Західні країни висловили Ізраїлю співчуття та оголосили про допомогу, а лідером у цьому питанні стали США. Вони направлять ізраїльським союзникам перехоплювачі для "Залізного купола" та боєприпаси, а Держсекретар Штатів Ентоні Блінкен особисто відвідав Тель-Авів. Якою сьогодні є ситуація на Близькому Сході, як країни, що межують з Ізраїлем, реагують на військовий конфлікт і чим він може завершитися, – у матеріалі журналіста РБК-Україна Юлії Акимової.
Під час підготовки матеріалу використовувалися статті з видань The New York Times, The Wall Street Journal, The Insider, Настоящее время, а також публічні коментарі експертів та аналітиків.
Тиждень тому, 7 жовтня, бойовики палестинської організації ХАМАС несподівано напали на Ізраїль. Частина терористів проникла на територію країни та захопила кілька населених пунктів. У той же час із сектору Газа по Ізраїлю було завдано ракетні удари.
У відповідь Ізраїль оголосив ХАМАС війну і за кілька днів завдав майже півтисячі ракетних і авіаударів по сектору Газа. Прем'єр-міністр єврейської держави Біньямін Нетаньяху заявив про підготовку наземної операції, а в міністерстві енергетики повідомили, що відрізають Газу від усіх комунікацій.
7 жовтня, рано-вранці, у ЗМІ повідомили, що Ізраїль атакований з боку сектору Газа. З 6:30 ранку по містах вели обстріл, внаслідок якого постраждало багато цивільних. Жителі прикордонних з Газою територій заявили про бойові дії вздовж розмежувальної лінії з Ізраїлем. Також люди бачили пересування палестинських бойовиків.
За годину після початку нападу стало відомо, що Ізраїль безпосередньо атакують бойовики ХАМАС. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху скликав екстрену нараду з найвищими посадовими особами сектору безпеки. У Тель-Авіві заявили, що готові до війни, а представник Сил оборони Ізраїлю Даніель Хагарі повідомив, що за один ранок по країні було випущено понад 2 тисячі ракет.
В ХАМАС, у свою чергу, закликали "ісламський опір" у Лівані, Ірані, Сирії та Іраку об'єднати свій опір із опором палестинців сьогодні та розпочати марш до Палестини вже зараз". Лідер бойовиків оголосив про початок операції "Буря Аль-Акси", а Ізраїль оголосив про збір 360 тисяч резервістів та розпочав контртерористичну операцію "Залізні мечі".
Події 7 жовтня розвивалися дуже динамічно – вже вдень по країні закрилися всі школи, були скасовані авіарейси. Рятувальники повідомили про тисячу постраждалих та сотню загиблих внаслідок ракетних атак. Загальна кількість жертв з ізраїльської сторони зростала усі наступні дні і наразі досягла понад 1300 осіб.
Ізраїльські військові (фото: getty Images)
Через дві години після нападу ХАМАС ізраїльська армія завдала авіаударів по сектору Газа, зокрема по будинках ватажків терористів, а лідер бойового крила ХАМАС Мохаммед Дейф назвав цей день "днем великої революції". Нетаньяху, у свою чергу, заявив, що "ХАМАС заплатить за цю війну безпрецедентну ціну" і оголосив про зачистку прикордонних населених пунктів. Вдень, доки йшла зачистка, президент Ізраїлю Іцхак Герцог звинуватив Іран у причетності до нападу ХАМАС.
"За підтримки та керівництва своїх довірених командирів в Ірані вони вчинили неспровокований мерзенний напад на єврейську державу в єврейський святий день. Ізраїль вживе всіх необхідних заходів щодо цієї явної та безпосередньої небезпеки для наших громадян", - сказав Герцог.
Через кілька днів Іран відповів на звинувачення та заявив, що не причетний до нападу на Ізраїль, але підтримує його. "Рішучі заходи, вжиті Палестиною, є повністю законним захистом від семи десятиліть репресивної окупації та огидних злочинів, скоєних нелегітимним сіоністським режимом", - зазначається в заяві місії Ірану при ООН.
Західна реакція не змусила на себе довго чекати – Бразилія заявила про скликання Ради безпеки ООН, а Нетаньяху провів свою першу з початку нападу розмову з президентом США Джозефом Байденом. У той же час миротворці ООН повідомили про посилення своєї присутності на кордоні Ізраїлю та Лівану.
Президент Володимир Зеленський висловив співчуття та надію на те, що порядок буде відновлено, а терористів знищено. Водночас у Пентагоні заявили, що забезпечать Ізраїль усім необхідним.
"Найближчими днями Міністерство оборони працюватиме над тим, щоб Ізраїль мав усе необхідне для самооборони та захисту цивільного населення від невиборчого насильства та тероризму", - заявив Ллойд Остін.
