Розбираємось у секретах даунсайзингу: який за об'ємом двигун для авто краще

Чому ця тема в наші дні особливо актуальна? Бо ми бачимо співіснування моторів різних концепцій – з одного боку, класичних атмосферників більш-менш великого об'єму і модних малооб'ємних двигунів з наддувом – з іншого. Причому цих форсованих малюків об’ємом 0,9 – 1,2 л встановлюють не тільки в суперкомпактні машинки для міста, а й під капоти великих седанів D-класу і масивних кросоверів. І як не дивно, ці поважні машини з такими двигунцями їздять хай не супершвидко, але цілком пристойно. Проте, є у медалі даунсайзингу і зворотній бік, про який треба згадати.

Наголосимо, що цього разу ми не будемо говорити про справді великі агрегати об’ємом понад 2,5 – 3,0 літри. Адже в наш час це дещо специфічна категорія моторів, яка стосується вже не стільки засобів пересування в чистому вигляді, скільки засобів самоствердження власників і маркерів їхнього статусу.

Двигуни малого об’єму

Сучасні мотори маленького об’єму – порядку 0,9 – 1,0 л, іноді 1,2 – 1,4 л, відносять до умовної категорії так званого даунсайзингу (від англійського downsizing - зменшення розміру). Йдеться про бензинові мотори, які часто мають не традиційні чотири циліндри, а три а то й два. Автовиробники почали масово випускати їх заради зниження собівартості автомобілів. Маючи цілий комплекс складних систем, на ходу вони поводяться більш-менш адекватно. А при правильному користуванні ще й економлять власникові гроші на пальному.

Але через те, що практично весь час ці агрегати трудяться з повною віддачею, вони швидше випрацьовують свій ресурс. До того ж, оскільки вже такі мотори непомітно наблизилися до категорії одноразових виробів, конструктори вирішили не передбачати для них можливості капітального ремонту. Та й поточні і середні ремонти таких моторчиків непрості, адже потребують особливої кваліфікації майстрів і дорогих компонентів.

Ще кілька років тому до України офіційно машин з такими моторами не завозили, але з часом і наш споживчий ринок починає звикати до даунсайзингу – тим більше, що у багатьох шанованих виробників вибір моделей з "великими" моторами обмежений.

Повнолітражні двигуни

Легкові двигуни класичного об’єму, спроектовані в останнє десятиліття, теж вже не мають ресурсу в пів мільйони кілометрів, але при правильній експлуатації вони такі більш довговічні. При тому в більшості випадків їм можна влаштувати капітальний ремонт. Якщо це бензиновий двигун, заявлена виробником витрата пального може бути більшою за вищезгадані даунсайзингові мотори аналогічної потужності.

Але важлива відмінність більшого за літражем двигуна: всі свої характеристики він як правило демонструє в ширшому діапазоні обертів. Тобто для економії пального чи підтримання високої динаміки його не треба старанно тримати на певних обертах, постійно звіряючись з тахометром. І при повному навантаженні машина з більшим мотором не так помітно втрачає динаміку і економічність, як це має місце з даунсайзинговими двигунцями.

Щодо дизелів, то майже всі вони так і не покинули сегмент “повного літражу”, найчастіше маючи об’єм порядку 1,5 – 2,0 л. З певних причин саме вони в наш час зберігають найбільшу серед усіх легкових моторів довговічність. Вони ж вражають економічністю, не досяжною до масових бензинових моторів – реальна витрата завантаженого авто С-класу в середньому на маршруті може складати 4,5 – 5,1 л/100 км. Хоча у випадку ремонту сучасного дизеля на власника чекають великі витрати на комплектуючі.

Коротко

Отже, якщо ви пересічний споживач без особливих драйверських амбіцій і купуєте нову машину в автосалоні, особливої різниці немає – мікролітражний двигун можна обирати, бо на перший десяток років вам його однозначно вистачить. А ось вживане авто краще обирати з класичним мотором повного літражу, який краще переносить тривалу експлуатацію і в більшій мірі підлягає ремонту. Хоча це не значить, що великий мотор можна купувати "не дивлячись" – ретельна діагностика при покупці все одно потрібна.