Що буде із заочкою та НМТ? Головне про реформу системи освіти в Україні

Заочка залишається?

8 листопада парламент ухвалив законопроєкт №10092 щодо особливостей вступної кампанії 2024. Напередодні документ широко обговорювали, адже в тексті пропонувалося ліквідувати заочну та вечірню форми здобуття освіти у вишах з наступного року. До того ж в Мінцифри анонсували запровадження дистанційної форми навчання замість заочної.

Однак перед голосуванням Комітет ВР з питань освіти прибрав вищезазначені норми із проєкту закону. Таким чином, у 2024 році абітурієнти зможуть вступати до закладів освіти України на здобуття ступеня магістра чи бакалавра за трьома формами освіти – денною, заочною та вечірньою.

Проте варто зазначити, норма щодо скасування заочки міститься ще в одному проєкті закону №10177 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті". Він був затверджений Кабміном 20 жовтня.

В уряді пояснюють необхідність змін тим, що через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну.

"Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми взагалі немає", – йдеться в рішенні Кабміну.

Наразі законопроєкт уряду надано на ознайомлення ВР.

Кількість предметів НМТ збільшили

У 2024 році українські випускники знов складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ) – комп'ютерний онлайн-тест, який з початку війни замінив ЗНО.

Однак кількість предметів, по яких проводитимуть тестування, збільшили до 4-х. Також збільшена кількість обов'язкових предметів.

Фото: предмети на НМТ 2024 (facebook.com/UAMON)

На НМТ 2024 будуть обов'язковими такі 3 предмети:

• українська мова;
• математика;
• історія України (додали).

4-й предмет можна буде вибрати з такого переліку:

• українська література;
• англійська мова;
• іспанська мова;
• німецька мова;
• французька мова;
• біологія;
• географія;
• фізика;
• хімія.

Як пояснили в МОН, історію України додали до переліку обов'язкових, адже цей предмет найчастіше обирали протягом останніх років та його результати можна використати для вступу на спеціальності різних направленостей – як гуманітарних, так і технічних.

Особливості НМТ та вступу 2024

На складання кожного предмета тесту в учня буде 60 хвилин. Весь час розділять на два блоки по 120 хвилин кожний – по 2 предмети з перервою між ними.

У МОН зазначають, що така модель НМТ враховуватиме безпекову ситуацію. Адже учасникам, яким потрібно подолати значну відстань до пункту тестування, потрібно буде лише один раз з'явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

При цьому пробного НМТ у 2024 році не буде. Український центр оцінювання якості освіти проінформує учасників про специфіку тестування, а також оприлюднить демонстраційні варіанти тестів.

Конкурсний відбір до вишів будуть проводити за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року або вступних тестів НМТ 2022-2024 років.

Припиняється набір молодших бакалаврів

Від 2024 року не проводитиметься набір вступників для здобуття ступеня освіти молодшого бакалавра (норма ухваленого законопроєкту №10092).

Рішення ухвалили для оптимізації структури набору вступників та розвитку міждисциплінарних освітніх програм. Планується, що відсутність набору молодших бакалаврів сприятиме модернізації мережі закладів вищої освіти.

Зазначимо, молодший бакалавр – ступінь передвищої освіти, що підтверджує здатність особи виконувати спеціалізовані завдання у певній галузі професійної діяльності.

Його можна отримати переважно у фахових коледжах, а також у закладах професійно-технічної освіти та вищої освіти, якщо вони мають відповідну ліцензію на підготовку. Ступінь молодшого бакалавра було затверджено в червні 2019 року.

ДПА скасовано

У 2024 році не буде проводитись Державна підсумкова атестація (ДПА) для випускників усіх ступенів середньої освіти.

Учні та учениці 4-х, 9-х і 11-х класів не складатимуть ДПА. При цьому НМТ буде обов'язковим тільки для абітурієнтів.

Тобто якщо 11-класник не планує вступати до закладу вищої освіти, йому не потрібно буде складати Держатестацію та Національний мультипредметний тест.

Фото: ДПА не буде в 2024 році (facebook.com/UAMON)

Наступного року відбудеться пілотування інструменту ДПА після 4-го класу серед обмеженої кількості учнів. Проте в МОН наголошують, що атестація в 4-му класі не впливає на подальше навчання, а потрібне для моніторингу якості освіти та коригування освітньої політики.

Що відомо про реформу освітнього процесу

Уряд має намір внести суттєві зміни в систему вищої освіти України. Напрацювання щодо освітньої реформи було викладено в згаданому вище законопроєкті №10177, що знаходиться на розгляді парламенту.

Окрім переходу на дистанційне навчання з заочної та вечірньої, або навіть денної форм пропонується:

Можливість регулювати терміни навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість 4-х. Або здобути ступінь за довший термін – за 6 років.

Можливість обирати конкретну спеціальність. Студенти зможуть обирати спеціальність після року навчання, а не перед вступом.

Фіксована кількість занять в аудиторії. Визначена обов'язкова кількість практичних занять та лекцій в аудиторії. Раніше цей показник не регулювався і студенти деяких вишів були вимушені опрацьовувати дисципліни майже самостійно.

Курси на вибір. Стане менше вибіркових курсів для регульованих спеціальностей та свобода дій для нерегульованих. Студенти зможуть обирати більше курсів – від 25 до 50%.

Фото: пропоновані зміни в систему вищої освіти (mon.gov.ua)

В Уряді наголосили, що ці реформи мають на меті оптимізувати українську вищу освіту до європейських стандартів та забезпечити більшу свободу дій для студентів.