Робота ДІАМ зекономила державі щонайменше 6 млрд гривень, - Шуляк

Вона нагадала, що офіційно ДІАМ запрацювала з вересня 2021 року, а процес ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) - головного корупційного монстра будівельної сфери України, який розпочався в березні 2020, було остаточно завершено за три роки - в березні 2023, коли був ліквідовано її останній регіональний орган.

За словами Шуляк, успішність роботи ДІАМ найкраще можна зрозуміти, поглянувши на цифри. Так, “завдяки” задіянню у роботі ДАБІ максимальної кількості чиновників, корупція в будівельній сфері, спричинена їх протиправними діями, могла щорічно становити не менше 3 мільярдів гривень.

Очевидно, за два повних роки від початку роботи інспекції держава змогла зекономити щонайменше 6 млрд грн. Тому вона по суті зараз є безперечним антикорупційним запобіжником - чим менше чиновників, тим менша корупція. Більше того, у 2023 році в сегменті нового будівництва заявок на видачу дозволів побільшало на 22% порівняно із 2022-м, зазначила Шуляк.

"Ми вже побачили, наскільки ефективними є правила, за якими працює ДІАМ - попри те, що закон відводить п'ять, а за деякими категоріями - 10 робочих днів для опрацювання документів, які надходять через цифрову Єдину державну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) систему, переважну частину з них намагаються погоджувати за 24 години. Дозволи на будівництво об’єктів складніших класів, зазвичай, опрацьовуємо за 48 годин. А на введення в експлуатацію великих об'єктів класу наслідків СС3 відводиться щонайбільше 72 години після завершення виїзного огляду", - повідомила Шуляк.

При цьому, зауважила вона, у 2023 році орган зосередився на сервісно-орієнтованому підході, надаючи отримувачам послуг максимум інформації, аби вони краще розуміли підстави для відмов, зауважень, а отже – швидше усували недоліки, мінімізуючи ризики негативних для себе рішень, і лише після цього подавали документи на реєстрацію. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість відмов на видачу сертифікатів для готових об’єктів на 33%

За її словами, нині для будівельної галузі надважливим є розширення функцій ДІАМ, зокрема продовжувати структурні зміни, серед яких введення можливості оскарження рішень органів місцевого самоврядування при відмові у містобудівних умовах та обмеженнях у ДІАМ, а також подальша автоматизація видачі дозволів на будівництво за умови, що уся необхідна документація в порядку.

За її словами, наразі очікуються урядові рішення щодо подальшої автоматизації дозвільних процесів. Першочерговим завданням є демонополізація у видачі містобудівних умов та обмежень (МУО).

Так, було запропоновано, щоб ДІАМ став на етапі видачі МУО свого роду третейським суддею, який може застосовувати механізм оскарження у випадку, якщо місцева влада не видає містобудівні умови та обмеження. Забудовник зможе звернутися до ДІАМ, який надасть відповідне, справедливе рішення, пояснила нардепка.

Крім цього, наразі пропонується ввести опцію вибору забудовником органу, де він отримуватиме дозвіл на будівництво, а потім вводитись в експлуатацію. Це може бути або відповідний орган при ОМС, який видає дозволи, або ДІАМ.

Попри те, про яку категорію будівництва йдеться - СС2 чи СС1, забудовник повинен мати добровільне право вибору. Таким чином, буде зруйновано дозвільну монополію на відповідь, зауважила Олена Шуляк.

Нардеп також зауважила, що для гравців будівельного ринку нині є важливим також співпраця з ДІАМ стосовно створення електронного журналу авторського і технічного нагляду. Потрібно посилювати цифровізацію цих процесів. Зокрема, проєктна документація має розроблятися виключно як електронний документ та підписуватись електронними підписами в ЄДЕССБ.

За словами Шуляк, успішним прикладом цифровізації, наслідком якої є мінімізація корупції, вже стала державна програма компенсацій за пошкоджене і знищене майно - "єВідновлення".

"Завдяки роботі Реєстру пошкодженого і знищеного майна, заяви щодо внесення житла до якої громадяни подають самостійно, побудована система працює чітко - немає черг, немає рішень чиновників, порівняно низька кількість відмов і, відповідно, висока швидкість роботи - відповідь щодо надання компенсації українці отримають максимум через 30 днів. Це дуже показовий кейс, який наочно свідчить, що всі процеси в державі потрібно по максимуму автоматизовувати і цифровізовувати", - резюмувала Шуляк.