Розворот на 180 градусів. Як "Укрпошта" може стати ще й банком і чому НБУ змінив точку зору

Чи стане "Укрпошта" банком, як того роками хотів її очільник Ігор Смілянський, чому НБУ змінив свою позицію, хто може стати конкурентом найбільшого поштового оператора країни і як все це може виглядати, – в матеріалі фінредактора РБК-Україна Руслана Кисляка.

В Національному банку придумали, як задовольнити нестримне бажання державної "Укрпошти" мати свій банк і на цьому заробляти, отримати згоду на це з боку Міжнародного валютного фонду і, нарешті, надати шанс жителям 96% населених пунктів країни, не охоплених наразі банківськими послугами, оцінити переваги фінансової інклюзії.

НБУ довелося міцно наступити на горло власній пісні, змінивши рівно на 180 градусів погляди щодо перспектив появи в Україні так званого "поштового" банку. Аргументи очільника НБУ Андрія Пишного чіткі і зрозумілі – змінились часи, а регулятор має йти в ногу з часом.

Абзац історії

Тут варто згадати, що ідею створення в Україні фінансової установи, яка б добралась до найвіддаленіших від банківської інфраструктури регіонів країни (а таких, як зазначалося вище, 96% населених пунктів, де проживають 30% населення країни), багато років виношував очільник "Укрпошти" Ігор Смілянський. Але на заваді незмінно поставав Національний банк, аргументуючи свою позицію, зокрема, тим фактом, що надання поштовому оператору банківської ліцензії призведе до збільшення частки держави на банківському ринку, що не подобалось ні МВФ, ні самому НБУ. Та й перетворення пошти на банк потенційно могло влетіти державі в немалу копійочку.

Що пропонує Нацбанк

Суть зміни позиції регулятора полягає в тому, що фокус уваги переводиться з безпосередньо надавача банківських послуг, яким тепер потенційно може бути не лише "Укрпошта", а й будь-який інший бізнес, який зможе відповідати жорстким вимогам НБУ, – на отримувачів фінансових послуг: населення і невеличкий бізнес. Таким чином буде забезпечуватись залученість цих категорій користувачів до фінансових послуг, іншими словами – фінансова інклюзія, що і є основною декларованою метою ініціативи регулятора. До речі, в парламенті вже зареєстровано відповідний законопроект №12044, розроблений Національним банком.

Серед цікавинок документу варто відзначити наступні.

По-перше, своєю появою на світ законопроект зобов’язаний Міжнародному валютному фонду – пункт 62 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 17 червня цього року передбачає підготовку законодавчої пропозиції щодо спеціалізованої та обмеженої банківської ліцензії, спрямованої на швидке вирішення зростаючих викликів фінансової інклюзії, використовуючи наявну інфраструктуру.

Банк фінансової інклюзії може бути створений, зокрема, шляхом переоформлення ліцензії вже діючого банку на обмежену банківську ліцензію. І це важливий нюанс – банк, отримуючи обмежену ліцензію, втрачає діючу ліцензію, тобто обмежується в функціоналі. Зокрема, такий банк зобов’язаний здати в Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (за її наявності).

Такому банку забороняється кредитувати бізнеси з річним доходом понад 2 млн євро; здійснювати інвестиції в цінні папери, за винятком облігацій внутрішньої державної позики та депозитних сертифікатів НБУ; надавати фінансові послуги на ринках капіталу. Зате запросто можна кредитувати територіальні громади.

Банк фінансової інклюзії при здійсненні кредитних операцій зобов’язаний дотримуватись обмежень щодо максимального розміру кредитів:

фізичним особам:

• заборгованість на одного клієнта за кредитами строком до одного року не може перевищувати 12 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється кредитна операція;

• заборгованість на одного клієнта за кредитами строком понад один рік, крім кредитів, наданих на придбання або реконструкцію житла, не може перевищувати 36 розмірів "мінімалки";

• заборгованість на одного клієнта строком понад один рік за кредитами, які надаються з метою придбання або реконструкції житла, за умови що воно надано в іпотеку або заставу за таким кредитом, не може перевищувати 240 розмірів мінімальної зарплати.

суб’єктам господарювання чи територіальним громадам:

• заборгованість на одного клієнта за кредитами не може перевищувати 2400 розмірів "мінімалки".

Тут варто нагадати, що наразі мова йде лише про законодавчі ініціативи банківського регулятора, доля яких залежатиме від волі парламенту. Тож поки що це – не доконаний факт.

Ринок не обманеш

Попри те, що в законопроекті немає ані слова про "Укрпошту", таким собі секретом Полішинеля на ринку є переконання, що "закон писався під "Укрпошту", щоб нарешті дати державному поштовому оператору законну можливість надавати банківські послуги.

"Законопроект створювався виключно з однією метою – дозволити "Укрпошті" отримати банківську ліцензію. Не виключено, що шляхом набуття у власність одного з невеликих банків, які перейшли до держави після повномасштабного вторгнення", – говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

На його переконання, пропонований НБУ законопроект – свого роду компроміс між бажанням "Укрпошти" надавати банківські послуги в населених пунктах, де немає банківських відділень, та бажанням заробляти на цьому.

"Укрпошта" свого часу була категорично проти агентської моделі, вважаючи, що компанія нестиме капітальні витрати, а більшість доходу забиратимуть банки-партнери. Натомість регулятор та деякі інші стейкхолдери висловлювали побоювання стосовно неоднакових правил гри, адже "Укрпошта" не зможе дотримуватися тих самих стандартів, що існують для банківських відділень. Побудувати їх в малих селах є неймовірно дорого та непрактично.

