Що таке гідроудар: осіння небезпека для автомобіля

Осінь – пора, коли дуже доречно поговорити про гідроудар та його наслідки. Дощова погода та відверті зливи часто стають "першоджерелом" цього жахливого явища. І дуже корисно розпочати знайомство з ним у теорії - щоб ні за яких обставин не дати мотору "хильнути води".

Як отримати гідроудар

Певно, всі водії знають що мотор автомобіля при роботі забирає у свої циліндри тисячі літрів повітря за хвилину, адже циліндри двигуна працюють як високоефективний насос. І якщо станеться так, що у впускний тракт потрапить якась кількість води, потужна тяга на впуску засмокче і її.

Але не всі знають, що рідина, на відміну від повітря, не стискається, тому наявність у циліндрі хоча б пари крапель води призводить до такого наростання тиску, що поршень при ході нагору практично б’ється об "стіну" водно-газової суміші. Тому і цілком технічний термін формулюється як гідроудар. А там де удар, там мають місце й механічні ушкодження: зігнуті шатуни, зламані поршневі пальці, розтрощені поршні тощо. Все це означає повне розбирання двигуна та серйозний ремонт, а нерідко і списання агрегата у брухт.

Ознаки гідроудару такі:

• Щойно ви проїхали глибоку калюжу, так що піднята хвиля сягала верху облицювання радіатора і забігала на капот;
• Ваш мотор працює з перебоями і вібраціями;
• У повітряному фільтрі ви знайшли мокрий змінний елемент;
• В корпусі повітряного фільтра та каналах повітроводу є краплі води.

Коли трапився гідроудар

Коли відразу після форсування водної перешкоди авто демонструє дивні симптоми, ваші дії мають бути такими:

• Заглушіть двигун. Буває, що мотор, переживши гідроудар, не зупиняється сам, а продовжує працювати на кількох вцілілих циліндрах – і отримує при цьому найважчі пошкодження;
• Огляньте змінний елемент повітряного фільтра. Якщо фільтр та корпус всередині мокрі, ймовірність гідроудару велика. Запускати двигун не можна. Буває, що волога на паперовому фільтрі не помітна, але він  може бути деформований – і це теж ознака того, що він був намочений.
• Перевірте внутрішню порожнину повітропроводу від фільтра до дросельної заслінки. Краплі вологи там швидше за все говорять про воду, яка потрапила і в циліндри;
• Приберіть з корпусу фільтра та повітроводів усю воду до останньої крапельки. Для цього підійде сухий віхоть чи паперові рушники або серветки;
• Викрутіть свічки та покрутіть двигун стартером. Дуже добре, якщо це у вас вийде – значить, двигун не заклинило. Попросіть помічника, щоб він під час прокручування двигуна стартером подивитися, чи не вилітає з свічкових отворів вода. Власне, її не завжди можна помітити візуально, і її сліди на підставленій чистій серветці не завжди можна відрізнити від палива. Але головне в цій процедурі – не діагностика, а видалення води з циліндрів.

Як запускати двигун після гідроудару

Для повної гарантії безпеки "підтопленого" двигуна краще не запускати його відразу після вищеописаного вигнання води. Варто розібрати весь впускний тракт, щоб переконатися у відсутності води та видалити знайдену.

На жаль, є випадки, коли начебто вдало викупаний у воді двигун не виявляв спочатку проблем, але під час ранкового запуску після стоянки раптом починав гуркотіти і тремтіти, сповіщаючи про потребу капремонту. Справа у тому, що за ніч вода, яка потрапила у впускний тракт, зібралася вся разом внизу повітроводу. Де її при наступному запуску підхопило повітря, що засмоктується в циліндри – і гідроудар стався вже тепер. Тому запуск двигуна, який сьорбнув води, краще робити тільки після консультації кваліфікованого моториста.

Коротко

Гідроудару справді слід боятись, адже у багатьох моделей його можна отримати просто у глибокій калюжі на дорозі. Результат буває дуже сумний,    і капітальний ремонт ще не найгірший варіант. Тож водієві легкового авто кожну водну перешкоду варто сприймати як загрозу, і не слід відправлятись на її форсування, поки не буде впевненості у безпеці для двигуна.