Росія виробляє майже втричі більше артилерійських боєприпасів, ніж США та Європа здатні поставити Києву, що є ключовою перевагою напередодні нового російського наступу в Україні цього року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.
Росія виробляє близько 250 тисяч артилерійських боєприпасів на місяць, або близько 3 млн на рік, згідно з оцінками розвідки НАТО про російське оборонне виробництво, надане CNN, а також джерел, знайомих зі спробами Заходу озброїти Україну. У сукупності США та Європа здатні виробляти лише близько 1,2 млн. боєприпасів щорічно для відправки до Києва, повідомив CNN високопоставлений представник європейської розвідки.
Американські військові поставили собі за мету виробляти 100 тисяч артилерійських снарядів на місяць до кінця 2025 року - менше половини щомісячного виробництва Росії - і навіть ця цифра зараз недосяжна, оскільки фінансування України у розмірі 60 млрд доларів застопорилося в Конгресі, сказав високопосадовець.
"Те, що ми зараз ведемо - це виробнича війна", - сказав CNN високопосадовець НАТО. "Вихід в Україні залежить від того, наскільки кожна сторона підготовлена до ведення цієї війни".
Офіційні особи кажуть, що Росія наразі випускає близько 10 тисяч снарядів на день, тоді як з української сторони – лише 2 тисячі на день. За словами представника європейської розвідки, у деяких місцях уздовж тисячокілометрового фронту це співвідношення ще гірше.
Як зазначає CNN, дефіцит спостерігається, у найнебезпечніший момент для воєнних дій України з того часу, як Росія напала на Київ у лютому 2022 року. Американські гроші на озброєння України закінчилися, а республіканська опозиція у Конгресі фактично заблокувала виділення коштів.
Тим часом Росія нещодавно захопила українське місто Авдіївку і, на загальну думку, має ініціативу на полі бою. Україна бореться не лише з нестачею боєприпасів, а й з дедалі більшим браком живої сили на передовій.
США та їхні союзники передали Україні низку сучасних систем, у тому числі танк М-1 "Абрамс", а незабаром і винищувачі F-16. Але військові аналітики кажуть, що війну, швидше за все, буде виграно або програно залежно від того, хто випустить більше артилерійських снарядів.
"Проблема номер один, яку ми зараз спостерігаємо - це боєприпаси", - сказав представник НАТО. "Це артилерійські снаряди, тому що саме тут Росія справді отримує значну виробничу перевагу та значну перевагу на полі бою".
За словами представника НАТО, Росія управляє артилерійськими заводами цілодобово та без вихідних, вахтовими 12-годинними змінами. Близько 3,5 мільйонів росіян зараз працюють в оборонному секторі, порівняно з 2-2,5 мільйонами до війни. Росія також імпортує боєприпаси: минулого року Іран відправив щонайменше 300 тисяч артилерійських снарядів - "ймовірно, більше", сказав чиновник, - а Північна Корея надала щонайменше 6700 контейнерів із боєприпасами, що містять мільйони снарядів.
Росія "вклала в гру все, що має", сказав представник розвідки. "Їхня військова машина працює на повну потужність".
Грубим еквівалентом у США було б, якби президент Джо Байден застосував закон про оборонне виробництво, сказав американський чиновник, який дає президенту право наказувати компаніям оперативно виробляти обладнання для підтримки національної оборони країни.
Європейські країни намагаються поповнити дефіцит. Минулого місяця німецька оборонна компанія оголосила, що планує відкрити в Україні завод з виробництва боєприпасів, який, за її словами, вироблятиме сотні тисяч куль калібру 155 мм щороку. У Німеччині та ж компанія розпочала будівництво нового заводу, який, як очікується, зрештою вироблятиме близько 200 тисяч артилерійських снарядів на рік.
Офіційні особи США та Заходу наполягають на тому, що, хоча Росія змогла запустити свої виробничі лінії, частково тому, що має перевагу в тому, що вона є керованою економікою під контролем автократа, капіталістичні західні країни врешті-решт наздоженуть її і будуть виробляти Більш якісне обладнання.
"Якщо ви дійсно можете контролювати економіку, то ви, ймовірно, зможете рухатись трохи швидше, ніж інші країни", - сказав CNN в інтерв'ю минулого тижня генерал-лейтенант Стівен Бешем, заступник командувача Європейського командування США. Але, за його словами, зЗахід матиме більше сили.
