Роботодавцям дозволять звільняти працівників за порушення "правил поведінки": подробиці
Нещодавно Верховна Рада подолала вето президента України та схвалила із врахуванням його пропозицій проект закону №7731 щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
РБК-Україна розповідає, що відомо про цей законопроект, а також що зміниться в Україні після набуття ним чинності.
Основне про проект закону
Проект закону №7731 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань було зареєстровано у Верховній Раді ще 5 вересня 2022 року.
Ініціатором законопроекту виступила група народних депутатів: Галина Третьякова, Сергій Швець, Анатолій Остапенко, Артем Чорноморов, Сергій Козир, Андрій Клочко та Ганна Лічман.
Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під керівництвом Галини Третьякової.
Проект закону №7731 (скріншот: itd.rada.gov.ua/billInfo)
15 травня 2024 року законопроект було повернуто до ВРУ із пропозиціями президента і вже 4 червня - схвалено остаточно (після вето) 241 голосом.
26 червня очільник держави підписав документ, а 27 червня - проект закону було опубліковано в газеті "Голос України".
Згідно з прикінцевими положенням, закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування - 27 вересня 2024 року (крім пункту 2, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування).
Тим часом Кабінет міністрів повинен:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність до закону
- забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом
Що змінює закон
Згідно з пояснювальною запискою, проект закону №7731 було розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів в умовах збройної агресії проти України.
"В умовах війни необхідно створювати нові рамки для того, щоб роботодавці могли забезпечувати безпеку підприємства. Особливо це актуально для підприємств критичної інфраструктури. В ухваленому законопроекті ми прописали такі умови, за яких Кабмін зможе розробити правила звільнення роботодавцем осіб, якщо розслідування виявило факти, що можуть зашкодити підприємству чи країні", - пояснив член комітету ВРУ нардеп Тарас Тарасенко.
За його словами, розроблені урядом детальні правила обов'язково будуть погоджуватися з Асоціацією роботодавців України та профспілками.
Законопроект пропонує внести низку змін до Кодексу законів про працю України.
Частину 1 статті 40 "Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця" - доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу
При цьому у статті 142 "Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну" йдеться про те, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вони затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути й положення про дисципліну.
Доповнити частину 1 статті 46 "Відсторонення від роботи" й надати роботодавцям право відсторонення працівників від роботи за умови:
- появи на роботі в нетверезому стані
- появи на роботі у стані наркотичного або токсичного сп'яніння
- відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони
- проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об'єктів чи операторів критичної інфраструктури
- в інших випадках, передбачених законодавством
При цьому відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтю 142 (після частини першої) документ пропонує доповнити двома новими частинами такого змісту:
- складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією
- встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим
У Верховній Раді уточнили, що в цілому законопроектом пропонується обов'язкове введення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для держави та на об'єктах критичної інфраструктури.
Ці правила передбачатимуть:
- надання працівниками інформації про наявні у них зв'язки з фізичними особами на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України
- зобов'язання працівників не розголошувати інформацію з обмеженим доступом
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що українцям дозволять офіційно "скаржитись" на роботодавців під час війни.
Читайте також, що варто знати про свої трудові права та як не втратити робоче місце на тлі мобілізації.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Верховна Рада України, проект закону №7731, Кодекс законів про працю України.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна - www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.