Тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 гривень за зафіксовано до кінця опалювального сезону. Але нещодавно у ЗМІ з'явилася інформація про можливе підвищення у 2025 році.
РБК-Україна розбиралося, про що писали медіа, та чи є реальні підстави для зростання цін.
Зміст
Минулого тижня засоби масової інформації навели прогноз голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка. За його словами, наступного року ціна на електроенергію для населення може зрости до 6,5-7 гривень за кіловат. Тобто на 50-75%. А за два-три роки - до 8-9 гривень.
Він також додав, що такі показники нібито були озвучені представниками парламентського комітету з питань енергетики та послуг ЖКГ, енергетичної компанії ДТЕК та постачальника електроенергії Yasno.
На питання про те, як бути з мораторієм на підвищення тарифів до скасування воєнного стану, Попенко відповів, що він стосується лише теплопостачання, гарячої води та газу. Відповідно, решта послуг може дорожчати.
На такий прогноз відреагував гендиректор Yasno Сергій Коваленко.
"По-перше, Yasno та представники нашої компанії нічого не казали про тарифи на електроенергію для населення. По-друге, це питання перебуває виключно в компетенції Кабміну. І від них теж не було жодних заяв та оголошень. По-третє, довіряйте офіційним джерелам інформації", - написав він у своєму Facebook.
Нещодавно стало відомо, що державний регулятор НКРЕКП готує підвищення цін на електроенергію для бізнесу з 1 листопада. Йдеться про перегляд "прайс-кепів" з підвищенням до 6900 гривень за 1 МВт*год (з 5600 гривень) у проміжку з 11:00 до 17:00, вирівнявши граничні ціни до ранкового піку.
Чи може це бути провісником підвищення цін для населення? Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що ні. По-перше, треба розрізняти зростання цін для бізнесу з прайс-кепами.
"Це різні речі. Граничні "прайс-кепи" обмежують ціну, але це не пряме підвищення цін. Його, в принципі, може і не відбутися. Просто це обмеження, яке буде підвищено рішенням НКРЕКП", - пояснив він РБК-Україна.
По-друге, за його словами, навряд чи зараз експертам можуть бути відомі плани уряду щодо підвищення чи не підвищення тарифу для побутових споживачів.
Зазначимо, як запевняють у НКРЕКП, рішення щодо "прайс-кепів" має збалансувати енергосистему і ніяк не вплине на фіксований рівень цін для населення.
Нинішній тариф закріплено постановою Кабінету міністрів № 632 від 31 травня. Цим документом продовжується положення про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії, а єдина фіксована ціна встановлюється на рівні 4,32 гривень до 30 квітня 2025 року включно.
Крім того, на опалювальний період (з 1 жовтня 2024 року до 30 квітня 2025 року) передбачено пільговий тариф для тих, хто використовує електроопалювальні установки, на рівні 2,64 гривень за кіловат (до 2000 кВт*год на місяць). Детальніше про це читайте у матеріалі "Тариф на світло змінився з 1 жовтня: хто платитиме менше".
Діє і так званий "нічний тариф" зі знижкою 50%. Тобто з 23:00 до 07:00 спожита електроенергія тарифікується за ставкою 2,16 гривень. Але лише якщо встановлено відповідний двозонний лічильник.
Володимир Омельченко вважає, що на сьогодні немає серйозних підстав для того, щоб ціни для населення зросли після 30 квітня 2025 року.
За його словами, нинішні ціни не такі вже й низькі в умовах воєнного часу. У нас модель ПСО, за якої різницю в тарифах компенсує "Енергоатом". І проти підвищення грають щонайменше три фактори.
"По-перше, це негативний фактор для платоспроможного попиту населення, оскільки під час війни люди обмежені у коштах. По-друге, в "Енергоатому" достатньо фінансових ресурсів, щоб покрити різницю між ринковою ціною та тією, за якою електроенергія відпускається побутовим споживачам", - зазначив співрозмовник.
