Шуляк розповіла про найбільш корупційні послуги у сфері будівництва і як це змінити

Вона зазначила, що у 2023 році першість у корупційних проявах з показниками 11,6% і 10,9% відповідно розділили такі послуги як надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво (реконструкцію).

"Також аналізували, хто виступає ініціатором створення корупційної ситуації. У всіх проаналізованих ситуаціях ініціаторами найчастіше виступали представники сторони, яка надає послуги. Зокрема, службовців органів влади", - зазначила парламентар.

“16,9% респондентів - підприємців, які стикались зі сферою будівництва, зазначили, що саме представники органів влади вимагали від них гроші або послуги за вирішення питання. Серед респондентів, які перебували у корупційних ситуаціях, про ініціативу з боку службовців заявити 71,9% опитаних", - повідомила Олена Шуляк.

Вона також зазначила, що серед контролюючих органів за поширеністю корупційних ситуацій у 2023 році "лідером" стали органи архітектурно-будівельного контролю на місцевому рівні - про корупційні ситуації з ними заявили 12,5% опитаних.

За словами Шуляк, допомогти у подоланні корупції у сфері будівництва може застосування цифрових інструментів для надання послуг. Логіка наступна - чим менша кількість чиновників буде задіяна у наданні послуг, тим менше буде людей, які братимуть хабарі і, відповідно, вимагатимуть їх.

Шуляк пояснила - цифровізація сфери будівництва розпочалася в Україні 3 роки назад, коли почала працювати Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), антикорупційний ефект якої за цей період сягнув більше ніж 11 млрд грн. При тому, що реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить 1,5 млрд грн на рік.

За її словами, тільки за перший квартал 2024 року зростання обсягів наданих у ЄДЕССБ адмінпослуг у порівнянні з аналогічним періодом минулого року складає в середньому 20-40%. Так, за перший квартал 2024 року в е-системі зареєстрували:

• 180,4 тисяч відомостей про технічну інвентаризацію (160,3 тисяч за аналогічний період 2023 року);
• 33,84 тисячі дозвільних документів (26,9 тисяч за аналогічний період 2023 року);
• 6,8 тисяч проєктної документації (5,2 тисяч за аналогічний період 2023 року);
• 4,9 тисяч містобудівних умов і обмежень (3,3 тисячі у першому кварталі 2023 року).

"З появою ЄДЕССБ всі процеси відбуваються в онлайн-форматі, кожен крок фіксується, а будь-які спроби шахрайства одразу помітні в е-системі. На момент її запуску перехід від паперових форм документообігу до електронних здавався суб‘єктам містобудування чимось неможливим. А зараз ЄДЕССБ стала не лише звичною, але і обов‘язковою. Тому надалі - задля посилення актикорупційного курсу, ми плануємо розширювати функціонал ЄДЕССБ - для більшої кількості об’єктів з вищими класами наслідків, ніж СС1", - повідомила Шуляк.

Йдеться, зокрема, про запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку. Також наступним кроком повинно стати введення автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, яка не пройшла перевірку в системі та підвищення персональної відповідальності за незаконні дії завдяки цифровому сліду усіх учасників будівельного процесу.

Найближчим часом у ЄДЕССБ почне повноцінно працювати електронний кабінет Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), додала Шуляк. Через нього посадова особа Агентства буде здійснювати доступ до даних, внесених до Реєстру будівельної діяльності електронної системи. Крім цього, з допомогою цього кабінету представники НАЗК зможуть отримувати статистику з ведення об‘єктів і комунікувати з користувачами електронної системи, держателем та технічним адміністратором.

Вона також повідомила, що загалом рівень обізнаності у населення і бізнесу щодо наявності цифрових інструментів для отримання послуг і їхніх переваг нині досить високий. При чому, саме з боку бізнесу.

“Згідно з опитуванням представників бізнесу, достатньо обізнаними щодо кожного електронного сервісу з надання державних послуг вважаються респонденти, які або мають досвід користування таким сервісом, або знають достатньо, щоб ним скористатися”, - підсумувала Шуляк.