Скандал із тарифами на воду. Після критики Зеленського можуть змінити склад Нацкомісії

Підвищення тарифів на воду минулого тижня незалежним регулятором викликало серйозну критику з боку влади. Після цього НКРЕКП терміново скасувала свої рішення. Але цим справа не закінчиться – склад регулятора можуть перетасувати. Кого звільнять – нижче у матеріалі РБК-Україна.

В уряді України вкрай обурені рішеннями Нацкомісії регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо підвищення тарифів на водопостачання та граничних цін на електроенергію (прайс-кепи) для промисловості. Свою реакцію на дії НКРЕКУ прем'єр-міністр та міністр енергетики висловили 1 липня. Самі рішення було ухвалено кілька днів тому. Тарифи на воду підняли 29 червня, прайс-кепи – 27 червня.

До суботи жодної реакції на рішення регулятора не було. Але ввечері 1 липня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що рішення "неприйнятні" та "йдуть урозріз" з політикою уряду.

"Рішення не погоджені з урядом. Під час війни ми маємо діяти єдиною командою, особливо в таких чутливих галузях, як енергетика та тарифоутворення", – зазначив прем'єр. Він повідомив, що дав доручення міністру енергетики та інфраструктури провести консультації з НКРЕКУ щодо можливості перегляду таких рішень.

Слідом за ним міністр енергетики Герман Галущенко назвав підвищення тарифів необґрунтованими і дорікнув регулятору, що питання не обговорювалося з Міненерго та іншими представниками уряду. "Рішення НКРЕКУ щодо підвищення тарифу на водопостачання для населення необґрунтоване і не відповідає умовам воєнного часу", – заявив міністр енергетики.

Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні сказав, що дії НКРЕКУ "ганебні" та "непрофесійні". "Ми не можемо і не сприйматимемо спокійно такі рішення. Уряду доручено представити рішення у відповідь. Вони будуть", – заявив глава держави.

Підвищення тарифів не могло бути несподіваним

Підвищення тарифів на воду не могло бути несподіваним для уряду. Воно пройшло всі необхідні процедури обговорення. Регулятор ще в березні повідомляв про необхідність підвищити вартість послуг на водопостачання та водовідведення через скорочення споживання цих послуг та зростання окремих складових у структурі тарифів – електроенергії, реагентів, паливно-мастильних матеріалів. Тоді опрацьовувалося питання про підвищення у два етапи – з 1 квітня та з 1 липня 2023 року.

У травні в НКРЕКУ підтвердила свої плани. Там заявили, що рівень підвищення тарифів на воду може бути навіть вищим, ніж планували, через очікуване зростання граничних цін на електроенергію для промисловості (прайс-кепів). Електроенергія у вартості послуг із водопостачання займає до 40%. Різниця в тарифах для водоканалів за минулий рік становила близько 34 млрд. гривень і після підвищення вартості електроенергії витрати повинні збільшитися ще більше.

Прайс-кепи підняли 27 червня. Галущенко заявив, що і це рішення було ухвалено без необхідного обговорення з урядом. За інформацією РБК-Україна, наприкінці травня Міненерго не мав претензій до планів регулятора підвищити граничні ціни на е/е. Але тоді в проектах документів їхній рівень був нижчим, ніж у фінальному рішенні.

"Пропозиція про новий рівень прайс-кепів, озвучена з голосу одним із членів Комісії (на засіданні 27 червня – ред.) і потім прийнята, принципово відрізняється від попередньої пропозиції, яка була предметом публічного обговорення із залученням ключових енергокомпаній країни", – заявив Галущенко .

Прайс-кепи в результаті довелося збільшити більше, ніж планували через необхідність створити умови для імпорту електроенергії.

У Міненерго, за словами джерел в уряді, очікували від НКРЕКУ не підвищення прайс-кепів, а повного скасування. "Після скасування прайс-кепів хотіли подивитися, як ринок відреагує, а потім уже діяти відповідно до розвитку ситуації. Влітку це можна було зробити без особливих ризиків. Якби ціни різко зросли, то регулятор зміг би повернути прайс-кепи", – сказав співрозмовник видання. знайомий з ситуацією. Але НКРЕКУ все ж таки не ризикнула скасовувати прайс-кепи, побоюючись різкого стрибка цін на електроенергію.

У відомстві Германа Галущенка стверджують, що останнім часом випадки, коли НКРЕКУ ухвалює рішення без погодження з урядом, почастішали. Крім зміни прайс-кепів та тарифів на воду, називають підвищення у травні у два етапи тарифів на послуги з розподілу електроенергії для регіональних операторів системи розподілу (ОСР, обленерго).

