Скільки економіка України втратить від ракетного терору росіян: два сценарії на 2023-2024 роки

Базовий сценарій передбачає порівняно швидке відновлення системи завдяки ремонтам та оперативним поставкам енергетичного обладнання, що дасть змогу навіть дещо наростити генерацію е/е порівняно з листопадом-груднем 2022 року.

Песимістичний сценарій передбачає суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в окремих дефіцитних областях України. Поставки додаткового середньо- та високовольтного енергообладнання очікуються з ІІ кварталу 2023 року, проте його налаштування та адаптація потребуватиме часу. Як наслідок, ремонти триватимуть довше, а система відновлюватиметься повільніше.

Дефіцит е/е наприкінці 2022 року однаковий для усіх сценаріїв та оцінений у 23%. У базовому сценарії дефіцит зросте до 27% у першому І кварталі 2023 року та поступово буде падати. Наприкінці року він збільшиться до 18%. У песимістичному сценарії дефіцит становитиме у І кварталі 2023 року 40%, наприкінці року він становитиме 33%.

Обидва сценарії враховують ризики нових пошкоджень як для генерації е/е, так і стану електромереж, особливо в І кварталі 2023 року, коли потреби в е/е найвищі. В обох сценаріях передбачається сезонне збільшення потреби в енергоресурсах узимку через холодну погоду та меншу тривалість світлового дня та відповідно скорочення дефіциту навесні й улітку.

Також ураховано потребу в проведенні планових ремонтів блоків АЕС для забезпечення стійкості системи, а отже, і тимчасові обмеження виробництва е/е, насамперед у ІІ та ІІІ кварталах 2023 року.

Крім того, передбачається перерозподіл між споживанням е/е в зимовий період на користь підтримки об'єктів соціальної, критичної інфраструктури та домогосподарств.

Попри очікуване повернення контролю над ЗАЕС зі зменшенням безпекових ризиків, її інтеграція в енергосистему припускається лише в другому півріччі 2024 року через вірогідне замінування території та пошкодження обладнання.

Втрати ВВП

Згідно з базовим сценарієм втрати темпів зростання річного ВВП у 2023 році становитимуть 1.9 в. п., що враховує додатний ефект у розмірі 0.5 в. п. за рахунок використання бізнесом генераторів. Завдяки поступовому відновленню системи у 2024 році втрати зменшаться до 0.6 в. п. За песимістичного сценарію цьогорічні втрати ВВП становитимуть 3.6 в. п., у 2024 році - 1.5 в. п.

Вплив на інфляцію

Вплив дефіциту е/е на річну інфляцію оцінено в +0.5 в. п. на кінець 2022 року. Надалі вплив на показники інфляції зростатиме. За базового сценарію він досягне максимуму 3 в. п. у ІІ-ІІІ кварталах 2023 року та знизиться до 2 в. п. наприкінці року. Незначний додатний внесок в інфляцію зберігатиметься і на початку 2024 року, відображаючи статистичні ефекти від зростання собівартості в попередньому році. Однак вже наприкінці 2024 року дія цього чинника вичерпається.

За песимістичного сценарію очікується, що попри вищі витрати, загальний ефект на інфляцію відповідатиме базовому сценарію внаслідок падіння сукупного попиту.

Вплив на імпорт

Найбільше зростання імпорту очікується в І кварталі 2023 року на рівні 220 млн доларів на місяць. З ІІ кварталу завдяки довшому світловому дню, теплішій погоді та певному насиченню ринку обладнанням для забезпечення енергоавтономності імпорт продукції машинобудування знизиться, однак знову зростатиме з настанням холодів. За песимістичного сценарію найбільші втрати так само припадатимуть на І квартал 2023 року, проте їх величина зросте. Середньомісячне зниження експорту прогнозується на рівні 135 млн доларів на місяць, тоді як зростання імпорту - 410 млн доларів.