Третій чинник менш очевидний і пов'язаний з обговореннями можливого проведення виборів у 2025 році. Неясно, як провести їх в умовах війни з Росією, яка продовжується, але якщо раптом вона завершиться наступного року, ймовірно, влада не захоче заходити у виборчий цикл з підвищенням тарифів.
"З урахуванням цих трьох факторів я не знаходжу вагомих аргументів, чому ціни мають зрости. Тим більше до 6,5-7 гривень", - наголосив Омельченко.
Звісно, свою роль можуть зіграти суб'єктивні чинники. Але за такого розкладу навряд чи варто казати про можливе підвищення на понад 15-20%.
З початку російського вторгнення 2022 року тариф на світло для населення підвищувався двічі. З 1 червня 2023 року з 1,68 до 2,64 гривень, потім з 1 червня 2024 року з 2,64 до 4,32 гривень. Таким чином, під час війни електроенергія подорожчала у 2,5 рази.
Крайнє підвищення було складним, але необхідним кроком на тлі масштабних руйнувань через російські удари по об'єктах генерації та розподілу, пояснював міністр енергетики Герман Галущенко. "Мета - не залишитися без світла. На нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Розуміємо, що обстріли об'єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватися, і ми повинні задіяти всі можливі ресурси", - казав він.
Чи може потреба у коштах на ремонт стати причиною підвищення цін у 2025 році? Не факт. Складно спрогнозувати, що буде з енергетикою, та й немає інформації, що всі гроші від тарифу, що подорожчав, йдуть на ремонти.
"Якщо брати "Укренерго", за моїми даними, гроші йшли в основному від донорів та кредиторів. Щодо генерації на ТЕС, яка вся практично знищена, теж інформації немає. Можливо, якась частка йшла на ремонти, але треба розуміти, що ДТЕК , Центренерго та інші компанії не мають вигоди від підвищення цін для населення. Вони не можуть взяти ці гроші та направити на ремонти. Тому що заробляють на ринку електроенергії для комерційного сегменту", - розповів він.
Щодо "Енергоатому", то атомні станції не обстрілювалися. "Енергоатом" головний у компенсації різниці в тарифах. Йому особливо не було чого додатково ремонтувати. Усі блоки працюють, і слава Богу", - зазначив експерт.
Серйозно пошкоджено об'єкти гідроенергетики, такі як ДніпроГЕС та інші станції. Але швидше за все більшу частину грошей на ремонти "Укргідроенерго" теж отримувало за рахунок кредитних, грантових ресурсів та продажу електричної енергії у комерційному сегменті.
Тому принаймні на сьогодні немає вагомих підстав підвищувати тариф для населення у 2025 році. Максимум на коефіцієнт інфляції, але точно не до 6 гривень, вважає Омельченко. Хоча це й не означає, що зростання не буде у перспективі.
"Наша непрозора модель ПСО працює неефективно та формує величезний обсяг боргів. Якщо брати стратегічно, то нам потрібно забезпечити так званий market coupling - відповідність української моделі енергетичного ринку тій, яка прийнята в Євросоюзі", - каже співрозмовник.
Це означає, що ціни для всіх споживачів - комерційних і некомерційних - мають визначатися ринком. Хоча, як пояснював міністр Галущенко, за умов складної економічної ситуації через війну не можна підняти тариф до ринкового рівня 7,5 гривень за кВт*год.
Тим, хто не потягне ринкових тарифів, держава має допомагати не дешевою електроенергією, а цілеспрямованими субсидіями, додав Омельченко.
"Це повністю вирішить більшість боргових проблем. І ми зможемо зробити важливий крок до market coupling та отримання інвестиційних ресурсів. Тому що в моделі з ПСО, постійними обмеженнями, "прайс-кепами" та адміністративним втручанням надто важко розраховувати на необхідні інвестиції", - підсумував експерт.
При підготовці тексту використовувалися: публікації у медіа, Facebook гендиректора Yasno Сергія Коваленка, постанова Кабміну № 632 від 31 травня 2024 року, заяви міністра енергетики Германа Галущенка, коментар директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.