Однак, НКРЕКУ – це незалежний регулятор. Ні уряд, ні президент не можуть контролювати його роботу і вказувати, що коли і як робити. Але критика від керівництва країни змусила регулятора таки переглянути раніше ухвалені рішення.

3 липня на позачерговому засіданні НКРЕКУ підвищення тарифів на воду було скасовано . "Верховний Головнокомандувач (президент, - ред.) висловився проти рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення, що є достатньою підставою для скасування ухваленого комісією рішення. При цьому прем'єр-міністр України звернув увагу на необхідність проведення додаткових консультацій щодо такого рішення", - заявив голова НКРЕКУ Костянтин Ущаповський.

Голова НКРЕКП Констянтин Ущаповський (фото nerc.gov.ua)

Якщо тарифи на воду можна скасувати, то з прайс-кепам складніше – вони почали діяти з 30 червня. Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев каже, що у регіонах ситуація з грошима через різницю в тарифах дуже серйозна. "Ви (центральна влада – ред.) вимагає, щоб постачали гарячу воду та опалення за фіксованими тарифами, а газ купується за космічною ціною, вартість електроенергії підвищується, а звідки гроші? Єдине джерело надходжень – споживач", – зазначив експерт.

Він вважає, що прайс-кепи треба взагалі скасувати, оскільки вони спотворюють ринок. "Прайс-кепи встановлюють невірний орієнтир. Жодних торгів не йде - всі ставлять ціну по прайс-кепу. Це не дозволяє зрозуміти яка реальна ціна зараз, щоб можна було на неї зреагувати - або збільшити генерацію, або зменшити. Вони (прайс-кепи - ред) не дають ринку нормально функціонувати, не дозволяють "Енергоатому" та "Укргідроенерго" хоч щось заробити", – зазначив Рябцев.

Склад НКРЕКУ планують змінити

Основна мета всього цього скандалу з тарифами – змінити склад НКРЕКП. Таку думку висловили кілька джерел, як в уряді, так і в самому регуляторі.

Підставою для зміни членів регулятора може стати закон , що імплементує до національного законодавства Регламент ЄС №1227/2011 про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку (REMIT).

Галущенко у своїй заяві зазначив, що цей закон встановлює "нові високі стандарти" у діяльності НКРЕКУ. При цьому, наголосивши, що останні рішення регулятора "не відповідають таким стандартам".

Закон фактично розширює повноваження комісії, та її члени були призначені під інші, вужчі повноваження. "Отже, за більш широких повноважень вимоги до членів комісії мають бути дещо іншими", – зазначив співрозмовник, знайомий із процесом обговорення питання про можливу зміну складу регулятора.

Але НКРЕКУ – незалежний орган, і для звільнення потрібні конкретніші причини, визначені законом про регулятор . Одна з найімовірніших із цього переліку – добровільна відставка. "Звичайно, до членів регулятора можуть просто звернутися з проханням написати заяви, і вони вже вирішуватимуть, як бути", - припустив співрозмовник.

Засідання НКРЕКП (фото nerc.gov.ua)

Є інші варіанти. НКРЕКУ складається із 7 членів. Повноваження одного з них – Олексія Магди – закінчились 1 липня. На його місце вже проведено конкурс, переможцями відібрано Михайла Бно-Айріяна та Олександр Косянчука. Але Кабмін ще не ухвалив рішення про призначення.

Трьох членів комісії – Ольгу Бабій, Руслана Кайдаша, Валерія Тарасюка – призначено указом президента у жовтні 2019 року. Призначення було тимчасовим – на 3 місяці до проведення конкурсу. Цей термін давно минув, а люди досі працюють. До речі, деякі експерти та джерела видання в уряді наголошують на тому, що позиція саме тимчасово призначених членів часто суперечить позиції Офісу президента.

Крім того, діє указ президента від червня 2020 року про ротацію членів комісії. Він стосується Бабій, Кайдаша і Тарасюка, а також Дмитра Коваленко. Заміна цих чотирьох членів має відбутися не пізніше липня 2025 року. Тобто зараз їх повноваження можуть бути припинені щодо ротації будь-якої миті. Натомість можуть бути тимчасово призначені нові члени – до проведення конкурсу.

Для звільнення голови комісії Костянтина Ущаповського та ще одного члена Олександра Формагея наявних підстав наразі немає. Але склад комісії може бути замінений не повністю, а частково.