Сіра зона Кремля. Як на окупованих землях України процвітає російська корупція

Росія, окупувавши українські землі, обіцяє їх швидко відновити, але за фактом краде зі своїх же коштів, виділених на "велику розбудову". Якими схемами користуються росіяни, як у Маріуполі розвалюються щойно відбудовані житлові комплекси і хто курує цей процес з Кремля, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, одним із "рушійних" наративів було так зване звільнення українців. Російська пропаганда розповідала про те, що українців звільняють від терору "київського режиму", тиранії та бідності. Кремлівські журналісти постійно наголошують на тому, як погано живуть люди на підконтрольній Україні території і як добре і безбідно зажили ті, кого вдалося "звільнити".

Для того, щоб підтвердити свої слова, у російських ЗМІ періодично з'являються сюжети про те, як швидко та якісно відбудовують напівзруйнований Маріуполь, як багато відпочиваючих приїжджають у захоплений Бердянськ та як під російським контролем уже понад десять років розквітає Донецьк. Насправді все виглядає дещо інакше – окуповані регіони перетворилися для Кремля на територію, де тероризують місцеве населення та "відмивають" бюджетні гроші.

Виняткові умови

"Буде спрощений варіант реєстрації саме для наших територій. Як тільки я отримаю розрахунки, я побачу ваші розрахунки, гадаю, все буде вирішено. Грошей буде більше, ніж можливостей".

Ці слова херсонський гауляйтер Володимир Сальдо промовляє під час спілкування з афілійованими підрядниками, які приїхали з Росії, щоб допомогти "відбудовувати" Херсонську область. І коли він говорить про те, що грошей буде більше ніж можливостей, він справді має рацію – тільки на одну Херсонську область Кремль у 2023 році виділив більше 70 млрд рублів (31,9 млрд гривень).

Окупаційна влада одразу ж вигадала нереалістичні проекти для освоєння величезних коштів – наприклад, побудувати місто на Арбатській стрілці або прокласти дорогу від Генічеська до Харкова. Москва, розподіляючи бюджет на Херсонську область, вирішила не обмежуватись захопленими територіями, "роздавши" гроші і на правий берег. Говорячи про це, Сальдо не приховує посмішки.

Володимир Сальдо (фото: Facebook)

Загалом 2023 року Кремль планував виділити 483 млрд рублів (220,2 млрд гривень) на захоплені українські регіони, а 2024 року цю суму збиралися збільшити на 35%. При цьому 2023 року в Росії зафіксували новий рекорд бідності - за інформацією Росстату за межею живуть 9,3% росіян.

Щоб продемонструвати лояльність "русского мира", у Москві максимально спростили схему отримання підрядів для роботи у захоплених регіонах. Замовники робіт можуть не дотримуватись норм за максимальною вартістю, проводити закупівлі через одного постачальника, публікувати закупівлю в день укладення контракту (не залишаючи поля для конкуренції), взагалі не публікувати інформацію про закупівлю тощо. За фактом, процес закупівлі тієї чи іншої послуги для тих, хто прагне щось будувати в окупації, перетворився на один великий виняток.

Таким чином російська влада щосили намагається вдати, що "нові" території мають якийсь особливий статус і привілеї. Про них дбають, на них виділяють небачені для бідних регіонів РФ гроші та створюють усі необхідні умови для швидкого відновлення. Насправді створені умови потрібні для одного – спрощеної схеми крадіжки бюджетних дотацій.

Кремлівська вертикаль

За кожним окупованим регіоном закріплений свій "наглядач". На Донеччині це Денис Пушилін, у Запорізькій області – Євген Балицький, у Луганській – Леонід Пасічник, у Херсонській – Володимир Сальдо, а в Криму – Сергій Аксьонов. Ці люди, окрім Аксьонова, у вересні 2022 року їздили до Кремля, урочисто підписували "акти про приєднання" регіонів до РФ і тиснули руку Володимиру Путіну.

Незважаючи на спробу створити враження, що гауляйтери щось вирішують, насправді вони є підставними особами, основна робота яких полягає в тому, щоб допомагати реалізовувати ідеї Кремля на місцях. У питаннях "освоєння" коштів федерального бюджету вони грають жодних вирішальних ролей.

У Кремлі окупованими територіями України курують двоє людей – перший заступник глави адміністрації президента Сергій Кирієнко та заступник голови уряду РФ Марат Хуснуллін. І якщо перший "опікується" політичною складовою, то Хуснуллін – це куратор економічної сфери. Іншими словами, заступник голови РФ ретельно стежить за тим, щоб федеральний бюджет, виділений на захоплені регіони, здебільшого осідав у кишенях кремлівської еліти.

