На виборах у Нідерландах перемагає ультраправа "Партія свободи" на чолі з Гертом Вілдерсом. Він є популістом, затятим антиісламістом, а також обіцяє припинити підтримку України.
Про те, хто такий Вілдерс, яким буде наступний уряд та чи підуть Нідерланди на скорочення військової допомоги, - у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації західних агентств Reuters та AP, нідерландських сайтів NOS, Telegraaf та AD.nl, дані Міністерства оборони Нідерландів та коментарі політолога Володимира Фесенка.
Наразі підраховано майже 99% голосів. Результати багато в чому стали несподіваними, їх називають "політичним переворотом". Згідно з попередніми прогнозами, місця в парламенті розподіляться наступним чином:
Інші 28 мандатів у 150-місцевій Палаті представників розподіляться між дев'ятьма дрібнішими партіями.
Фото: результати виборів у Нідерландах (nos.nl)
Дострокові вибори відбулися після того, як влітку коаліція VVD, D66, "Християнсько-демократичного призову" (CDA) та "Християнського союзу" (CU) не змогла домовитися щодо міграційних питань, і кабінет міністрів пішов у відставку. Тоді ж прем'єр Марк Рютте оголосив, що залишить політику після виборів, через 13 років при владі.
"Епоха Рютте підходить до завершення, він довго протримався на чолі різних урядів. Він був дуже помітним лідером для своєї країни, як Ангела Меркель для Німеччини. Невипадково зараз його розглядають як претендента на пост генсека НАТО", - зазначив у розмові з РБК-Україна політолог Володимир Фесенко.
Місцеві ЗМІ називають перемогу ультраправої PVV на чолі з Гертом Вілдерсом "монструозною". Як пише газета Trouw, ніхто не зважав на такий сценарій, і, схоже, Нідерланди продовжать європейський правопопулістський тренд. Інша газета NRC каже про "повстання, яке рознесе Бінненхоф (урядовий комплекс у Гаазі, - ред.) вщент". Видання Dagblad шоковане перемогою PVV та вважає, що на горизонті вперше маячить права коаліція.
"Ми отримали 37 місць, можете собі це уявити? І це майже без грошей на кампанію… Ми збираємося працювати над іншою політикою, голландці на це заслуговують, і це станеться: PVV зайде до наступного кабінету міністрів", - заявив Вілдерс і підкреслив, що має намір стати "прем'єром для всіх", незважаючи на радикальну передвиборчу програму.
Лідер другого за силою альянсу лівих, "зелених" і лейбористів, колишній заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс не вірить, що Вілдерс займе м'якшу позицію і дистанціюється від свого маніфесту, в якому, серед іншого, йдеться про заборону мечетей та відмову від військової допомоги Україні.
Фото: лідер альянсу "зелених/лейбористів" Франс Тіммерманс сумнівається, що Партія свободи відійде від своїх позицій (Getty Images)
На думку Фесенка, ще не час для песимістичних настроїв. Зокрема, приклад з Австрії початку 2000-х показав, що праві можуть увійти до правлячої коаліції у західноєвропейській країні, але сам уряд був недовгим, а їхня політика - поміркованою.
"Схоже може бути в Нідерландах. Там спочатку треба сформувати уряд, і питання в тому, яка буде коаліція і як вони всередині домовляться. Вони мають багатопартійну систему в прямому розумінні. У політології є термін "кількість ефективних партій", він про те, скільки партій проходять до парламенту та впливають на політику. Як правило, у стабільних демократіях це від 2 до 4 партій, у Нідерландах може бути 7-8. Ситуація для нас потенційно складна. Потрібно оцінити коаліційну програму, а потім уже робити висновки", - наголосив він.
Формування коаліції у роздробленому політичному ландшафті Нідерландів зазвичай триває місяцями, і цей раз, ймовірно, не стане винятком. Переговори мають стартувати у п'ятницю, очікується, що вони триватимуть щонайменше до кінця року. Поки ж проглядаються три можливі варіанти.
Коаліція правих
"Партія свободи" Герта Вілдерса на правах переможця спробує домовитися з консервативною VVD та центристською NSC. Усі три сили виступали за обмеження міграції, а також винятки для своєї країни з правил ЄС щодо екологічної політики та питань прийому біженців.
