець року країна-агресор могла виробляти по 20-30 крилатих "Калібр" та Х-101 щомісяця, говорив в інтерв'ю РБК-Україна представник воєнної розвідки Вадим Скібіцький. За оцінками ГУР, на початок січня запаси Х-101, Х-555 і "Калібр" у росіян склали 177 одиниць.
Відтоді ворожа армія під час масованих обстрілів випустила по Україні орієнтовно 211 цих ракет, а виготовили, згідно з оцінками розвідками – до 180. Виходить, що на кінець березня Москва мала в запасах приблизно 146 штук Х-101, Х-555 та "Калібрів". Іншими словами, противник дійсно витрачає на удари більше, ніж може виробляти.
Ще один вид високоточних ракет, який мають у своєму арсеналі війська РФ – гіперзвукові аеробалістичні Х-47 "Кинжал". За понад рік широкомасштабної війни зафіксовано лише поодинокі пуски цих ракет по території України. Але під час останньої масованої атаки 9 березня противник вперше випустив їх аж шість одночасно.
"Використовувалися, зокрема, літаки МіГ-31К. Не пам'ятаю, щоб таке було раніше", – коментував речник командування Повітряних Сил Юрій Ігнат останній масштабний удар 9 березня.
За допомогою винищувача МіГ-31К ракета розганяється і після цього умовно викидається до стратосфери. Де вже з величезною гіперзвуковою швидкістю летить до цілі.
"Кинжали" наша ППО поки збивати не може. Їх у росіян, за словами Командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва, залишилося лише 49 одиниць. За експертними оцінками, ворог може виготовляти їх по 10 штук щороку, маючи всі необхідні комплектуючі.
Інший вид ракет, які путінські війська теж зараз намагаються економити, хоча дуже активно застосовували на початку повномасштабної війни – це балістичні "Іскандер-М". Станом на січень їхня кількість впала до 11% від довоєнних запасів і складала лише 92 одиниці.
Дефіцит високоточного та більш сучасного озброєння росіяни намагаються компенсувати радянськими Х-22. Це стара протикорабельна ракета, що має величезну руйнівну силу. Саме такою окупанти вдарили по торговому центру у Кременчуці та по багатоповерхівці в Дніпрі.
У РФ ці ракети вже не виробляються, однак на початок січня 2023 року, за оцінками Міноборони, ворог міг мати 162 одиниці Х-22. Але під час масованих атак ворожа армія вже випустила з цього резерву 23 штуки.
"Якщо ми говоримо про Х-22, то ця ракета хоч і аеробалістична, вона запускається з бомбардувальника Ту-22: розганяється, запускається двигун, злітає високо в атмосферу і звідти починає, грубо кажучи, летіти прямо на ціль. Але при цьому вона все одно ще має змогу керувати напрямом", – розповів Криволап.
Загалом дальність цих ракет не перевищує 600 кілометрів. Тобто агресор не може досягати ними будь-якої точки України, з огляду на те, що винищувачі, як правило, запускають їх за межами нашого кордону.
Під час масштабних ударів цьогоріч окупанти застосували один раз Р-800. Це крилата ракета берегового базування "Онікс". Їх на початок цього року країна-агресор мала 326 одиниць, але їх росіяни не виготовляють.
По прифронтових містах російські війська найчастіше стріляють із зенітно-ракетного комплексу С-300. У запасах до цих ЗРК окупанти мають щонайменше 6 тисяч ракет. У порівнянні з вищезгаданими зразками, вони мають не таку велику дальність. Оскільки агресор використовує для захисту більш нові комплекси ППО, то нових ракет до С-300 Москва не випускає. А ті, що десятки років зберігаються у запасах, ворог фактично утилізує в Україні, тероризуючи мирних мешканців. Від таких атак зараз регулярно страждають Херсон, Запоріжжя і Харків.
На озброєнні у Російської Федерації є також Х-29, 31, 35, 58, 59. Станом на січень цього року у РФ було таких 313 одиниць. Але вони мають значно меншу дальність, ніж крилаті Х-101, Х-555 та "Калібри" – від кількох до 285 км.
Москві вдається діставати комплектуючі для ракет через низку так званих фірм-"прокладок", каже провідний науковий співробітник НАУ, експерт з питань авіації Валерій Романенко. Ці фірми діють через Туреччину, інші країни Близького Сходу і напряму з Китаю. З ним у РФ значно зросла кількість перельотів літаків Ан-124 та Іл-76, якими можуть доставлятися мікросхеми та інша електроніка.
У ГУР кажуть, що зараз у Москві хочуть подвоїти обсяги виробництва ракет. Але через санкції, як вважає Романенко, агресор може "вижати" збільшення виготовлення лиш у 1,5 раза.
У РФ також взялися й за вдосконалення ракет, особливо Х-101 та "Калібрів". На них ставлять системи для створення перешкод радіолокаційним станціям, змінюють навігаційні системи. Однак у цих спробах ворог має й інші проблеми. Це стосується оновлення програмного забезпечення та складнощів з верстатами, зазначає експерт.
"Тобто є велика кількість комплектуючих, які Росія зараз не може отримати, бо все, що хоча б найменшим чином дотикається до військового виробництва, зараз у них дуже обмежено", – розповів Романенко.
Системи протиповітряної оборони Patriot і SAMP/T, які союзники вже невдовзі передадуть Україні, можуть допомогти нам не лише збивати ракети, а й відганяти авіацію РФ далі від кордонів. З ними ми матимемо можливість боротися із балістикою, яку наразі все ще не маємо змоги збити.
Наразі українські військової продовжують навчання, щоб керувати цими комплексами. За словами командувача Повітряних Сил ЗСУ генерала-лейтенанта Миколи Олещука, Україна чекає на своїх фахівців вже навесні. Вони повернуться додому з уміннями та з самими комплексами SAMP/T.
Видання CNN з посиланням на чиновників у Пентагоні писало, що Patriot розгорнуть в Україні раніше очікуваного. Навчання наших військових у США розпочалося орієнтовно у другій половині січня і мало тривати 10 тижнів. Проте через хороші результати українських фахівців воно зайняло менше часу.
Чи зможе Україна з Patriot і SAMP/T відбивати ті цілі, які раніше не могла? Як зазначив Криволап, фактично ці комплекси можуть збивати "Іскандери" та боротися із зенітними ракетами С-300, які летять по балістичній траєкторії. Але все залежатиме від кількості отриманих ППО й окремо під час кожної ситуації під час відбиття атаки.
У будь-якому випадку з кожною отриманою системою ми все більше зміцнюємо нашу ППО і в перспективі матимемо можливість відбивати балістичні та аеробалістичні ракети. В той час як Росія виснажується. І агресор вже не здатний під час одного масштабного удару випустити залп у 100 одиниць.
Проте Москва ще намагається вигадувати інші прийоми терору та шукати обхідні шляхи, аби дістати комплектуючі для поповнення запасів. Хоч масовані атаки окупанти стали проводити рідше, але це не означає, що небезпека минула. Тому необхідність санкційного тиску на країну-агресора та подальша допомога Україні сучасними системами ППО від партнерів залишається важливою.