Щоб продовжити життя машини: як автовиробники захищають авто від корозії

Всі сталеві автомобілі потребують превентивних заходів проти виникнення і розвитку корозії – інакше машина служитиме лічені роки. Після чого потребуватиме настільки дорогого ремонту кузова, що в ньому може не виявитись фінансового сенсу.

Який буває заводський антикор

Гама засобів і матеріалів, які використовуються у промислових масштабах, доволі широка, і залежить від зони на кузові і готовності виробника витратити на це певні кошти.

Гальванічне покриття. Перш за все, виробник використовує особливе, стійке до взаємодії з киснем покриття поверхні металу. Були часи, коли домінувало цинкування, але через високу ціну часто оцинковували не весь кузов, а лише його найбільш вразливі зони – пороги, підлогу, колісні арки та крила. Але вже у ХХІ столітті багато хто з виробників від цього громіздкого і дорогого процесу відмовився – на користь грунтовок з особливими якостями та фосфатування.

Фосфатування. Технологія полягає в нанесенні на метал шару фосфатів, і вона набагато простіша за цинкування. В цілому фосфатування працює цілком задовільно. Часто виробник застосовує комбінований захист поверхонь: деталі кузова, найбільш схильні до ураження, цинкують, а інші фосфатують або добре грунтують.

Герметики. Крім покриття поверхні металу, на автозаводах додатково захищають від іржі зварювальні шви та місця, де кілька кузовних деталей накладаються одна на одну. Ці "багатошарові" зони – потенційні осередки корозії, тому їх герметизують від повітря та вологи спеціальними герметиками.

Воскові консерванти. Завжди проблемні зони кузова – різного роду закриті порожнини типу порогів, коробів, лонжеронів, внутрішніх об’ємів дверей. Тут створюються сприятливі умови для корозії: часто є волога і часто немає руху повітря, який її висушить. Саме цей вид корозії найбільш небезпечний для автомобіля, адже тут іржа руйнує силовий каркас кузова, при тому – непомітно. Тому відповідальні виробники на додачу до цинкування чи фосфатування задувають ці порожнини восковими консервантами. Але слід визнати, що далеко не кожен виробник захищає ці зони настільки ретельно.

Мастики. Поверхні у нижній частині кузова, точніше, днище і колісні арки, в ідеалі слід добре захищати шаром еластичної мастики, яка відбиває дрібні камінці та пісок, що під час руху з силою бомбардують метал (неважливо, фосфатований, оцинкований чи ні). Але в наш час навіть у шановних виробників на бюджетних моделях не прийнято покривати мастикою днище та колісні арки.

Коротко

Насамкінець дамо споживачам одну не дуже приємну підказку. Так, моделі багатьох шанованих брендів мають на кузов багаторічну гарантію, наприклад, шести-, семи-, а то й дванадцятирічну. Щоправда, найчастіше вона формулюється з застереженням "від наскрізної корозії". Тобто іржі у прихованих порожнинах кузова гарантовано не буде тільки перші кілька років, а потім вона почне стиха розвиватись і руйнувати кузов – просто цього довго не буде помітно.

Тому якщо ви плануєте користуватись машиною тривалий термін – скажімо, до її десяти- а то й п’ятнадцятирічного віку, їй потрібно ще у молодому віці провести додаткову антикорозійну обробку. Щоб знищити та законсервувати ті осередки іржі, які виникнуть у порогах, лонжеронах та дверях після перших років експлуатації. Терміни і види потрібних препаратів треба з’ясовувати, спираючись на дані своєї моделі та інформацію від досвідчених майстрів з кузовного ремонту.