Переговори будуть складними, оскільки наступниця Рютте Ділан Єшілгьоз (VDD) та голова "Нового суспільного договору" (NSC) Пітер Омцигт не поділяють бажання Вілдерса заборонити мечеті та Коран, вивести Нідерланди з ЄС та відновити прикордонний контроль.
Однак у ході передвиборчої кампанії той показав себе більш прагматично. Вілдерс припускає, що йому доведеться піти на серйозні поступки, щоб увійти до кабінету міністрів. У такій комбінації коаліція отримає 81 місце, тобто правлячу більшість.
Широка коаліція
Якщо переговори про ультраправу коаліцію проваляться, Ділан Єшілгьоз спробує сформувати правоцентристський уряд із NSC Пітера Омцигта та альянсом "Зелені ліві - Партія праці" колишнього заступника голови Єврокомісії Франса Тіммерманса. Разом у них 69 місць, тому доведеться залучити менші ліберальні партії.
Фото: наступниця Марка Рютте на посаді лідера партії VDD Ділан Єшілгьоз може сформувати більшість, якщо Вілдерс провалить спробу (Getty Images)
Переговори все одно простими не будуть. І якщо Омцигт дав зрозуміти, що готовий працювати з обома, то Єшілгьоз і Тіммермансу доведеться вирішити низку розбіжностей. Головна перешкода - "лейбористи/зелені" виступають за підвищення податку на багатство та прибуток, тоді як VVD захищає інтереси бізнесу.
Питання обмеження міграції теж може бути складним. Усі три партії прагнуть обмежити потік трудових мігрантів, проте ліві домагаються м'якшого тону щодо біженців, ніж VVD.
Центристська меншість
З урахуванням того, що жодна з партій не набрала більше 25% голосів, одним із варіантів може стати уряд меншості, на кшталт того, що діяв раніше. Зокрема, VVD та NSC могли б погодити основний план та шукати підтримки щодо різних питань як у правому, так і лівому таборах. Наприклад, домагатися консенсусу в обмеженні міграції з PVV та іншими партіями правого спрямування, а в кліматичній політиці - з лівими.
Лідер "Нового суспільного договору" Пітер Омцигт готовий підтримати таку схему, оскільки вона не дозволить партіям дотримуватись жорстких позицій. Однак Ділан Єшілгьоз називає її слабким варіантом, оскільки цей тип уряду за своєю суттю нестабільний.
Лідера "Партії свободи" називали голландським Дональдом Трампом, ісламські активісти загрожували розправою, його звинувачували у образі марокканців, а Великобританія одного разу заборонила йому в'їзд. Тепер Герт Вілдерс має всі шанси сформувати правлячу коаліцію та стати наступним прем'єром Нідерландів.
Любов до популізму зробила його одним із найвідоміших політиків, а світле волосся та примітна зачіска наштовхують на порівняння з Трампом. Але, на відміну від Трампа, здавалося, що Вілдерсу судилося все життя провести в опозиції. Лише раз він був близьким до влади, коли у 2010 році підтримав першу коаліцію Марка Рютте, проте не приєднався до неї, а через 1,5 року приклав руку до її повалення через суперечки щодо заходів жорсткої економії. З того часу провідні нідерландські партії цуралися його.
Антиісламська риторика зробила його мішенню для екстремістів, тож роками Вілдерс жив під постійною охороною. У 2009 році британський уряд відмовив йому у відвідуванні країни. Причина - загроза "гармонії у суспільстві і, отже, громадській безпеці". В результаті він не зміг показати в Лондоні 15-хвилинний фільм "Фітна", в якому критикує Коран як "фашистську книгу". За рік до цього коротка стрічка викликала бурхливі протести у мусульманському світі.
Щоб залучити виборців, на нинішніх виборах Вілдерс більше фокусувався на вирішенні гострих проблем, таких як брак житла, скорочення витрат та доступ до медицини. І хоча його програма закликає до референдуму про вихід із Євросоюзу, відмови у прийомі біженців та закриття ісламських шкіл та мечетей, напередодні він пообіцяв не порушувати закони та конституцію, яка гарантує свободу віросповідання.
Україна у його передвиборчому маніфесті згадується чотири рази, але це, швидше, неприємна новина.