Байден, виступаючи із вечірнім зверненням, заявив, що терору немає виправдання, а ізраїльтяни отримають усю необхідну допомогу.
Рано-вранці 8 жовтня світ шокувала чергова жорстока атака ХАМАС. Як з'ясувалося, напередодні на прикордонних теренах проходив фестиваль "Nature Party" на честь єврейського свята Суккот. У неділю вранці у Реймі, де був захід, знайшли 260 загиблих. То були не лише ізраїльтяни, а й люди з інших країн, які приїхали на свято. Багатьох взяли в заручники.
Бойові дії проходили у 22 осередках і через два дні після нападу в Ізраїлі заявили, що звільнили захоплені терористами території, але деякі групи бойовиків все ще розкидані по прикордонній лінії. У міру визволення міст розкривалися подробиці того, що відбувалося, коли ХАМАС заходив у кібуци – терористи вбивали мирних мешканців та знущалися з солдатів ЦАХАЛ. Частину людей вони взяли в заручники і відвезли до Гази.
Нетаньяху заявив, що Ізраїль вступає у тривалу війну, але її перша фаза підходить до завершення. Цього ж дня по Ізраїлю вдарили з боку Лівану, а потім обстріляли із Сирії. Через кілька днів ЦАХАЛ завдав ударів у відповідь по Дамаску і Алеппо, вивівши з ладу аеропорти.
На Заході тим часом продовжували реагувати. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що напад ХАМАС сприятиме російській агресії в Україні. Нетаньяху провів переговори з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, прем'єр-міністром Італії Джорджією Мелоні, прем'єр-міністром Британії Ріші Сунаком і ще раз обговорив ситуацію з Байденом. У ЦАХАЛ уже встигли охрестити напад ХАМАС ізраїльським "11 вересня".
Вночі 9 жовтня Wall Street Journal повідомив, що Іран допоміг ХАМАС спланувати операцію з атаки на Ізраїль. Офіційні особи США у відповідь на це заявили, що не виявили жодних доказів причетності Тегерана до вторгнення.
Зеленський, говорячи про ситуацію в Ізраїлі, зазначив, що вона вигідна Росії. Водночас у ГУР повідомили, що РФ передала палестинським бойовикам захоплену українську техніку та готує провокації, які одразу ж і з'явилися – екс-президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що ХАМАС користується українською технікою, звинувативши Україну у допомозі терористам.
Ебрахім Раїсі (фото: Getty Images)
У Мінфіні США повідомили, що не виключають запровадження нових санкцій проти Ірану. Зеленський у свою чергу висловив сподівання, що допомога Україні у зв'язку з подіями на Синайському півострові не припиниться. 12 жовтня до Ізраїлю приїхав Ентоні Блінкен, 13-го – Ллойд Остін.
За тиждень військового конфлікту Ізраїль зазнав великої кількості обстрілів. У відповідь ЦАХАЛ неодноразово атакував сектор Газа, повідомивши, що внаслідок авіаударів було вбито ключових постатей ХАМАС. В Ізраїлі рекомендували мешканцям Гази евакуюватися протягом 24 годин, відключили сектор від усіх комунікацій та оголосили про початок наземної операції. За інформацією медіа, вони вже сконцентрували біля кордонів Гази велику кількість війська та військової техніки. Все це свідчить про те, що операція розпочнеться незабаром.
ХАМАС – організація, яка була створена у 1987 році. Спочатку являла собою палестинське відгалуження єгипетської організації "Брати-мусульмани". До 2006 року активно завойовувала симпатії у жителів сектору Газа, надаючи їм гуманітарну допомогу, будувала мечеті та медресе, також займалася військовою підготовкою. Паралельно з цим розвивала свій політичний вплив. На відміну від своїх світських конкурентів – ФАТХ ("Рух за національне визволення Палестини"), який виступав за відмову від військових зіткнень з Ізраїлем та переходу до політичного діалогу, організація ХАМАС дивилася на це питання більш радикально і заявляла про наміри знищити єврейську державу.
Власне, подібна різноманітність у діяльності та жорсткіші погляди допомогли їм завоювати прихильність більшості палестинців, тому у 2006 році ХАМАС переміг на виборах, ФАТХ прийшов другим. Після жорстокої та кривавої громадянської війни, в ході якої бойовики ХАМАС ампутували своїм суперникам кінцівки, у секторі Газа, по суті, встановилася жорстка диктатура. Усі мешканці Гази так чи інакше залежать від ХАМАСу, який розділився на три крила – гуманітарне, військове та політичне. У зв'язку зі складною економічною ситуацією в Газі регіон повністю залежить від дотацій своїх більш забезпечених "патронів".
