Що не так з податковими ініціативами держави і де взяти 90 мільярдів, про які всі забули

Як виглядає (не)фінальна версія податкових ініціатив уряду, доопрацьована з урахуванням потреб держави, інтересів бізнесу і порад експертів, за що голосуватимуть народні депутати, і де взяти 90 млрд гривень, яких взяти ніде, – читайте в огляді фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

В середу, 28 серпня, на засіданні робочої групи щодо обговорення доопрацьованої редакції так званого ресурсного законопроекту (№ 11416-д), покликаного віднайти додаткові податкові надходження в державний бюджет для фінансування сектору оборони, народні депутати спільно з представниками Міністерства фінансів, Національного банку, Мінекономіки, бізнесу і експертного середовища підготували фінальні правки для розгляду на Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради, який відбудеться в четвер, 29 серпня.

Розгляд в сесійній залі у першому читанні заплановано на період з 3 по 5 вересня, повідомляв заступник голови Комітету Ярослав Железняк.

Як наразі виглядає дизайн податкових ініціатив

Одразу зазначимо: узгоджена наразі редакція законопроекту – це вже чи не четверта його версія. І судячи з озвучених учасниками процесу намірів – нинішня редакція теж не остаточна. Причин тому – декілька, про що читайте нижче по тексту.

Серед ініціатив версії 4.0 варто виділити такі.

Період застосування підвищеної (з 1,5% до 5%) ставки військового збору пропонується обмежити кінцем року, в якому буде скасовано воєнний стан. Попередня версія законопроекту передбачала дію підвищених ставок до закінчення періоду реформування вітчизняного оборонного сектору, тобто фактично їхнє безстрокове застосування.

Військовий збір направлятиметься в спеціально створений фонд, звідки витрачатиметься виключно на потреби Збройних Сил України. Раніше пропонувалося направляти кошти ВЗ в загальний фонд держбюджету.

Пропонована раніше норма про запровадження 50% податку на прибутки банків – "відміняється". Проти цієї норми категорично виступили Міністерство фінансів та Національний банк. Варто зазначити, що від цього податку очікувались надходження понад 27 млрд гривень в 2024 році, та понад 9 млрд гривень у 2025-му.

Пропоновану раніше норму про необхідність запровадження авансової сплати автозаправними станціями щомісячних фіксованих платежів розміром від 60 тис. гривень дещо змінено з урахуванням величини потенційного виторгу. Для малих АЗС без магазину на території пропонується запровадити мінімальну ставку близько 30-35 тис. гривень, з магазином – 45 тис.

Скасовано раніше пропоновану норму про запровадження 1% військового збору для юридичних осіб на єдиному податку третьої групи.

Серед податкових ініціатив умовної версії 3.0, які наразі залишаються актуальними і йдуть на розгляд Комітету, варто виділити такі.

Головне – від ідеї підвищення ПДВ наразі відмовились. За таке підвищення активно виступають представники бізнесу і експертного середовища. Потенційно не проти такого підвищення і в Мінфіні, і в профільному комітеті парламенту. Але, за словами голови комітету Данила Гетманцева, проти підвищення ПДВ виступають Нацбанк і Мінекономіки, за розрахунками яких таке підвищення призведе до росту інфляції.

На противагу підвищенню ставки ПДВ, розширення бази і підняття ставки військового збору до росту споживчих цін призвести не повинно.

Разом з тим, заступник Гетманцева в парламентському комітеті Ярослав Железняк обіцяє до другого читання законопроекту запропонувати таки підвищити ПДВ.

Серед фінальних пропозицій законопроекту залишається, зокрема, встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи у розмірі 10% в розрахунку з однієї мінімальної зарплати на місяць (а це нині 800 гривень).

Також (за ініціативи НБУ) пропонується встановити ставку податку на прибуток для фінансових установ за 2024 рік та надалі в розмірі 25%. Не дивлячись на несхвалення з боку представників окремих сегментів фінансового ринку і незначний потенційний фіскальний ефект від запровадження податку, вирішено залишити цю норму в фінальний редакції законопроекту заради дотримання принципу єдиного підходу до всіх учасників ринку.

А ще Мінекономіки пропонує змінити податковий період з квартального на місячний для подання звітів по ПДФО і ЄСВ. Без цієї зміни неможлива реалізація ідеї так званого економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації, що має стати серйозним додатковим механізмом наповнення держбюджету. За попередніми розрахунками Мінекономіки, економічне бронювання може забезпечити до 10 млрд грн додаткових надходжень в бюджет щомісяця.

Скільки грошей отримає держава від нових податків

За розрахунками авторів законопроекту очікувані додаткові бюджетні надходження від реалізації запропонованих податкових ініціатив за останні три місяці 2024 року (жовтень-грудень, у разі якщо законопроект буде ухвалено парламентом у вересні) та у 2025 році виглядають наступним чином.

Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% принесе бюджету відповідно 27,3 млрд грн та 107,7 млрд грн.

Встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи у розмірі 10% в розрахунку з однієї МЗП на місяць – 1,7 млрд грн та 7,8 млрд грн.

Встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток АЗС – 1,07 млрд грн та 4,3 млрд грн.

Встановлення ставки податку на прибуток для фінансових установ за 2024 рік та надалі в розмірі 25% - 0 грн в 2024 році та 157,7 млн грн в 2025-му.

Сумарно очікувані додаткові надходження в державний бюджет від реалізації запропонованих податкових ініціатив попередньо оцінюються в 30 млрд гривень в 2024 році (це за вирахуванням 27 млрд грн, які міг би принести в бюджет 50% податок на прибуток банків), і близько 127 млрд грн в 2025-му. Багато це чи мало?

Тут варто згадати, що в початковій редакції законопроекту Міністерство фінансів розраховувало отримати за рахунок податкових новацій до кінця 2024 року понад 120 млрд гривень в бюджет.

За рахунок внутрішніх запозичень, підвищення акцизів, перевиконання діючих доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації та економії по окремих видатках, держава планувала отримати ще близько 380 млрд гривень.

Сумарно – близько 500 млрд гривень вже цього року на фінансування потреб Сил оборони.

Тож перспектива отримати 30 млрд гривень надходжень замість запланованої потреби у 120 мільярдів означає, швидше за все, що пакет податкових ініціатив буде знову переглядатись (вже чи не вп’яте). Інакше, не виключено, 90 млрд гривень, яких не вистачає, доведеться друкувати Національному банку. А цього категорично не можна допустити.

Часу на прийняття рішення залишається обмаль. Початкові розрахунки Мінфіну передбачали, що нові податкові правила запрацюють з вересня, і держава матиме чотири місяці до кінця року на збирання додаткових податків. Але вже очевидно, що цього не станеться, оскільки законопроект не пройшов ще навіть комітетські слухання. Анонсовані строки розгляду законопроекту в першому читанні (3-5 вересня) теж під питанням, оскільки нинішня редакція документу явно не забезпечує надходження очікуваних 120 млрд гривень. І з цим потрібно щось робити.

Якщо закон буде ухвалено парламентом протягом вересня, то податкові новації запрацюють лише з жовтня, за три місяці до "ялинки". Чи встигнуть фіскали за цей період зібрати 120 мільярдів? Питання залишається відкритим.

Тим часом, нагадаємо, кошти потрібні для фінансування українських захисників, у яких вихідних не буває. А гроші на їхні зарплати вже закінчуються.