Росія загнала себе в кут, потрапивши у залежність від китайських технокомпаній, - Bloomberg

Оцінка Міністерства цифрового розвитку, зв'язку і масових комунікацій Росії, що раніше не публікувалася, припускає, що чиновники стурбовані тим, що китайські компанії, такі як Huawei, можуть зайняти домінуюче положення на російському ринку і становити ризик для безпеки країни.

Європейські офіційні особи, знайомі із документом, заявили, що він свідчить про те, що Росія загнала себе в кут, оскільки була відрізана від інших зовнішніх ринків після вторгнення в Україну. У звіті, складеному влітку 2022 року, мікросхеми, мережні пристрої та електроніка виділені як галузі особливої вразливості.

Європейські офіційні особи заявили, що цю оцінку розділили кілька людей у Генеральному штабі Збройних сил, а також деякі члени Ради безпеки, до якої входять міністри оборони та закордонних справ країни та яку очолює президент Володимир Путін.

Російські побоювання щодо надмірної залежності від таких компаній, як Huawei, China Mobile та інших, перегукуються з побоюваннями, висловленими у США та деяких країнах Європи щодо ризиків безпеки, пов'язаних з використанням китайських технологій.

Аналіз також підкреслює одну з багатьох стратегічних втрат, які Кремль зазнав після того, як більшість економічних зв'язків з ЄС та США було розірвано через війну: збільшення важелів впливу Китаю.

Офіційні особи, знайомі з документом, заявили, що він підтверджує нещодавні повідомлення про те, що Росія прагнула отримати в Китаї кілька технологій, таких як радіоелектроніка, маршрутизатори, базові станції, мікроелектроніка, мікросхеми та матеріали, що використовуються у напівпровідниках.

Хоча офіційні особи заявили, що в документі не згадується зброя, США наклали санкції на кілька китайських компаній за постачання комплектуючих та товарів, які, ймовірно, використовуються у військових цілях в Україні.

Досі немає жодних ознак прямої військової підтримки Росії з боку Китаю, і США та їхні союзники впевнені, що вони зможуть знайти будь-яке переміщення значної військової техніки з Китаю, сказав європейський дипломат, знайомий із цією оцінкою.

Адміністрація Байдена попередила Пекін не надавати Москві зброю. Китай неодноразово заявляв, що не постачав зброю Росії, і звинувачував США у розпалюванні конфлікту шляхом постачання зброї Україні.

У документі згадуються численні розмови між російськими та китайськими офіційними особами, у тому числі чотири відеоконференції, під час яких, за словами авторів, обговорювалися постачання технічних компонентів, збільшення виробничих потужностей у Росії та потенційні китайські інвестиції у російську промисловість. За словами джерел, знайомих із російським документом, у цих переговорах брали участь представники Мінпромторгу Москви та їхні китайські колеги, а також представники російських та китайських компаній.

За словами людей, знайомих із документом, Росія підготувала для китайських чиновників список товарів, яких вона потребує, включаючи обладнання, яке використовується в комунікаціях, мережах, мовленні та центрах обробки даних.

Російські офіційні особи, як і раніше, мають амбіції самостійно виробляти критичне обладнання. Джерела Bloomberg кажуть, що у службовій записці йдеться, що вони стурбовані тим, що їхня залежність від Китаю може також стримувати їхню власну промисловість. Тим не менше, російські військові почали спроби замінити у своїх системах озброєнь компоненти іноземного виробництва деталями місцевого виробництва кілька років тому, і ці зусилля здебільшого зазнали невдачі, що наголошує на труднощах, з якими стикається Москва при відтворенні передових технологій.

Не всі згадані у статті товари містять деталі американського чи європейського виробництва, але, за оцінкою російських авторів, у сегментах, що цікавлять, швидше за все, немає технологій, які хоча б не залежать від американської чи європейської інтелектуальної власності.

Китай неодноразово критикував використання санкцій для ізоляції Росії, але його компанії намагалися не бути поміченими в порушенні заходів США і ЄС, побоюючись, що вони можуть опинитися в центрі економічних обмежень. На зустрічі з Путіним минулого місяця голова КНР Сі Цзіньпін зобов'язався значно збільшити двосторонню торгівлю.

У березні Сі також зустрівся з прем'єр-міністром Росії Михайлом Мішустіним. На зустрічі сторони зобов'язалися розширити співпрацю у сфері торгівлі, зокрема у галузі високих технологій. Росія готова зміцнювати співпрацю з Китаєм у таких галузях, як інвестиції, торгівля, енергетика, природний газ, мирне використання атомної енергії, авіація та космонавтика, науково-технічні інновації, транскордонні перевезення та логістика, зміцнювати зв'язки та співробітництво у безпеці постачальних та виробничих ланцюжків, продовольча безпека та інші питання, сказав Мішустін.

Загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Китаєм та Росією підскочив на 72% до 190,3 млрд доларів у 2022 році порівняно з допандемічним рівнем у 110,9 млрд доларів у 2019 році. Дані показують помітне зростання російського імпорту китайських смартфонів, автомобілів та будівельної техніки. Натомість Пекін збільшив закупівлі російських енергетичних продуктів, таких як нафта, вугілля та природний газ.

ЄС та країни "Великої сімки" тепер приділяють більше уваги обходу санкцій, особливо за рахунок посилення контролю за так званими товарами подвійного призначення, які можуть служити як військовим, так і цивільним цілям. Ці зусилля включали надання дипломатичного тиску треті країни і використання інструментів виявлення компаній, які можуть допомогти Росії обійти обмеження.

Минулого четверга США запровадили санкції щодо десятків організацій у 20 країнах, яких вони звинуватили у тому, що вони допомагають Москві ухилятися від санкцій.