Шольц проти всіх. Чому в Німеччині пройдуть дострокові вибори та на що чекати Україні

Криза в уряді Німеччини досягла свого піку. Канцлер Олаф Шольц оголосив про розпад "світлофорної коаліції" і країна опинилася на порозі дострокових виборів до Бундестагу. Докладніше про це, про роль України в цій кризі та те, чого чекати від політичних розкладів у Німеччині, – у матеріалі РБК-Україна.

Зміст

• Розпад коаліції та нові вибори: що відбувається в Німеччині

• Чому розпалася коаліція і до чого тут Україна

• Рейтинги партій та якою буде коаліція після виборів

• Чи скоротить Німеччина допомогу та на що чекати Україні

Розпад коаліції та нові вибори: що відбувається в Німеччині

Лише за кілька годин після перемоги Дональда Трампа на виборах у США в політичну нестабільність поринула Німеччина. Результат приголомшив німецьких політиків, які побоюються, що його тарифні заходи вдарять по першій економіці Європи. Багато хто сподівався, що така перспектива згуртує "світлофорну коаліцію", але вийшло інакше.

Свою назву вона отримала через кольори трьох партій – "червоних" соціал-демократів (СДП), "жовтих" вільних демократів (ВДП) та "зелених" (Союз 90/Зелені). Протягом трьох років у них було 412 із 736 місць у Бундестазі, причому у ВДП – лише 92 мандати.

У середу партійні боси зустрічалися в спробі вирішити багатомісячну суперечку. Тригером для гострого конфлікту є бюджет на 2025 рік та заходи щодо покращення економіки. Лідер вільних демократів та міністр фінансів Крістіан Лінднер закликав до скорочення витрат, зниження податків та уповільнення "зеленого переходу". І навіть готовий був підтримати бюджет в обмін на дострокові вибори, але канцлер вирішив його звільнити. Останньою краплею стала відмова міністра підтримати план Шольца.

"Нам потрібний уряд, здатний діяти... Занадто часто Лінднер блокував закони, надто часто займався дріб'язковою партійно-політичною тактикою і підривав мою довіру... Міністр фінансів не бажає реалізувати цю пропозицію на благо країни. А я більше не хочу піддавати нашу країну ризикам", – заявив канцлер.

Олаф Шольц звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера, а Вільна демократична партія вийшла із коаліції (фото Getty Images)

З відкриттям парламентської сесії у новому році він попросить Бундестаг підтвердити вотум довіри. Планується, що на голосування його винесуть 15 січня і якщо він не набере достатньо голосів, що вкрай малоймовірно, вибори відбудуться не пізніше березня.

Наразі Шольц намагається домовитися з лідером опозиційної Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріхом Мерцем, щоб провести через Бундестаг важливі закони. Той готовий співпрацювати, але просить винести вотум на голосування наступного тижня. Напередодні вони намагалися погодити остаточну дату, але не домовилися.

З виходом ВДП "світлофорна коаліція" розпалася. Слідом за Лінднером уряд залишили ще два міністри. Один представник вільних демократів – Фолькер Віссінґ – залишив партію та зберіг посаду міністра транспорту. Міністром фінансів стане держсекретар офісу канцлера Йорг Кукез (СДП).

При цьому у розпаді коаліції Лінднер звинувачує саме Шольца. Оскільки той намагався змусити його порушити конституційно закріплений ліміт бюджетних видатків, відомий як "боргове гальмо".

"Олаф Шольц відмовляється визнавати, що нашій країні потрібна нова економічна модель. Олаф Шольц показав, що він не має сил дати своїй країні новий імпульс", – сказав він.

Таким чином Німеччина опинилася на порозі дострокових виборів. Як заявив співголова "зелених", віце-канцлер та міністр економіки Роберт Хабек, вже навесні доведеться ухвалити рішення з приводу наступної коаліції. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр каже про готовність розпустити Бундестаг.

Чому розпалася коаліція і до чого тут Україна

Згаданий канцлером план складається із кількох пунктів. Він включає заходи щодо стабілізації пенсій шляхом їхньої фіксації на рівні 48% від середнього заробітку. Це має стати гарантією для майбутніх пенсіонерів, але обійдеться дорожче молодим вкладникам. За оцінками, витрати до 2045 року можуть становити 500 млрд євро.