Найбільше ХАМАСу допомагає Іран. Тегерану вигідно вести проксі-війну руками ХАМАС з Ізраїлем, оскільки Іран є ще одним заклятим ворогом єврейської держави, але не має з нею спільних кордонів і до того ж перебуває під великою кількістю західних санкцій. При цьому Іран – це держава шиїтів, а палестинці – суніти, як і сам ХАМАС. Більшість мусульман також суніти і вони не визнають шиїтів як своїх "братів по вірі". Тому, якщо у ХАМАС бажання знищити Ізраїль продиктовано, зокрема, боротьбою за територію, Іран має іншу мету – він хоче стати новою мусульманською "меккою". У їхній картині світу винищення євреїв "легалізує" шиїтів як істинно праведних мусульман і зробить Іран головною країною в ісламському світі.
Крім ХАМАС, у регіоні Палестинської автономії Іран фінансово підтримує "Ісламський джихад". Це угруповання, яке поділяє ідеологію ХАМАС, але заперечує будь-яку політичну діяльність. Після початку громадянської війни у 2011 році в Сирії, коли ХАМАС відмовився допомагати Ірану та підтримати режим Башара Асада, Іран скоротив фінансування хамасівців та став допомагати "Ісламському джихаду".
Також Іран покладається на "Хезболлу", по суті, повністю йому підконтрольну. "Хезболла" – це військова організація шиїтів, а також політична партія, яка виступає за створення в Лівані ісламської держави за типом Ірану. "Хезболла" визнана терористичною організацією у багатьох державах, включаючи країни ЄС та США. "Хезболла" перевершує ХАМАС за потенціалом у рази – в організації досить великий запас зброї та боєприпасів, а члени організації мають реальний бойовий досвід після війни у Сирії. На думку експертів, те, що зробив ХАМАС, швидше за все, очікували якраз від "Хезболли", а нинішні "спікери" палестинських бойовиків постійно закликають своїх ліванських "колег" приєднатися до їхньої війни.
Протягом тижня військових дій з території Лівану по Ізраїлю було завдано мінометні удари. Також газета The Wall Street Journal з посиланням на арабського чиновника повідомила, що "Хезболла" нібито попередила Ізраїль про відкриття другої лінії фронту, якщо ЦАХАЛ розпочне наземну операцію у Газі. Мабуть, через можливу небезпеку, пов'язану з "Хезболлою", в ООН збільшили кількість миротворців на кордоні з Ліваном. 13 жовтня заступник лідера "Хезболли" Наїм Кассем заявив, що бойовики готові напасти на Ізраїль.
"Ми повністю готові, і коли настане час діяти, ми це зробимо", - заявив Кассем.
Ще один гравець на Близькому Сході – Сирія. Вона ніколи не визнавала існування Ізраїлю і тричі брала участь у війнах проти єврейської держави. Після нападу ХАМАС ізраїльська армія заявила, що зафіксувала з боку Сирії пуск ракет. У відповідь ЦАХАЛ обстріляв територію Сирії з мінометів та артилерії. Проте навряд чи очікується, що Сирія безпосередньо втрутиться у конфлікт ХАМАС та Ізраїлю. У країні все ще триває громадянська війна, хай і не так інтенсивно, як раніше. Крім того, Ізраїль досить очевидно дав зрозуміти, що станеться із Сирією, якщо вона втрутиться у війну, вдаривши 13 жовтня аеропортами в Дамаску та Алеппо.
Саудівська Аравія дотримується нейтралітету і закликає ХАМАС та Ізраїль перейти від бойових дій до політичних переговорів. Раніше Саудівська Аравія підтримувала палестинців у їхньому бажанні створити незалежну державу. Протягом років офіційна риторика не змінювалася, але останнім часом відносини між Ізраїлем та Саудівською Аравією помітно потеплішали не без участі третіх осіб, зокрема за посередництва США. Ще 2020 року країни підписали мирну угоду. З цього часу обидві держави обговорювали нормалізацію відносин. Зрив мирної угоди між СА та Ізраїлем часто називався однією з причин нинішньої агресії з боку ХАМАСу.
Сьогодні ж у світлі останніх подій, як повідомляє Bloomberg, фактичний правитель СА Мухаммед бін-Салман провів телефонну розмову з президентом Ірану Ібрагімом Раїсі. Під час спілкування лідер Саудівської Аравії нібито висловив підтримку палестинцям. Очевидно, процес налагодження відносин між СА і єврейською державою сьогодні знову поставлений на паузу.
Туреччина була однією з перших країн, яка визнала державу Ізраїль. 2010 року відносини між країнами помітно погіршилися через те, що Ізраїль налагоджував контакт із Грецією та Кіпром, з якими у турецької держави складні відносини. У цьому конфлікті Туреччина намагається виступити посередником. Реджеп Ердоган протягом тижня військового конфлікту провів переговори практично з усіма державами на Близькому Сході. Президенту Ізраїлю Ердоган заявив, що "будь-який крок, який завдасть колективних збитків жителям Гази, посилить страждання в регіоні".
