Про те, з якими головними викликами стикаються українські ветерани, які стереотипи щодо них панують в суспільстві і як не допустити їхньої стигматизації – в колонці для РБК-Україна розповіла в.о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Руслана Величко.
Українське суспільство переживає складний період, обтяжений воєнними викликами, що безпосередньо впливають на життя кожного громадянина. В цьому контексті, питання, пов'язані з ветеранами, набувають особливої актуальності та ваги. Важливість усвідомлення воєнних реалій та оцінки війни як тривалого процесу, що вимагає не лише стратегій виживання, але й згуртування нації, стає ключовою для збереження української ідентичності та підтримки громадян.
Ветерани, які повертаються з фронту, зіштовхуються з рядом складнощів, що включають проблеми адаптації до цивільного життя, соціальної ізоляції, психологічних розладів, а також недостатньої підтримки з боку держави. Ці виклики не лише впливають на особисте життя ветеранів, але й створюють певні соціальні ризики та загрози. Відтак, зростає потреба у глибокому соціологічному дослідженні цих питань, щоб не лише зрозуміти громадську думку, але й виявити нові соціальні тенденції та потреби різних верств населення, зокрема ветеранів. Аналіз їхнього ставлення до сучасних реалій, їхніх потреб та проблем є критично важливим для ефективної роботи виконавчої влади, встановлення конструктивного діалогу в рамках громадянського суспільства та взаєморозуміння і соціальної взаємодії.
Однією з ключових проблем, з якою стикаються ветерани після повернення з фронту, є питання працевлаштування. В умовах масштабної мобілізації, що відбулася з початку повномасштабного вторгнення, та повернення на службу значної кількості ветеранів, важливим аспектом є забезпечення можливості повернення на попереднє місце роботи після демобілізації, що гарантується українським законодавством.
Водночас військовий досвід може суттєво впливати на світогляд, життєві пріоритети та плани ветеранів. Український ветеранський фонд у своїх дослідженнях зосереджується на вивченні настроїв військовослужбовців та ветеранів щодо можливості повернення на попереднє робоче місце чи започаткування власної справи. Це питання було вперше порушено у лютневому онлайн-опитуванні в рамках дослідження “Потреби ветеранів 2023” і детально розглянуто у дослідженні “Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні 2023”.
Аналізуючи результати цих опитувань, можна визначити декілька ключових тенденцій:
1. Існує значна непевність серед ветеранів щодо повернення на попереднє робоче місце після демобілізації. Близько третини респондентів у кожному з досліджень виявили труднощі з відповіддю на це питання.
2. Кількість ветеранів, які планують повернутися на попереднє місце роботи після демобілізації, зменшилася порівняно з тими, хто не має таких планів. Якщо у лютневому опитуванні більшість респондентів планували повернутися на своє місце роботи, то у липневому опитуванні їх частка знизилася до третини. У актуальному опитуванні також близько третини ветеранів висловили намір обов’язково повернутися або скоріше повернутися на своє місце роботи після демобілізації.
Стереотипи та стигматизація, з якими стикаються ветерани після повернення з фронту, є важливими аспектами, що впливають на їхню адаптацію в суспільстві. Результати вересневого опитування Соціологічної групи “Рейтинг” відображають сприйняття суспільством різних аспектів життя ветеранів після їх повернення з російсько-української війни.
Серед основних ризиків, які відзначає суспільство, є психоемоційна нестабільність (32%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (31%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (28%), проблеми з оформленням соціальних пільг (28%) та відсутність роботи (22%). Ці дані свідчать про глибокі виклики, з якими, на думку громадян, стикаються ветерани, і вказують на потребу в комплексній підтримці.
З іншого боку, суспільство вважає малоймовірними такі ризики для ветеранів, як самогубства та порушення законів, участь у злочинності – кожний з цих ризиків отримав по 11% відповідей. Це свідчить про те, що суспільство не сприймає ветеранів як потенційну загрозу, але водночас визнає наявність серйозних проблем, з якими вони можуть зіткнутися.