Шольц також пропонує податкові пільги. Базові ставки мають бути скориговані з урахуванням інфляції, щоб "у всіх було більше чистого прибутку" (зараз зростання заробітних плат з'їдає інфляція). Ще один пункт включає заморожування тарифів у сфері енергетики за рахунок субсидій на 1,3 млрд євро та 400-мільйонний пакет для автопрому.

Четвертий пункт безпосередньо стосується України. Як заявив канцлер, реальність така, що агресивна війна Росії протягом наступних років матиме глибокий вплив на Німеччину.

"Підтримка України залишається важливою. Зрозуміло, що я не готовий фінансувати нашу підтримку та інвестиції в оборону за рахунок пенсій чи охорони здоров'я. Тому я не ставлю наших громадян перед вибором – інвестувати в нашу безпеку чи робочі місця та сучасну економіку. Ця суперечність небезпечна", - заявив канцлер.

З цією метою федеральний уряд заклав 12,5 млрд євро на 2025 рік. Але Шольц пропонує надати додаткові мільярди. Для цього треба перевищити борговий ліміт, що можна зробити лише у винятковій ситуації. На його думку, термінова необхідність підтримати Україну є слушним приводом.

Джерела Reuters кажуть, що Шольц хотів збільшити пакет підтримки на 3 млрд євро та профінансувати його за рахунок призупинення "боргового гальма". Лінднер на це не погодився. Вчора він заявив, що його партія не вагалася у питаннях підтримки України. І нібито навіть пропонував передати далекобійні ракети Taurus. Але канцлер категорично відкинув цю нагоду і вказав міністру на двері.

Лідер ВДП Крістіан Лінднер відкинув бюджетний план Шольца та пакет заходів, у тому числі з додатковими мільярдами для України (фото Getty Images)

Зрозуміло, що не тема України призвела до розпаду коаліції. Вона лише стала наслідком того, що й так було легко передбачуваним, а саме, політизації питання допомоги.

"Сама по собі Україна не винна. Але оборона та військова допомога коштують грошей. Хоча в німецькому суспільстві досить високий рівень підтримки, але все ж таки якогось далекоглядного консенсусу немає. Відповідно, треба доводити, навіщо підтримувати Україну", – пояснює політолог, старший аналітик Західного Інституту Зигмунта Войцеховського у Познані (Польща) Віктор Савінок.

Довгий час Шольц цього не робив, а останніми місяцями, схоже, взагалі займався зворотним, заявляючи, що хоче стати "канцлером миру".

"Тепер він витяг українську карту і почав говорити, що необхідно зняти "боргове гальмо" у зв'язку з війною. З одного боку, те, що робить Росія, її гібридні дії та дезінформація в Німеччині, - потрапляє під загрозу нацбезпеці. З іншого, судячи з логіки канцлера, – він вирішив розіграти українську карту проти вільних демократів та ХДС. Від останніх йому потрібна згода на підвищення видатків та вибори у березні", – пояснив він РБК-Україна.

Рейтинги партій та якою буде коаліція після виборів

Урядова криза настала у критичний момент. Економіка Німеччини стагнує, інфраструктура старіє, а рівень підготовки та оснащеності армії викликає питання.

Все це може спровокувати і без того зростаюче розчарування в основних партіях на користь популістських рухів. Наприклад, ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН) має 78 місць у Бундестазі, але на регіональних виборах у Тюрінгії та Саксонії показала історичні результати. Загальнонаціональний рейтинг оцінюється в 17%, зараз це друга за популярністю партія, яка серед іншого планувала виставити свого кандидата на посаду федерального канцлера.

Її ідеологія спрямована проти євроінтеграції та мігрантів, часто її називають неофашистською. "Альтернатива" майже відкрито фінансується Кремлем і має сумнівну репутацію "маріонетки Москви". Берлінський депутат Гуннар Ліндман підтримує російську агресію та поширює фейки про війну в Україні. А лідер Тіно Хрупалла виступає за відновлення "Північних потоків".

Незважаючи на досить високий рейтинг, шансів увійти до наступного уряду ця партія не має. Тому що основні політичні сили не хочуть із нею працювати ані на федеральному, ані на земельному рівні.

"Тому до цього (до коаліції за участю АдГ, - ред.) не дійде. Та й ідея Шольца провести дострокові вибори в березні може бути пов'язана з тим, щоб спробувати принаймні трохи "відкусити" електорат та вивести СДП на друге місце", - вважає Савінок.