"Захід тільки-но починає нарощувати темпи будівництва інфраструктури для збільшення необхідного потенціалу боєприпасів", - сказав він.
Коли гроші ще надходили, армія США розширила виробництво артилерійських снарядів у Пенсільванії, Айові та Техасі.
"У Росії продуктивність – 24 години на добу, 7 днів на тиждень", – сказав один європейський законодавець. "Ми не повинні недооцінювати їхнє бажання пережити нас, проявивши терпіння і стійкість".
Чиновники розвідки вважають, що жодна зі сторін не готова досягти будь-яких великих успіхів у найближчому майбутньому, але загальні математичні розрахунки в довгостроковій перспективі сприяють Москві, особливо якщо додаткова допомога США не матеріалізується.
"Справа йде не дуже добре, але все залежить від ситуації", - сказало одне джерело, знайоме із західною розвідкою. "Якщо допомога відновиться та прийде швидко, ще не все втрачено".
Росія також нещодавно атакувала оборонне виробництво України своєю зброєю дальньої дії.
"Якби ми говорили про це минулої осені, ми говорили б про те, як вони завдавали ударів по критично важливій інфраструктурі", - сказав представник НАТО. "Наразі ми бачимо кілька нападів на критично важливу інфраструктуру, але також і на українську оборонно-промислову базу".
За словами високопоставленого представника НАТО, Росія щомісяця виробляє від 115 до 130 ракет великої дальності та від 300 до 350 ударних дронів односторонньої дії на основі іранської моделі, наданої Тегераном. Хоча до війни Росія мала у своєму арсеналі тисячі ракет далекого радіусу дії, сьогодні він коливається в межах 700, сказав чиновник.
Останнім часом росіяни зберегли цю зброю для використання її великими залпами, щоб спробувати розтрощити українську протиракетну оборону. І вони компенсували це збільшенням використання дронів, відправляючи в середньому в чотири рази більше дронів на місяць, ніж минулої зими.
Можливо, найбільша проблема Росії пов'язана з виробництвом танків та іншої бронетехніки. Він виробляє близько 125 танків на місяць, але переважна більшість із них - старі моделі, які були відремонтовані. Близько 86% основних бойових танків, зроблених Росією у 2023 році, було відремонтовано, повідомив представник НАТО. І хоча в Росії є близько 5000 танків на зберіганні, "ймовірно, великий відсоток з них не підлягає ремонту і підходить тільки для розбирання частин", - сказав чиновник.
Москва втратила щонайменше 2700 танків, що більш ніж удвічі перевищує загальну кількість, яку вона спочатку перекинула в Україну в лютому 2022 року, коли почалося вторгнення.
Чиновники також уважно спостерігають за російською економікою щодо ознак того, як взаємодія між перевантаженим оборонним сектором, західними санкціями та зусиллями Путіна з підготовки своєї економіки до війни впливає на здатність Росії підтримувати конфлікт.
За словами представника НАТО, війна повністю "перетворила" економіку Росії порівняно з пострадянським періодом, коли нафту була провідним сектором. Наразі оборона є найбільшим сектором російської економіки, і нафта розплачується за неї.
Це створює деякі довгострокові дисбаланси, які, ймовірно, будуть проблематичними для Росії, але зараз це працює, заявили представник НАТО і Бешам, представник Європейського командування США.
"У короткостроковій перспективі - скажімо, протягом найближчих 18 місяців або близько того - вона може бути простою, але це стійка економіка", - сказав представник НАТО.
Пентагон зважує, чи варто використовувати останнє джерело фінансування, але раніше він не хотів витрачати будь-які гроші без гарантій, що вони будуть відшкодовані Конгресом, оскільки вони брали із запасів Міністерства оборони без плану поповнення.
У лютому президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна знайшла 800 тисяч артилерійських боєприпасів на військові потреби України: півмільйона калібру 155 мм і 300 тис. калібру 122 мм. Однак для їхньої закупівлі потрібно було зібрати кошти.
Ініціативу підтримали Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Данія, Канада та Франція. Зокрема, 6 березня Німеччина виділила тризначну мільйонну суму на закупівлю боєприпасів. А Норвегія надала на боєприпаси понад 150 млн доларів.
Після цього президент Чехії Петр Павел вже заявив, що закуплені в третіх країнах світу 800 тис. артснарядів, можуть бути поставлені Україні впродовж кількох тижнів.