Усі нові будівництва в країні, включаючи житлове, мають відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Вони залежать від призначення будівлі, її висотності та виду. Ці вимоги переглядатимуть кожні 5 років.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
За її словами, ще влітку 2022 року Україна ухвалила важливе для будівельної сфери євроінтеграційне законодавство. Йдеться про закон № 2392-ІХ щодо запровадження комплексної термомодернізації будівель.
"Ми часто опалюємо не свої квартири, а повітря – якраз через низьку енергоефективність наших домівок. Якщо подивитися на показник, скільки витрачається енергії, щоб опалювати будинки в Україні – то він 2-3 рази вищий, ніж у країнах Євросоюзу. Щоб цього уникнути, нам потрібно проводити комплексну термомодернізацію будівель, а нові будівництва мають вже зводитись енергоефективними. Відтепер, це не потреба, а правило для всіх", - підкреслила Шуляк.
Парламентарка пояснила, що суть нового євроінтеграційного законодавства у тому, що всі нові будівництва мають відповідати мінімальним вимогам до енергоефективності. Вони залежать від функціонального призначення, висотності та виду будівлі. І ці вимоги будуть переглядатися кожні 5 років.
Законом передбачається реалізація:
"Термомодернізація під час капітального ремонту – це робота з утепленням фасадів, інженерними мережами, встановлення індивідуальних теплопунктів. Всі ці заходи разом дозволяють витрачати на опалення менше, проте жити у теплих домівках", - пояснила Шуляк.
Нагадаємо, з 1 січня 2025 року в Україні почнуть діяти положення Регламенту ЄС №305, які імплементовано в Україні Законом "Про надання будівельної продукції на ринку". Згідно з ними, в Україні можна буде використовувати тільки ту продукцію, яка відповідатиме більше ніж 1000 нових стандартів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.