Тому, переконаний співрозмовник РБК-Україна, в якості компромісу було вибрано варіант із обмеженнями на кредитні операції для банку фінансової інклюзії. Такий банк не зможе кредитувати великий бізнес.

"Вважаю, що такий компроміс є доволі адекватним рішенням, адже не дає банку фінансової інклюзії будь-яких привілеїв у плані регулювання, натомість дозволяє здійснити задумане "Укрпоштою" – надавати фінансові послуги у населених пунктах, де їх бракує. Ну і заробляти на цьому", – резюмує Михайло Демків.

При цьому, переконані співрозмовники видання на банківському ринку та в експертному середовищі, великі банки аж ніяк не зацікавлені у скороченні своїх операційних можливостей у вигляді обмежених банківських ліцензій.

Про це, зокрема, говорить джерело видання в державному Ощадбанку, яке побажало залишитись неназваним через чутливість теми.

Про це говорить і в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський. На його думку, обмежена банківська ліцензія навряд чи буде цікава для більшості діючих сьогодні банків. Але для нефінансових компаній з розвиненою мережею, зокрема поштових операторів, це може відкривати принципово нові можливості.

Погоджується з таким твердженням і генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський.

"Банки нічого не буде стимулювати (ставати банками фінансової інклюзії – ред.), бо це по суті "банк мінус", тобто обсяг діяльності менше, ніж у стандартного банку. Навряд чи хтось добровільно матиме бажання обмежити свою сферу роботи. А от для небанківських інституцій з великою мережею (роздрібні мережі, поштові оператори) такий проект може бути цікавим", – говорить очільник "Укрпошти" в коментарі для РБК-Україна.

За його словами, створення національного оператора фінансової інклюзії уможливить долучення до банківських послуг більше 30% українців, які досі знаходяться поза межами цього сектору, зокрема через відсутність зручної інфраструктури. Адже банки та банкомати присутні наразі лише у 4% населених пунктів країни.

Крім того, це дозволить створити банківську інфраструктуру, яка може працювати навіть в умовах відсутності світла та зв’язку.

За твердженнями Ігоря Смілянського, "Укрпошта" наразі готова стати банком фінансової інклюзії.

"Ми вже працюємо у 100% населених пунктів України, і в переважній більшості з них немає банків, зокрема у фронтових регіонах. По суті, ми вже маємо готову інфраструктуру і зможемо швидко розгорнути роботу такого банку фінансової інклюзії, налагодити обслуговування на дому людей з інвалідністю. Адже це те, що сьогодні ще не поширено в Україні", – переконує Смілянський.

Якою має бути успішна бізнес-модель банку фінансової інклюзії? На думку очільника "Укрпошти", вона має бути перш за все прибутковою, мати прості та зручні продукти. А для складних продуктів вже є існуючі банки.

Альтернативна (не)банківська реальність

Але не все так однозначно і для банків.

На думку професора, доктора економічних наук, експерта з банківської справи Анатолія Гулея, теоретично зацікавитися обмеженою банківською ліцензією в Україні можуть близько 10-12 невеличких банків, які потенційно відчувають дефіцит акціонерного капіталу. Крім того, вони фактично і не потребують розширеної банківської ліцензії, оскільки обмежуються в своїй діяльності лише деякими її видами. Тож перспектива отримати обмежену банківську ліцензію для них може бути варіантом не втратити банківську ліцензію взагалі на тлі неможливості подальшого поповнення акціонерного капіталу.

"Скажу по секрету – зараз деякі маленькі банки фактично вже працюють по обмеженій ліцензії. Дозволи на розширений функціонал у них є, але вони все одно ним не користуються. Питання лиш в тому – як їх легалізувати. Щоб не забрати у них ліцензію, НБУ пропонує компроміс", – пояснює співрозмовник РБК-Україна.

Що стосується перспективи здачі банками, які бажатимуть отримати статус банку фінансової інклюзії, ліцензій на операції на ринку капіталів, то це, на думку Анатолія Гулея, фактично буде процесом здорового самоочищення фінансового сектору в умовах мінімальної активності фондового ринку.

Чи захочуть фінансові компанії ставати банками фінансової інклюзії? Категорично "ні", упевнений співрозмовник РБК-Україна. Аргумент – високі вимоги регулятора, які в перспективі лише посилюватимуться, і дотримуватися яких фінкомпаніям просто не під силу.

Чи захочуть ставати банками фінансової інклюзії роздрібні торгові мережі, типу АТБ чи "Розетка" (на що, можливо, розраховує НБУ)? І тут все не просто. Навіщо їм додатковий регулятор, посилені вимоги по капіталу, резервах, коштах на рахунках і т.д, – задається питанням співрозмовник видання.

Ну і, нарешті, навіщо це комерційному поштовому оператору "Нова пошта"? Знову ж таки, мова йде про додаткового регулятора – НБУ. А це – питання до корпоративного управління, операційної діяльності, бізнес-моделі, управління грошовими потоками. Чи готові акціонери "Нової пошти" брати на себе додаткову відповідальність – питання відкрите.

В "Новій пошті" не стали коментувати цю тему на запит РБК-Україна.

Що ж стосується державної "Укрпошти", – потенційне отримання компанією ліцензії банку фінансової інклюзії може стати одним з етапів подальшої корпоратизації з перспективою продажу через 5-7 років. Але не раніше, ніж закінчиться війна.

В будь-якому випадку, переконані експерти, ініціативи Національного банку, спрямовані на розвиток фінансової інфраструктури, – явище позитивне. Банківське середовище потребує постійних змін, які відкриватимуть нові можливості для ведення бізнесу і заробляння грошей. Серед таких можливостей – потенційне об’єднання зусиль банків і небанківських бізнесів. Подібних ініціатив має бути більше.