За минулі три роки всі три партії "світлофора" сильно просіли. Згідно з опитуваннями, СДП відкотилася з 26% на 16%, "зелені" з 23% до 10%, а ВДП із поточними 4% взагалі ризикує не подолати п'ятивідсотковий бар'єр.

На наступних виборах переможе ХДС Фрідріха Мерца і він буде головним претендентом на канцлерську посаду (фото wikimedia.org)

Перше місце із впевненим відривом посідає правоцентристська ХДС. Опитування дають християнським демократам 32%, тому з великою ймовірністю саме вони формуватимуть новий уряд на чолі з Фрідріхом Мерцем. Що стосується України, він критикує нерішучість Шольца та каже про готовність передати Taurus, якщо Росія не перестане бити по цивільних об'єктах.

Спрогнозувати, якою буде наступна коаліція, складно. Але найбільш вірогідними є два варіанти, упевнений Савінок.

"Це може бути коаліція ХДС з дуже "схудлою" СДП. Але навіть за такого розкладу може не вистачити голосів і потрібно буде залучити третю сторону. У даному випадку правдоподібним сценарієм виглядає залучення "зелених", - зазначив співрозмовник.

Другий варіант – коаліція ХДС та "зелених". Але тоді християнським демократам треба припинити агресивну риторику проти "зелених", інакше вони можуть не набрати достатньо голосів, щоб знову потрапити до уряду.

Вільні демократи, напевно, не претендують на статус більш менш значущої сили. Вони вже рік балансують на межі прохідного бар'єру. Цілком імовірно, що демарш Крістіана Лінднера спрямований на те, що за 60 днів після того, як Бундестаг провалить голосування про вотум довіри, якось надолужити 1-1,5% і пройти до парламенту наступного скликання.

І в будь-якому разі, за всіх розкладів, антиукраїнські праворадикали з "Альтернатива для Німеччини" та ліворадикальні популісти з "Союзу Сари Вагенкнехт", який також проходить до парламенту, залишаться в опозиції.

Чи скоротить Німеччина допомогу та на що чекати Україні

Німецький уряд регулярно постачає Україні нові пакети допомоги. Нинішня криза, а також період до та після виборів викликає побоювання щодо її ритмічності.

Але поки є довгострокові контракти та домовленості, укладені на основі фінансування, доступного цього року, постачання триватимуть у 2025-му, наголошує Віктор Савінок.

"Проблема в тому, що уряду буде складно реагувати на термінові заходи. Ми вже бачили, як у вересні зі скрипом пройшло збільшення допомоги на 400 євро на додаткові системи ППО. Коаліція погодилася після того, як ця справа зрештою потрапила до преси. І зараз просто важче буде реагувати на термінові запити", – каже політолог.

Як пише Reuters, навіть якщо бюджет на 2025 рік не буде ухвалено вчасно через розпад коаліційного уряду, Німеччина зможе надати більшу частину з обіцяних 4 млрд євро.

Однозначно сказати, чи допомагатиме Україні наступна коаліція більш рішуче, наприклад, у частині передачі якісно нових видів озброєнь, теж складно. Німеччина входить у період невизначеності і насправді ніхто не знає, якими будуть результати виборів.

Не виключено, що соціологія не до кінця відображає ситуацію, оскільки німецьке суспільство загалом незадоволене поточною політикою. Якщо судити про довіру до "світлофорної коаліції", то швидше треба говорити про антирейтинг - лише 15% схвалюють роботу СДП, ВДП та "зелених". Для порівняння, останньому уряду ХДС та соціал-демократів довіряло приблизно 30%.

"Невдоволення дуже високе, можливо, це позначиться на низькій явці. Тому є ймовірність, що коаліційні переговори після виборів у березні затягнуться. Як показує досвід того ж останнього уряду Ангели Меркель, затягтися можуть навіть на півроку", – додав Савінок.

***

Незважаючи на те, що Україна залишається у пріоритетах Берліна, новина про кризу у стані другого за величиною донора не може не турбувати. Втім, серйозних підстав для занепокоєння немає, хоча це не означає, що вони не з'являться пізніше. Що достеменно зрозуміло – градус невизначеності для України різко зріс. І насторожує те, наскільки швидко це сталося після виборів в США, які призведуть до радикальної зміни курсу країни.

При підготовці тексту використовувалися: заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца, колишнього міністра фінансів Крістіана Лінднера, публікації Reuters, Politico, DW, FAZ та tagesschau.de, а також коментар старшого аналітика Західного Інституту Зигмунта Войцеховського у Познані Віктора Савінка.