Шалені зарплати та дефіцит кадрів: що відбувається на ринку праці України

Рекордна кількість вакансій

У вересні в Україні зафіксували рекордну кількість вакансій від початку повномасштабного вторгнення. Так, у минулому місяці роботодавці розмістили на платформі пошуку роботи Work.ua 117 683 вакансій. Станом на 18 жовтня там розміщено 110 603 вакансії. Сайт-конкурент Robota.ua у той же день розмістив на сайті 111 219 актуальних вакансій від 38 121 компанії.

За кількістю пропозицій працевлаштування ринок праці зараз повторює картину останнього року до широкомасштабної війни. Проте відновлення є нерівномірним: ситуація на заході та в центрі країни значно відрізняється від динаміки у прифронтових регіонах.

На складну ситуацію на ринку праці вказав Національний банк у своєму макроекономічному та монетарному огляді за жовтень цього року. Кількість нових вакансій, порівняно з 2023-м роком, продовжує зростати. Але хоча падіння кількості нових резюме припинилось, спостерігається значний дефіцит працівників. Це зумовлює підвищення зарплат, однак з урахуванням інфляції темпи зростання реальних заробітків сповільнились.

Кого і де шукають роботодавці

Кількість вакансій у вересні 2024 року до лютого 2022-го, за даними Work.ua, рекордно зросла на Закарпатті (205%), тоді як, наприклад, на Луганщині була нульова пропозиція роботи, обумовлена бойовими діями та окупацією регіону. Найбільше пропозицій щодо роботи у вересні та жовтні – на Київщині.

Лідерство за кількістю вакансій тримає сфера обслуговування – 21 164 пропозицій, +3% до серпня. Збільшилось число пропозицій у категорії "Логістика, склад, ЗЕД" (+5%) і "Робочі спеціальності, виробництво" (+4%).

Щодо найбільшого приросту вакансій у вересні проти серпня, то тут найбільший відсоток показали фінанси та банки, охорона та безпека (6%), на один відсоток відстає "Логістика, склад, ЗЕД" та "ЗМІ, видавництво та поліграфія". Далі йдуть робочі та виробничі спеціальності (4%). Аналогічний відсоток приросту показала робота для творчих людей та у сфері готельно-ресторанного бізнесу і туризму. По 3% зростання мають: сфера обслуговування, будівництво та архітектура, а також маркетинг, реклама та PR.

За даними Нацбанку, кількість оголошень про вакансії у сферах охорони, будівництва та робітничих спеціальностей значно перевищувала тогорічний показник, тоді як у сфері ІТ – суттєво скоротилася. Також, додають у НБУ, попит залишався пригніченим в освіті, дизайні, мистецтві та культурі.

При цьому вперше за кілька місяців відбулось збільшення кількості пропозицій щодо дистанційної роботи, яка зросла на 3%. Саме за віддалені вакансії шукачі конкурують найактивніше.

У вересні також побільшало роботи для студентів (+5%) і людей без досвіду (+4%). Синхронно зі зростанням кількості вакансій на ринку праці побільшало роботи для ветеранів (+3%), людей з інвалідністю та пенсіонерів (+2%).

Але найбільший ріст в окремих категоріях вакансій бачимо серед пропозицій роботи з бронюванням – аж +16% до серпня.

Які галузі обирають кандидати

У перший місяць осені на порталі пошуку роботи Work.ua люди оновили або створили понад 215 тисяч резюме, що стало річним рекордом. У порівнянні з серпнем число претендентів на роботу зросло на 13%. Також на 5% збільшилася кількість відгуків. Проте, оскільки зараз на ринку праці є широкий вибір вакансій, це зумовило не надто високі показники конкуренції.

Найбільше претендентів, порівняно з останнім місяцем літа, маємо в Хмельницькій (+18%), Закарпатській і Волинській (+17%), Чернігівській та Київській (+16%) областях.

Найчастіше людей цікавить робота у таких категоріях:

• ЗМІ, видавництво, поліграфія;
• IT, комп’ютери, інтернет;
• Топ-менеджмент, керівництво вищої ланки;
• Дизайн, творчість;
• Маркетинг, реклама, PR.

Наразі тенденція вказує на те, що шукачі в рази активніше відгукуються на пропозиції роботи в онлайн режимі. Але цікавість до робочих спеціальностей також суттєво зростає. Наприклад, роботу в цій сфері у вересні шукали на 20% більше людей, ніж місяцем раніше.