Марат Хуснуллін (фото: Getty Images)

2023 року Москва планувала виділити найбільше коштів на так звану "Донецьку народну республіку" – 219,3 млрд рублів (100 млрд гривень). З них левова частка пішла на Маріуполь, який росіяни відбудовують показово – місто важливе для них і як стратегічний об'єкт, і як потенційний курорт для росіян. Крім того, Маріуполь – це буквально ілюстрація жорстокості російських військових, які у спробах його захопити, зносили ФАБами цілі квартали та вбивали десятки тисяч людей. Тому будівництво, за задумом Кремля, має допомогти окупантам змінити акценти і змусити людей, що залишилися, забути про те, що сталося з містом на початку війни.

Більшість будівельних проектів на захоплених територіях на себе бере компанія "Роскапстрой", яку також називають "гаманцем Хуснулліна", зазначає радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

"Є такий підрядник - "Модуль". Він набудував так багато, що аж нічого. Єдиний об'єкт, який він довів до розуму - це будинок, який знаходиться навпроти Драмтеатру. Вони здали його восени, зовні зробили фасад. Навесні фасад весь розсипався, і зараз вони роблять його заново. А гроші знову йдуть до "Роскапстроя", тобто вони двічі отримали гроші за один і той же проект", – зазначає Андрющенко.

Схем, у яких задіяно "Роскапстрой", десятки. Більшість держзакупівель беруть фірми Хуснуллина чи наближених до нього людей. При цьому якісно будувати ніхто не має наміру, головне освоїти бюджети. І якщо пощастить, зробити це кілька разів.

Показовий приклад "відмивання" федеральних грошей у Маріуполі - житловий комплекс "Нєвскій". Коли його відбудували, до міста приїхав Путін і на тлі нових висоток поговорив із місцевими жителями. Він заявив, що ЖК нічим не відрізняється від "московських кварталів", а одна із мешканок комплексу назвала його "шматочком раю". Через час з'ясувалося, що людей із "раю" виселяють – нібито не всі мають дозвіл на квартиру.

Зруйнована будівля у Маріуполі (фото: Getty Images)

"Прийшли, звільнили від житла, від роботи, від рідних, і тепер дали нам милість. Роздають житло, але воно не ваше... Але ж ви забрали у нас приватизовану житлоплощу", – поскаржився один із мешканців російському виданню "Верстка".

Але це, як з'ясувалося, не є найголовнішою проблемою ЖК. Справа в тому, що сам комплекс чомусь збудували без системи каналізації. Будинки не приєднали до колекторів і відходи стікали у підвал. "Встало питання, що робити, вони виділили додаткові кошти для будівництва, а насправді побудували очисну станцію водовідведення. Вона неякісна, не справляється, і ось з 3 червня в будинку повністю затоплений підвал", - повідомив Андрющенко.

Крім Хуснулліна, до певного моменту будівництвом в Маріуполі займався заступник міністра оборони РФ Тимур Іванов. Опозиційні журналісти провели розслідування і заявили, що з початку "будівництва" у Маріуполі Іванов та наближені до нього особи заробили близько 17 млрд рублів. Примітно, що у 2024 році Іванова та ще низку людей заарештували за хабарництво, у тому числі у справах, які стосувалися держзакупівель на окупованих територіях. На суді колишній замміністра попросив відпустити його за участь у "СВО". Затримання Іванова досить показове – йому дозволяли красти доти, доки на посаді був його начальник Сергій Шойгу. Коли його зняли, на команду одразу знайшовся компромат.

Більшість виділених Кремлем грошей залишається у Кремлі. Але для забезпечення лояльності серед своїх ставлеників на місцях якийсь шмат "пирога" дістається і їм. Гауляйтерам дозволяють заробляти, встановлювати свої невеликі квоти та "відкати", відкривати фірми та працювати на московських підрядах.

Наприклад, у Мелітополі місцевий депутат-зрадник Сергій Золотарьов після окупації почав займатися розподілом гуманітарної допомоги, яку надсилала до регіону Росія. А потім несподівано зареєстрував компанію "Агроарсенал" і вже через неї почав виконувати держконтракти та постачати їжу до бюджетних установ. Налагодивши необхідні зв'язки, Золотарьов невдовзі увійшов до партійного списку "Єдиної Росії". Таким чином, захоплені регіони, крім сірої зони, де можна "відмивати" і заробляти гроші, виконують роль так званого "соціального ліфта" для гауляйтерів.

