ua en ru

Росіяни наступають на Покровськ. Що зараз відбувається у місті

Росіяни наступають на Покровськ. Що зараз відбувається у місті Фото: Покровськ, Донецька область (Євген Симоненко/РБК-Україна)

Покровськ не сходить з перших стрічок новин ось уже місяць. Через активний наступ росіян ситуація дуже важка. За кілька тижнів окупантам вдалося підібратися до міста на відстань менше 12 кілометрів, і зміщення позицій прогресує.

Як зараз живе Покровськ та яка ситуація з евакуацією населення – у матеріалі РБК-Україна.

Відео: Росіяни підходять до Покровська. Евакуація населення, зачинені підприємства та порожні прилавки (youtube.com/РБК-Україна)

За останній місяць Покровськ кардинально змінився, передає кореспондент РБК-Україна. Ще донедавна важко було й повірити, що неподалік йде війна. У місті працювали торгові центри, салони краси, спортивні зали, кавʼярні. Зараз же більшість із них вже зачинені, а інші також планують зачинятися.

"Великі мережеві супермаркети розпродали залишки продукції і розмістили вивіски на дверях "тимчасово не працюємо". Та до коли це "тимчасово" – ніхто не знає. Таких вивісок тут дуже багато. Біля банкоматів – черги. Населення хоче запастися готівкою. Відкритими залишаються лише місцеві магазини. Власники маленького бізнесу до останнього мають надію зберегти свою справу", – розповідає кореспондент РБК-Україна.

Біля відділень пошти вишиковуються величезні черги. Люди намагаються надсилати на мирну територію те, що наживали роками. Попит такий великий, що на пошті закінчились коробки для пакування, просять приносити свої.

Деякі відділення припиняють відправку до обіду. Здебільшого люди відправляють речі першої необхідності або ж просто те, що цінне як памʼять.

На залізничному вокзалі скупчується величезна кількість людей. Щоденно звідси відправляються евакуаційні потяги на Львів та Рівне. 11 вагонів щоденно повністю заповнені людьми.

"Окрім місцевих, сюди зʼїхалися журналісти іноземних ЗМІ. Покровськ для світу зараз – тема "номер один". Атмосфера на пероні дуже важка. Люди з слізьми на очах обіймаються перед прощанням, ніхто не хоче залишати рідну домівку. Здебільшого їдуть жінки та діти. Чоловіки залишаються, як вони самі кажуть, "доробити ще справи", а потім як вже зовсім "припече" – теж обіцяють евакуюватися до своїх родин", – зауважує Богдана Лясківська.

За її словами, місто змінилося, попри те, що воно завжди було неподалік від зони бойових дій, життя тут було схоже на мирне.

"Зараз в повітрі відчувається напруга та розпач. Зачинені банки, магазини, люди на валізах, метушня серед населення, і в кожного в розмові щодень чути фразу "ми сподіваємось, що все буде добре", – ділиться вона враженнями.