Шуляк пояснила, навіщо для ухвалення рішень про відновлення потрібно долучати більше жінок
Фото: Олена Шуляк
Реальний відсоток жінок у органах державної влади значно менший за гендерну квоту в 40% - нині жіноче представництво на виборних посадах у межах 12%. Гендерну диспропорцію варто виправити, якщо хочемо інтегруватись до європейської родини та підвищити якість рішень, які ухвалюються в стінах Ради. Зокрема, тих, що стосуються відновлення.
Про це під заявила голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона зазначила, що Україна продовжує йти шляхом запровадження гендерної рівності. Зокрема, про це свідчить й кількість жінок, які задіяні в ЗСУ, де нині працює більше ніж 60 тисяч українок, 46 тисяч з яких - військовослужбовці. Але таких жінок має бути більше і у законотворчій діяльності, і у місцевих радах, і на державній службі.
За словами Шуляк, до запровадження гендерної квоти у 40% Україна йшла більше ніж 10 років, але цю зміну у 2020 році нарешті ухвалили. Однак, перші вибори - депутатів до місцевих, селищних і сільських рад, які проходили вже за нового виборчого законодавства, показали, що реальна кількість жінок, які готові обіймати виборні посади, менша.
"Я дуже схвально ставлюся до цих змін - до запровадження гендерної квоти у 40% по виборчим спискам. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримувались - що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні - у кожній раді жінок використовували як технічних кандидатів. Тобто, вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і їх місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки", - підкресила Шуляк.
Парламентарка наголосила, що реальне вирівнювання гендерної диспропорції потрібно не лише з точки зору справедливості, а і задля якості рішень, які ухвалюються на державному рівні. Зокрема, на якості рішень, які стосуватимуться відновлення України.
"Участь жінок у прийнятті рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення їх якості. Це дає змогу ширше дивитися на проблему і пропонувати ширші рішення і підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але і на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, які стосуватимуться саме відбудови", - зауважила голова партії “Слуга Народу”.
Нардепка також зазначила, що слід також активно впроваджувати добровільні внутрішньопартійні квоти, а також менторство для жінок, які планують займатись політикою і очолювати змінотворення на місцях.
Вона додала, що гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їх розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо, або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Вперше в історії жінки потрапили у парламент у Фінляндії - у 1907 році.
Тоді, на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати в них участь, у парламент потрапили 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014-му. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні - близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає 105-е місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.
"Навіть зараз - після законодавчих змін, які захищають права жінок, та змін поглядів людей, участь жінок у політичному житті все ще потребує підтримки, бо зберігається великий вплив стереотипів, міфів, дискримінації та відвертого сексизму. Залучення жінок до політичних процесів в Україні – це не просто необхідність, а крок до реальної рівності", - підсумувала очільниця партії "Слуга народу".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
