В далекій дорозі, тим більше взимку, жоден водій не може бути впевненим в своїй машині "на всі сто". Так, на новому авто ймовірність технічних проблем нижче, але і не дуже свіжу машину можна підтягнути за рівнем надійності до молодшої, якщо приділити машині трохи часу. Принаймні, ризик відмов можна значно знизити на найближчий період.
Що загрожує машині у далекій дорозі
Те, що машина дарує нам сюрпризи саме далеко від домівки, насправді має цілком природнє пояснення. Принаймні, якщо говорити з інженерної точки зору.
- Значний пробіг. Коли ми їдемо десь далеко, то щодня "намотуємо на кардан" більше кілометрів, ніж завжди. Часто в таких випадках за день ми проїжджаємо свою тижневу, а то й місячну норму. Зрозуміло, що згідно з теорією надійності ймовірність поламки зростає в рази.
- Швидкий рух в умовах низької температури і високої вологості додатково навантажує системи автомобіля. З одного боку, це цілком штатний для сучасних моделей режим, але з іншого – мало хто з українських водіїв дотримується його протягом настільки тривалого часу. Тож не дивно, що саме в таких поїздках проявляються ті проблеми, які є рідкістю під час повсякденної експлуатації.
- Повне завантаження. Зазвичай у відпустку ми їдемо з повним багажником, повним баком (а то й двома, якщо машина з ГБО) і повним салоном. Відповідно, машина зазнає додаткових навантажень. У світлі трьох попередніх пунктів це знижує надійність машини.
- Незнайомі дороги. Якщо ми говоримо про вітчизняні маршрути, то нажаль, не всі вони являють собою рівний асфальт. А на незнайомому шляху набагато простіше прогавити небезпечну яму, навіть якщо ви в цілому уважний водій. Тож не дивно, що ходова частина під час таких поїздок може зазнавати надмірних навантажень.
В далеку дорогу взимку: що перевірити в машині
Навіть враховуючи всі перелічені вище чинники, водій не може виключити їх всі принципово. Проте можна дещо зробити, підготувавши відповідним чином автомобіль.
- Герметичність. Перед далекою дорогою потрібна інспекція систем, де є рідини. Йдеться про рівні рідин, стики шлангів, патрубки, радіатори. Протічки слід усунути, а на машині з пробігом понад 150 – 200 тисяч кілометрів в ідеалі варто було б замінити всі старі гумові та пластикові деталі системи охолодження.
- Витратні деталі. Гальмівні колодки і шланги, шарніри підвіски, приводні ремені – все, що має ознаки значного зносу, треба відрегулювати або замінити.
- Електрообладнання. Свічні дроти, роз’єми під капотом, сигналізацію, лампи у фарах бажано перевірити на предмет коректності роботи і надійності підключення. Якщо витратні деталі працюють вже давно, їх можна превентивно замінити новими.
- Паливна система. Дуже бажано перевірити на предмет чистоти форсунки (інжектори) і фільтрувальні сітки паливного насоса (насосів). В умовах СТО допоможе діагностика двигуна сканером.
- Фільтри. З’ясуйте, скільки кілометрів залишилося до планової заміни фільтрів. І якщо це має статись скоро, краще замінити їх достроково. Справа у тому, що деякі фільтри під час далекої мандрівки взимку можуть забитися передчасно – скажімо, через неадекватне пальне на невідомій заправці.
- Шини мають бути зимовими і бажано не дуже стертими (законний ліміт 1,6 мм глибини протектора – критична цифра, якої краще не досягати). Також проконтролюйте, чи немає на боковинах порізів чи опуклостей, бо при тривалому русі з повним навантаженням такі пошкодження можуть призвести до руйнування шини.
Якщо коротко
Є одне важливе правило, про яке, на жаль, знають не усі водії: перед далекою дорогою не можна виконувати роботи, пов’язані з втручанням у системи та агрегати машини. Тому що після таких дій зростає ймовірність відмови певної системи – навіть якщо ви мали справу з відповідальними працівниками СТО. Тобто ми хочемо сказати, що приводити машину до ладу треба не за день-два до запланованої мандрівки, а не менш як за тиждень. Після ремонту вам потрібен час, щоб ви встигли "накрутити" на одометрі бодай сотню кілометрів і виявити можливі дефекти нових запчастин чи помилки сервісменів.