У Донецьку люди більше не мають централізованого водопостачання (фото: Getty Images)

Корупція у різних її видах фіксується на всіх окупованих територіях, а її масштаби залежать від кількості дотацій із Кремля. І якщо в Маріуполі крадуть по-крупному на будівництві, то в Донецьку періодично трапляються досить безглузді випадки, про які розповідає журналіст родом із Донецька Денис Казанський. Якийсь час тому російські підрядники вирішили провести ремонт на центральному проспекті Донецька та зняли з нього плитку, якою виклали дорогу ще 2012 року. Плитку акуратно склали та відвезли. Згодом з'ясувалося, куди.

"Місцеві були в шоці, мовляв, навіщо? У нас класна плитка, а замість неї покладуть якийсь неякісний асфальт. А плитку, виявляється, відвозять до Маріуполя, нібито на відновлення міста. Тобто, уявіть, хтось виділив мільярди на цю плитку, щоб купити її, а її безкоштовно вивозять. Ось класичний, найяскравіший приклад того, як вони просто грабують, наживаються на цих корупційних схемах", – розповідає Казанський у коментарі РБК-Україна.

Шефство над окупованими регіонами

Ще одна схема з "освоєння" бюджетних коштів - шефство. Ще 2022 року Сергій Кирієнко заявив, що частина російських регіонів беруть "на поруки" захоплені українські землі. При цьому окремі області РФ не лише виділятимуть свої гроші на відновлення, а й самі вирішуватимуть, що й у яких обсягах відновлюватимуть. Це виглядає досить абсурдно як мінімум тому, що місцеві бюджети наповнюються за рахунок федерального.

Більше того – найчастіше "шефство" над захопленими областями беруть ті регіони, які навіть не обстріляні й не окуповані виглядають гірше, ніж їхні "підопічні".

"Це було дуже смішно, коли Бурятія взяла шефство над Старобешівським районом (Донецька область – ред.). У цьому районі завжди все було нормально, він непогано жив. А Бурятія – там же пекло, там розриває греблі, все руйнується, повені та кошмар. І раптом Бурятія виділяє гроші на те, щоб у Старобешові проклали асфальт", – зазначає Казанський.

За інформацією видання "Важливі історії", у Магаданському регіоні, який зобов'язали відновлювати Жданівку на Донеччині, 82% регіональних доріг у критичному стані, у Хабаровську (він відповідає за Дебальцеве) – 71%. "Усього на території регіонів-"відновників" без центрального опалення обходяться понад тисячу шкільних будівель, без каналізації – 800", – додають журналісти.

В історії з "шефством" принцип такий самий – опікунів призначають залежно від того, скільки грошей виділятимуть на відновлення того чи іншого українського регіону. Чим їх більше – тим більший "шеф". Якщо Примор'я, Торез і Хрестівку (село на Херсонщині – ред.) взялася курувати Саратовська область, а Макіївку – Ханти-Мансійський автономний округ, то Маріуполем вирішив "опікуватись" цілий Санкт-Петербург.

Цілей "шефства" кілька - по-перше, це ще один спосіб заробити на дотаціях. По-друге, таким чином Кремль робить співучасниками регіональну владу. Тепер не лише Путін та наближене до нього коло осіб відповідають за окупацію українських земель. Тепер за це відповідає вся Росія від імені її місцевих представників влади.

***

Прагнучи захопити більше українських територій, Росія періодично акцентує увагу на тому, що з нею мешканцям України буде краще. Грошей у регіонах стане більше, будівництва – масштабніше, розвиток – глобальніше. Для ілюстрації своїх обіцянок у РФ виділяють великі кошти на відновлення областей, які зруйнувала їхня ж армія, будують житлові комплекси, дороги, споруджують пам'ятники "героям СВО".

Насправді відновлення регіонів – лише бутафорія для замилювання очей і освоєння бюджетних грошей. За роки окупації українські території перетворилися на сіру зону, яку крім терору місцевого населення грабують і роблять фактично нежиттєздатною. І якщо прибережні зони, які можуть приносити дохід, ще намагаються відновити для своїх росіян, то з решти регіонів вичавлюють все, що можливо – людей забирають в армію, заводи ріжуть на метал, урожай з полів збирають та продають як свій власний. І чим довше українські території будуть захоплені Росією, тим незворотнішим стає процес їх занепаду.