Щодо рівня поінформованості громадян про проблеми ветеранів, то результати опитування показують позитивну тенденцію. У вересні 2023 року 18% опитаних вважали себе “добре поінформованими”, а 35% – “скоріше поінформованими” щодо проблем ветеранів. Це зростання у порівнянні з січнем 2023 року, коли “добре поінформованими” вважали себе 8%, а “скоріше поінформованими” – 29%. Ці дані свідчать про зростаючу увагу суспільства до питань, пов’язаних з ветеранами, та необхідність продовження інформаційної кампанії для подолання стереотипів та стигматизації.
Опитування, проведене Соціологічною групою “Рейтинг”, відкриває важливі аспекти у сприйнятті ветеранів українським суспільством. Виявлені проблеми, такі як психоемоційна нестабільність, фізичне здоров’я, відсутність адаптованих робочих місць, та труднощі з оформленням соціальних пільг, вказують на глибокі виклики, з якими стикаються ветерани. Однак, ці дані також відображають ризик стигматизації, який може виникати через неповне або спотворене розуміння цих проблем у ширшому суспільстві.
Створення стереотипів про ветеранів, які базуються на неповній інформації, може призвести до негативних наслідків. Такі стереотипи можуть обмежувати можливості ветеранів у суспільстві, впливати на їхнє самопочуття та сприяти соціальній ізоляції. Наприклад, уявлення про те, що всі ветерани страждають від психічних розладів, може ускладнити їхнє працевлаштування та соціальну адаптацію.
Важливо, щоб суспільство розуміло, що ветерани — це не однорідна група, а люди з різним досвідом та потребами. Тому підтримка ветеранів повинна бути комплексною та індивідуалізованою. Це включає не тільки забезпечення доступу до медичної допомоги та соціальних послуг, але й створення умов для їхньої ефективної соціальної та професійної інтеграції.
Для подолання стигматизації важливо проводити освітні кампанії, які б роз’яснювали реальні виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяли б формуванню більш об’єктивного та емпатичного ставлення до них у суспільстві. Також важливою є робота з медіа та громадськими організаціями для забезпечення більш збалансованого та точного висвітлення питань, пов’язаних з ветеранами. Врешті-решт, залучення ветеранів до громадського діалогу та рішення, що стосуються їхнього добробуту, є ключовим для забезпечення їхньої повноцінної інтеграції у суспільство.
Аналіз нашим Фондом ситуації щодо ветеранів в Україні, заснований на соціологічних дослідженнях та опитуваннях, вказує на критичну потребу в комплексному підході до розв'язання їхніх проблем. Суспільство стикається з викликом у вигляді розриву між сприйняттям ветеранів громадськістю та реальними відчуттями та переживаннями самих ветеранів. Цей розрив виявляється у відсутності поваги, стигматизації та недостатньому розумінні проблем, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя.
Важливо, щоб держава, громадські організації та громадяни працювали разом, щоб забезпечити ветеранам належну підтримку, включаючи медичну допомогу, психологічну підтримку, допомогу у працевлаштуванні та соціальну адаптацію. Необхідно також зосередитися на підвищенні обізнаності громадськості про виклики, з якими стикаються ветерани, та сприяти культурі взаємоповаги та взаєморозуміння між ветеранами та цивільним населенням.
Законодавчі та політичні ініціативи повинні бути спрямовані на захист прав та інтересів ветеранів, забезпечуючи їм гідні умови життя та соціальну справедливість. Водночас кожен громадянин має відігравати активну роль у підтримці ветеранів, від виявлення поваги та вдячності до участі у програмах та ініціативах, спрямованих на покращення їхнього життя.
У підсумку, розв'язання проблем ветеранів в Україні вимагає злагоджених зусиль усіх секторів суспільства, що сприятиме не лише поліпшенню умов життя ветеранів, але й зміцненню соціальної згуртованості та стабільності в країні.