Де та наскільки зросли зарплати

У вересні ринковий розмір середньої зарплати не змінився і складав 21,5 тис. грн. Показник зарплатної медіани змістився в бік зростання на Київщині (24 тис. грн) та Львівщині (21,5 тис. грн), а на Харківщині навпаки знизився (19,1 тис. грн). Загалом, за даними Work.ua, заробітні плати з серпня 2023 року по серпень 2024 року в середньому по Україні зросли на 19%.

Проте, цифри медіанної заробітної плати, які публікує Robota.ua, значно відрізняються і становлять 14,8 тис. грн. Слід зазначити, що цей показник ґрунтуються на даних, які вказані у вакансіях. Але деякі компанії не пишуть конкретну заробітну плату, а обговорюють її суму на співбесідах з кандидатами.

Традиційно рівень зарплати різниться залежно від регіону – найбільше заробляють в Києві, а найменше – в Чернігівській та Сумській областях. Однак медіанна заробітна плата також показує зростання у багатьох областях.

Наприклад, у Києві вона піднялася з 19,25 тис. грн у січні до 21,1 тис. грн у серпні. Львівська область демонструє схожу динаміку – зростання з 18,5 до 20,5 тис. грн. Найбільше оплата праці збільшилася в Херсонській області – з 15 до 20 тис. грн. При цьому зовсім не змінилось медіанне значення зарплатні в Закарпатській області – і в січні, і в серпні цього року вона становила 19 тис. грн.

За даними НБУ, в І кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,7% в річному вимірі. Високі темпи зростання зарплат збереглися і в ІІ кварталі.

Також бачимо зростання середніх зарплат у деяких категоріях:

• Охорона, безпека – 45 тис. грн, +13% до серпня;
• Страхування – 25 тис. грн, +5%;
• Управління персоналом, HR – 25 тис. грн, +4%;
• Телекомунікації та зв’язок – 24,9 грн, +4%;
• Будівництво, архітектура – 26 тис. грн, +4%.

Найприбутковішими професіями (окрім керівних посад, сфери IT і фахівців у Силах оборони) є ендодонтист (55 тис. грн), водій-міжнародник (50 тис. грн), рихтувальник (45 тис. грн), бурильник, медіапродюсер, ріелтор, тонувальник (40 тис. грн).

Дефіцит кадрів залишається великим

Наразі 74% компаній в Україні відчувають дефіцит кадрів, йдеться у дослідженні ринку праці, проведеному Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА). Цей показник підвищився на 55% порівняно з періодом осені 2023 року. Більше ніж 60% учасників дослідження – це міжнародний бізнес. Половина з них є представниками великого, 43% – середнього і 7% – малого бізнесу.

Крім того, міграція за кордон та мобілізаційні процеси призвели до подальшого скорочення пропозиції робочої сили.

Згідно з опитуванням підприємств, яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, брак працівників як перешкоду для ведення бізнесу відзначають 63% опитаних. Це другий за значимістю показник після перебоїв з електроенергією. У серпні 52,6% підприємств мали проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів і 39,7% відчували нестачу некваліфікованих працівників.

За інформацією Центру Разумкова, головним викликами для роботодавців стали:

• Мобілізація працівників – 73%;
• Дефіцит кадрів – 53%;
• Відтік кваліфікованих кадрів за кордон – 47%.

Нові виклики та можливості

Дефіцит кадрів змушує роботодавців усе частіше пропонувати вакансії шукачам без досвіду. За даними Work.ua, серед усіх вакансій у вересні 43% призначалися для кандидатів, які не мають досвіду роботи. Для порівняння, у вересні 2023 року їх було 36%.

Одним із рішень для подолання кадрової кризи, викликаної повномасштабною війною, може стати перекваліфікація різних соціально-демографічних груп, йдеться в дослідженні Deloitte Ukraine і Gradus Research. Так, 45% опитаних жінок розглядають можливість отримати нову спеціальність, яка вважається чоловічою.

До прикладу, на сайті "OLX Робота" київська компанія, що спеціалізується на вантажних перевезеннях, шукає жінку водія-далекобійника з зарплатнею від 40 до 80 тис. грн. Серед вимог до претендентки – наявність закордонного біометричного паспорта, адже вантажі треба буде доставляти до Великобританії.

За словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів. Щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, Україні потрібно додатково 4,5 мільйона працівників.