Ще один гравець, який має свої інтереси у війні між палестинцями та ізраїльтянами – Росія. Протягом тижня військового конфлікту, доки західні країни висловлювали співчуття Ізраїлю, у Кремлі відмовчувалися. Президент РФ Володимир Путін, говорячи про події на Синайському півострові, розкритикував США, не висловивши жодного співчуття ізраїльтянам. "Це яскравий приклад провалу політики Сполучених Штатів на Близькому Сході", – заявив російський диктатор. Пізніше він порівняв ситуацію в Газі із блокадою Ленінграда, по суті прирівнявши Ізраїль до нацистів.
Багато політичних оглядачів назвали дивною цю риторику РФ, адже раніше Росія співпрацювала з Ізраїлем – ще 2008 року між країнами було скасовано візовий режим, 2012-го в Москві відкрили єврейський музей, а 2020-го Путін разом з Нетаньяху був на відкритті меморіалу жертвам нацистської Німеччини.
Погіршення ставлення Росії до Ізраїлю настало після вторгнення російських окупантів до України. У Кремлі, намагаючись виправдати свої дії, назвали українську владу та всіх, хто її підтримує, зокрема й звичайних українців, "нацистами". Путін і донині дотримується цієї риторики, говорячи про те, що РФ бореться з нацистами, а Зеленський – це "ганьба єврейського народу". Можливо, Путін сподівався на підтримку з боку Ізраїлю, але її не отримав – влада країни та більшість її мешканців не стали допомагати російській пропаганді, а підтримали Україну.
Тому сьогодні, обговорюючи напад ХАМАС на Ізраїль, Росія використала цей конфлікт як можливість вкотре покритикувати Захід. Російська пропаганда особливо не приховує свого тріумфу у зв'язку з атаками палестинців на Ізраїль. Риторика Кремля зводиться до того, що Ізраїль, сподіваючись на США, обрав собі неправильного союзника, який так і не зміг розібратися з конфліктом, що тліє і періодично спалахує на Близькому Сході. Крім того, в РФ сподіваються, що війна на Синайському півострові змістить фокус уваги з України і її перестануть підтримувати фінансами та військовою технікою.
Однак тут варто згадати і те, що Росії зараз потрібна іранська зброя, зокрема ракети. Імовірне втягування Ірану в подальше протистояння з Ізраїлем означає, що така зброя буде потрібна самому Тегерану. Але для Росії, очевидно, важливіше зберегти теплі стосунки з Іраном та стати в опозицію до "однополярного" світу. Зрештою, за інформацією джерел РБК-Україна в українських спецслужбах, Іран, незважаючи на свої інтереси у війні ХАМАС проти Ізраїлю, перебуває на етапі торгів із РФ. І можливо отримає від Росії ту військову техніку, яка допоможе Тегерану вести війну чужими руками. А Росії натомість таки дістануться балістичні ракети для терору українського населення.
***
Невідомо, скільки часу триватиме конфлікт між Ізраїлем і палестинськими бойовиками, що знову спалахнув. Сьогоднішня риторика єврейської держави є досить жорсткою і категоричною. В одній зі своїх заяв Нетаньяху прямо заявив про намір знищити ХАМАС, додавши, що кожен його член є небіжчиком.
Однак у секторі Газа до ХАМАСу так чи інакше належить переважна більшість жителів. Палестинські бойовики не просто контролюють автономію, вона, по суті, живе за рахунок тих коштів, які постачають в ХАМАС. За різними оцінками у Газі живе від 2 до 2,5 мільйонів людей. Таким чином, знищення бойовиків – це очевидно знищення більшої частини самої Гази, де буквально проріс рух ХАМАС. З іншого боку, саме існування терористичного руху становить небезпеку для Ізраїлю.
Аналітики, намагаючись спрогнозувати подальший результат подій, спираються на досвід Ізраїлю у попередніх військових сутичках із палестинцями. У 2009 році ізраїльська піхота зайшла до Гази і досить швидко просунулася вперед – настільки, що в уряді Ізраїлю виникли суперечки, чи варто продовжувати операцію та чи потрібна Тель-Авіву окупація сектору. У 2014 році ситуація повторилася, але вона коштувала більших втрат ізраїльській армії, ніж в аналогічному процесі у 2009 році.
Сьогоднішня ситуація складніша – ХАМАС краще озброєний та обізнаний, ніж раніше. Як розвиватиметься цей конфлікт – невідомо, але очевидно одне – він обійдеться дорого для всіх його учасників.