Шуляк пояснила, чому гендерних квот під час виборів слід дотримуватися більш суворо

Вона зазначила, що залученість жінок до політичних процесів нині подекуди відбувається лише на рівні розмов, оскільки на рівні держави робиться все ще недостатньо для більшої залученості у політичних процесах - на виборних посадах. Шуляк переконана, що гендерні зміни у виборчих процесах мають відбуватися знизу вгору, а не навпаки. Тобто підтримку кандидаток слід розпочинати на місцевому рівні.

"Ще кілька років назад зайти у політику з, так би мовити вулиці, було неможливо. З власного досвіду скажу, що у мене були майже нульові шанси. Але з 2019 року у цьому напрямку відбулися певні зрушення. Втім, їх донині недостатньо. Також потрібно враховувати, що українське суспільство наразі мілітаризоване. Але один з наслідків цього - жінки все частіше займаються суто чоловічі посади і працюють на чоловічих професіях", - підкреслила Шуляк.

Теж, додала вона, актуальне і для політики. В цьому напрямку рух вперед подекуди відбувся. Йдеться, зокрема, про запровадження гендерної квоти у 40% по виборчих списках. За словами Шуляк, на останніх довоєнних виборах до місцевих рад жінки залучалися активніше. Тим не менш, були і помилки, які на наступних післявоєнних виборах слід враховувати. Мета цього - зробити політику менш закритою. У тому числі, для жінок.

"Я дуже схвально ставлюся до запровадження гендерної квоти. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримуватися, що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні - в кожній раді жінок використовували як технічних кандидаток. Після обрання вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і на їх місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки", - зазначила Шуляк.

Парламентарка повідомила, що у партії "Слуга Народу" запит на активних, небайдужих жінок досить високий. З 2021 року політична сила будує жіноче крило, яке на сьогодні вже налічує тисячі учасниць по всій країні.

"Ми впевнені, що слід надавати всі можливості для того, щоб кожна ініціатива активної і небайдужої жінки, навіть маленька, навіть на рівні невеличкого населеного пункту не залишалася поза увагою і щоб цій ініціативі допомагали і про неї могли дізнатися у будь-якому осередку нашої політичної партії", - додала голова партії "Слуга Народу".

Наостанок вона зазначила, що нині гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії - в 1907 році.

Тоді, на перших виборах після того як жінкам дозволили брати у них участь, до парламенту пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014 році. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні - близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає поки тільки 105 місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.

"Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення якості цих рішень. Це дає змогу ширше дивитися на проблему й пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але й на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови", - резюмувала Олена Шуляк.