Встановлені Правилами дорожнього руху 50 км/год здаються нам образливо низьким лімітом для сучасного міста. Чому не 60 км/год, як раніше, не 70, яких ми фактично дотримуємось (завдяки правилу +20)? Звідки законодавці взяли саме таку цифру?
Про суть обмеження швидкості при русі в населеному пункті читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видання Autocentre, Autobіld, Motor і Закон Про дорожній рух України.
Почати треба з того, що в більшості країн Європи швидкість у населених пунктах обмежена саме п’ятдесятьма кілометрами на годину. А по світу є чимало держав з лімітами і нижче – наприклад, в Америці в більшості штатів діє міське обмеження в 25 міль на годину – тобто це наші 40 км/год.
Обмеження швидкості в населених пунктах законодавцями всього світу встановлюється насамперед, виходячи з турботи про пішоходів. Страховиками і поліціянтами давно підраховано, що 80% ДТП з пішоходами відбувається саме в населених пунктах, чверть з них – на пішохідних переходах, а решта – при перетинанні людиною проїзної частини у недозволеному місці. Тобто більшість наїздів на людей трапляється там, де водій появи перешкоди в принципі може і не чекати – і це принципова обставина.
Встановлюючи ліміт швидкість, експерти з організації дорожнього руху бажають отримати принаймні три позитивні ефекти.:
Перш за все, машина, яка рухається повільно, буде вчасно помічена пішоходом з більшою ймовірністю; і так само водієві простіше завчасно побачити пішохода на своїй траєкторії;
По-друге, як би там не вийшло із вчасністю виявлення пішохода, хай навіть його помічено із запізненням, з меншої швидкості буде меншим гальмівний шлях – а значить, менша ймовірність того, що машина вдарить людину;
І по-третє, навіть якщо зіткнення людини і машини станеться, на меншій швидкості результат для пішохода буде не таким сумним.
Коли шість років тому в Україні зменшували міський ліміт швидкості з 60 км/год до 50-ти, відповідальні особи посилалися на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, які у свою чергу спиралися на відсоток виживання пішохода при наїзді автомобілем на різних швидкостях.
На щастя, в реальності контакт людини та машини на повному ходу трапляється у виняткових ситуаціях, бо найчастіше водій таки помічає пішохода, і встигає хоча б частково відгальмуватись. І тут ми, водії, повинні бути вдячними законодавцям за "зекономлені" для нас 10 км/год.
Здавалося б, начебто "знижка" незначна, але закони фізики такі, що саме вона багато що вирішує. У середньостатистичних умовах сухого асфальту і типових літніх шин це означає скорочення шляху зупинки легковика з 45-ти до 35-ти метрів. А за європейською статистикою, у більшості “міських” аварій саме цих 10 метрів і не вистачає для того, щоб уникнути наїзду. При тому, як згадувалося вище, хай навіть зустріч машини та людини відбудеться, удар буде набагато слабкішим, аніж при початковій швидкості авто 60 км/год. Коротко кажучи, пішохід має більше шансів вижити.
Не ображайтесь на ПДР та інші обмеження – це дійсно ті самі правила, що написані кров’ю. І дотримуватись лімітів треба перш за все не тому, що так вимагають закони, а тому що ви – свідомий громадянин і відповідальній водій, який вміє цінувати чуже життя. Та і своє благополуччя також, адже врешті-решт, чим дужчі травми отримує пішохід, тим суворішою буде відповідальність водія.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як вибрати та безпечно встановити багажник на дах авто.