Шуляк: Україна може стати світовим лідером з використання геоінформаційних технологій

За її словами, в Україні застосування геоінформаційних технологій допоможе розвивати одразу декілька важливих проєктів, які є невід‘ємними частинами відбудови України. По-перше, це подальший розвиток програми компенсацій за пошкоджене і знищене житло єВідновлення.

Шуляк підкреслила, що програму будуть розширювати і вдосконалювати, тому використання можливостей геоінформаційних технологій цьому лише сприятиме.

Крім цього, пояснює нардеп, одним з багатьох прикладів ефективного використання геоінформаційних технологій є геоінформаційна система відновлення та розвитку регіонів (ГІС), яка має запрацювати в тестовому режимі до кінця 2023 року.

"Система базується на геопросторовій інформації у вигляді багатошарових інтерактивних карт, які дають змогу побачити розташування об'єктів, пошкоджених або зруйнованих через збройну агресію росії, рівень доступу окремих громад до освітніх і медичних послуг, динаміку зміни чисельності населення в окремих громадах і регіонах. І саме на основі аналізу цієї системи ми ще торік почали розробляти Програми комплексного відновлення українських регіонів і окремих громад", - зазначила вона.

Ще один важливий проект, у реалізації якого активно використовуються геопросторові дані - створення Містобудівного кадастру, про необхідність якого в Україні говорять вже 10 років, додала Шуляк. За її словами, зараз Мінвідновлення разом з Мінцифри вже завершують його розробку.

"Три роки назад ми запустили Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, яка буде частиною Містобудівного кадастру. Коли ми її запускали, не всі розуміли, навіщо це і як працюватиме. Але зараз її використання стало звичним настільки, що ми вже не уявляємо, як будувати без неї", - пояснила голова профільного комітету ВР.

Така ж історія, за її словами, буде і з Містобудівним кадастром та іншими його складовими, у створенні яких зараз застосовуються геопросторові дані - з Єдиним державним реєстром адрес (ЄДРА) і Єдиним державним реєстром будівель і споруд.

Перший буде забезпечувати впорядкування даних адресації об‘єктів нерухомості як в контексті містобудування, так і в контексті майнових прав. Другий має впорядкувати питання власності і відповідно забезпечувати збір і аналіз даних для моніторингу і вдосконалення містобудівної документації. Технічна розробка цих двох реєстрів триває, як і юридичне забезпечення їх функціонування.

Останній проект, в реалізації якого будуть активно використовуватись геопросторові дані - Генеральна схема планування територій України. За словами Шуляк, її створення розпочнеться одразу після запуску Містобудівного кадастру.

"Дискусії щодо створення генеральної схеми планування територій України у парламентському комітеті тривають досить складні, адже у тому вигляді, у якому вона зараз, нею майже ніхто не користується. Та вона більше ніж потрібна, адже це - верхівка піраміди містобудівної документації. Для її створення потрібна абсолютно нова та актуальна інформація, яка буде стосуватися різних шарів, які потрібно використовувати для прийняття рішень. Таку інформацію можна отримати за допомогою геопросторових даних", - підкреслила нардеп, наголосивши, що незабаром у профільному комітеті парламенту почнуть роботу над нею.

Шуляк також зазначила, що генеральна схема планування території України повинна інтегруватися у спільний європейський простір.

"В цьому нам також не обійтися без геоінформаційних технологій. Саме через ці дані зараз відбувається цифровізація сфери будівництва. Саме повноцінне функціонування інфраструктури геопросторових даних створює умови для зростання ВВП держави на 1% щорічно. Більше того - відновлюючи з їх допомогою Україну, ми можемо стати лідерами у застосуванні геоінформаційних технологій", - підсумувала Шуляк.