"Світ стрімко змінюється і стає все більш нестабільним. Нідерланди мають реагувати на ці зміни. Керівний принцип: діяти на користь Нідерландів та нідерландців. Власна країна - у першу чергу. У цьому столітті населення Африки перевищить 4 млрд, які приречені на бідність та військові страждання. Цунами біженців тільки наростатиме. На сході Європи між Росією та Україною вирує найбільша війна, після того, як російський агресор незаконно напав", - йдеться в документі.
Формальний осуд Росії не означає, що Вілдерс готовий підтримувати Україну. Навпаки, він скаржиться на поставки дефіцитної техніки та послаблення армії Нідерландів.
Фото: Герт Вілдерс виступає проти військової допомоги Україні (Getty Images)
"Ми не будемо відправляти гроші і військову техніку, таку як F-16 (винищувачі, - ред.) до України, а залишимо їх для своїх збройних сил", - дослівно звучить один із пунктів.
Наприкінці цього року Герт Вілдерс стане депутатом із найбільшим стажем роботи. Його кар'єра в Палаті представників розпочалася у 1998-му, коли він був членом VVD та наставником молодого Марка Рютте, перш ніж піти та створити свою "Партію свободи". Він прихильник політики угорського прем'єра Віктора Орбана, стійкий прихильник Ізраїлю, виступає за перенесення посольства Нідерландів до Єрусалиму та закриття дипломатичного посту в Рамаллі (Палестинська автономія). Примітно, що Орбан привітав Вілдерса з перемогою на виборах словами "Вітер змін уже тут!"
Нідерланди вже були проблемною країною для України, нагадує політолог Володимир Фесенко.
"Навесні 2016 року там пройшов референдум з невтішними для нас результатами. Через що через додатки Угода про асоціацію України з ЄС була підкоригована, і на двосторонніх самітах тривалий час не згадували про нашу перспективу членства в Євросоюзі. Надалі ситуація змінилася, але і тоді, і після прем'єром був Марк Рютте", - зазначив він.
Примітно, що той консультативний референдум було організовано євроскептиками саме з "Партії свободи". За вісім років Нідерланди стали одним із основних союзників України, яка протистоїть російському вторгненню. Сьогодні це 7-й найбільший донор військової допомоги, який випереджає Францію, Італію, Іспанію та Канаду.
Нідерланди забезпечили поставки 60 танків Т-72, майже 200 бронемашин YPR, розвідувальних машин Fennek та гусеничних Viking, разом із Данією та Німеччиною не менше сотні танків Leopard 1 та 14 одиниць Leopard 2A4. Також були поставлені самохідні гаубиці PzH-2000, міномети, ЗРК Patriot та додатково дві пускові установки, зенітні системи МР-2, Bofors, ракети для ППО тощо. Крім того, країна взяла на себе лідерство в авіаційній коаліції, за різними оцінками вона може надати близько 40 винищувачів F-16. І це далеко не повний перелік допомоги.
На думку Фесенка, прихід ультраправих до влади потенційно може позначитися на військовій підтримці. Наприклад, вони можуть скоротити поставки або відмовитись від передачі на грантових засадах на користь продажів, як намагається робити Словаччина.
"Це не найгірший варіант, але потенційна проблема. Знову ж таки позиція проти F-16 включена в партійну програму, коаліційна буде зовсім іншою, залишиться ця норма чи ні - велике питання. Якщо залишиться, Нідерланди постачати не будуть, але також говорилося і про постачання з інших країн. Для нас це проблема не ключова. Якщо через них зависнуть F-16, це робитимуть через інші країни", - пояснює політолог.
Головна загроза у маніфесті "Партії свободи", за його словами, у блокаді розширення Європейського союзу.
"Не тільки для України, для всіх. Що суперечить узгодженій європейській політиці. Я думаю, на нідерландські політичні еліти давитимуть, щоб знайти компроміс і рішення. Іншими словами, додатковий ризик для нас. У яких обсягах він може бути, наскільки тривалим чи тимчасовим, залежить від ситуації в Нідерландах, програмних принципів майбутньої коаліції та позиції ЄС. Тому Євросоюз має поспішити з внутрішньою реформою, змінити порядок прийняття рішень та відмовитися від принципу консенсусу. Зробити це непросто. Але це неминуче, інакше блок опиниться у патовій ситуації", - резюмував Фесенко.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.