На президентських виборах у Чехії переміг незалежний кандидат Петр Павел. У другому турі йому вдалося обійти колишнього прем'єр-міністра, мільярдера Андрія Бабіша.
РБК-Україна розповідає, що відомо про обраного президента Чехії і чому його перемога важлива для нашої країни.
За результатами підрахунку, за підсумками другого туру Павел набрав 58,32% або понад 3,3 млн. голосів. Бабіш - 41,67%, за нього проголосували 2,4 млн виборців. Чеські ЗМІ також наголошують на рекордній явці виборців, яка склала 70,25%.
Павел вже заявив, що наступного тижня проведе зустрічі з конституційними чиновниками та найближчими днями підготує програму перших тижнів у президентському кабінеті. Він готовий до діалогу з нинішньою опозицією, якщо вона виступить з конструктивом, а не банальним запереченням влади.
Він також хоче здійснити поглиблену перевірку президентського апарату.
"Однією з причин втрати довіри до всього офісу стало оточення президента", - наголосив він, натякаючи на Мілоша Земана, який за період свого президентства серед іншого пройшов шлях від захисту інтересів Росії в Європі до жорсткої критики військового вторгнення в Україну.
Президент України Володимир Зеленський одним з перших закордонних лідерів привітав Павела з перемогою та висловив надію на взаємну співпрацю на благо народів обох країн та на користь Європи.
Павел присвятив своє життя чеській армії. Після військової гімназії у 1983 році закінчив Військовий коледж сухопутних військ, пізніше здобув післядипломну освіту у Військовій академії у Брно (напрямок командно-штабної розвідки). Проходив курси та подальше навчання у США та Великій Британії.
Військову кар'єру в Чехословацькій армії розпочав у 1983 році з посади командира розвідувального парашутно-десантного взводу особливого призначення. У 1991 році перейшов на службу у військову розвідку, а в 1993-1994 роках був заступником військового та військово-повітряного аташе Чеської Республіки в Бельгії.
У лютому 1982 року подав заяву на вступ до Комуністичної партії Чехословаччини, став її членом у 1985 році, але після Оксамитової революції у 1989 році вийшов з неї.
"Вступ до Комуністичної партії був помилкою. Але за останні 33 роки я належним чином компенсував це", - говорив він в одному з недавніх інтерв'ю.
Брав участь у миротворчій місії UNPROFOR на території колишньої Югославії. За операцію з порятунку понад 50 французьких солдатів був відзначений Хрестом військової доблесті (Франція) та медаллю "За героїзм" (Чехія).
З 1996 до 1997 року був заступником директора військової розвідки Чехії, після чого командував бригадою спецназу. У 1999-2002 роках обіймав посаду військового помічника директора з керівництва операціями у союзницькому регіональному командуванні "Північ" в Нідерландах. У 2002 році отримав звання бригадного генерала та посаду командувача спеціальними військами Армії Чеської Республіки.
З січня по квітень 2003 року - національний представник у Центральному командуванні Збройних сил США у Тампі та Катарі. З 2003 по 2005 рік - заступник командувача об'єднаними силами.
З липня 2011 року по червень 2012 року був заступником начальника Генерального штабу Чехії, якого змінив 1 липня 2012 року. У вересні 2014 року обійняв посаду голови військового комітету НАТО. Його термін завершився 29 червня 2018 року, того ж року пішов у відставку з армії.
У 2019 році його ім'я називали серед можливих кандидатів від Громадянської демократичної партії, KDU-ČSL, TOP 09 та Чеської піратської партії. 2020 року Павло заснував ініціативу "Разом сильніше" для допомоги тим, хто був пов'язаний з боротьбою з пандемією COVID-19.
У червні 2022 року оголосив про намір балотуватись на президентських виборах. У ході кампанії відносив себе до представників правого крила з сильним соціальним акцентом. Проте відмовився виступити кандидатом від правоцентристського союзу, хоча заручився її підтримкою.
Павел виступає за більш високі податки для багатих і вважає за приклад скандинавські країни. Підтримує одностатеві шлюби та право на усиновлення для ЛГБТ-осіб. Він також обіцяв, що не ветуватиме відповідних законів.
Павела називають великим другом України, оскільки він виступає за продовження військової допомоги та збирав для цього кошти з особистої ініціативи.
"Солідарність має бути навіть ціною тимчасового зниження комфорту нашого життя. Війна в Україні - це і наша війна, тому що стосується нас. Ми не є прямим учасником бойових дій, але це не означає, що ця війна не наша. Це війна за майбутнє міжнародних відносин, за майбутнє безпечної Європи", - говорив він на останніх дебатах.
Зазначимо, як голова військового комітету НАТО він відвідував Україну у 2018 році, а також контактував із російським Генштабом з приводу війни на Донбасі. Павел також говорив, що після російської окупації Криму та частини Донбасу західні країни мали допомогти встановити захищені коридори для цивільних, а також критикував Захід за нерішучу відповідь Москві.
На його думку, Росія має програти в Україні, відступити із захоплених після 24 лютого 2022 року територій, після чого Київ міг би вирішити, чи йти на переговори.
"Усі ми хочемо, щоб Росія зазнала поразки в Україні, щоб було відновлено її територіальну цілісність у початкових кордонах, щоб Росія компенсувала збитки, а воєнні злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України мінімум станом до 24 лютого 2022 року", - говорив Павел.
Він також висловлював сумнів щодо можливості демократичної революції в Росії, оскільки в цій країні немає простору для виникнення справжнього опозиційного руху.
Перемога Павела на виборах важлива і з того погляду, що він обійшов Андрія Бабіша. Останній позиціонував себе як прихильник переговорів з Росією, виступав проти постачання зброї для української армії, а також говорив про "нереальність" вступу України до НАТО.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.