Через війну українські порти на Дунаю встановили історичний рекорд, обробивши у травні понад 3 млн тонн вантажів. І за прогнозами, обсяг перевалки вантажів до кінця 2023 року може збільшитися до 20 млн тонн порівняно з 16 млн тонн у 2022 році. Це втричі більше, ніж до початку великої війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, щоб виправити недосконалості портового законодавства, нещодавно був зареєстрований законопроєкт №9664, який запроваджує чіткі та прозорі процедури планування і забудови морських портів.
Він пропонує врегулювати процеси, пов’язані з формуванням земельних ділянок та будівництвом об’єктів у внутрішніх морських водах і територіальному морі, автоматизувати видачу містобудівних умов та обмежень забудови в межах морського порту і удосконалити планування розвитку морських портів.
За попередніми підрахунками, економічний ефект від ухвалення законопроєкту може становити близько 1,5 млрд грн залучених інвестицій щороку.
Зокрема, пропонується вирішити численні суперечності у вирішенні земельних питань в положеннях Кодексу торговельного мореплавства, Земельного та Водного кодексів, а також закону "Про регулювання містобудівної діяльності".
"Ці землі здебільшого перебувають за межами територій громад. Тож будівництво і реконструкція гідротехнічних та інших споруд в морських портах суттєво ускладнені. Навіть суди ухвалюють протилежні за змістом рішення в схожих випадках. Іноді місцева влада просто передає землі в морських портах для будівництва об’єктів, не пов’язаних з роботою порту. А в умовах воєнного стану вони - ключові логістичні хаби країни", - повідомила Шуляк.
Згідно з законопроєктом №9664 будь-яке будівництво в морських портах здійснюється лише відповідно до плану розвитку порту, який розробляє його рада. План розвитку - основний документ, з яким має узгоджуватися будь-яке будівництво в порту.
Для забезпечення прозорості план має існувати винятково у формі цифрового документа та оприлюднюватися на порталі ЄДЕССБ. Це, за словами Шуляк, унеможливить використання території порту не за призначенням.
Крім цього, до складу ради пропонується включити представників власників, розпорядників та користувачів земельних ділянок. Це, впевнена Шуляк, забезпечить справедливість, адже в них з’явиться право голосу.
При цьому, акваторію морських портів слід передати в постійне користування Адміністрації морських портів України (АМПУ), яка буде не лише управляти майном у портах, а й залучати в них інвестиції.
Потрібні зміни і задля безпеки навігації та судноплавства. З початком війни вона під великим питанням, зокрема через мінну небезпеку, пояснила Шуляк. Тому законопроєкт встановлює нові обмеження та заборони щодо використання земель у внутрішніх морських водах і територіальному морі.
Так, ділянки не можуть передаватися у навігаційно небезпечні райони, де розташовані звалища ґрунтів, підводні кабелі й трубопроводи, де є ризик мінної небезпеки, у місця для якірних стоянок, ближче ніж на 0,5 морської милі до системи руху суден та рекомендованих маршрутів.
"Забороняються будівництво або роботи в місцях дії навігаційного обладнання, якщо це заважає його функціонуванню. Уся інформація про обмеження у використанні земель вноситься до Державного земельного кадастру, відповідно, вона автоматично міститиметься в містобудівних умовах та обмеженнях", - підсумувала Шуляк і додала, що, на її думку, після ухвалення законопроєкту №9446 Україні вдасться залучити значні інвестиції в портову інфраструктуру.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.