Українці в цілому демонструють позитивний загальний рівень довіри. Тих, вважає, що більшості людей можна довіряти, серед респондентів 37%, тих, хто не хоче довіряти людям, - 25%
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Найбільш помітні відмінності у питанні довіри у вікових категоріях: з віком довіра до людей зростає. Найстарші (66+ років) довіряють людям найбільше, респонденти 50-59 років - дещо менше.
Попри "середній" показник довіри до інших людей та демонстрацію згуртованості, деталізація за категоріями демонструє суперечність у суспільній свідомості у ставленні до інших. Відносно позитивний баланс довіри/недовіри до інших загалом в першу чергу формується за рахунок надвисокого рівня довіри до осіб близького кола (найближчі члени сім’ї, родичі).
Найбільше українці довіряють найближчим членам сім’ї: в цілому висока довіра сформована у 96%. На другому місці родичі - висока довіра сформована в цілому у 68% респондентів. Друзі та колеги на 3 та 4 місці відповідно: 60% в цілому довіряють друзям, 48% - колегам.
Державним та муніципальним установам швидше не довіряють (34-35%), ніж довіряють (32-32%).
Політикам партій, яким українці симпатизують, загалом не довіряють 51%, довіряють - 26%. Людям інших політичних поглядів не довіряють 61%, довіряють лише 11%.
Людям іншої національності в цілому не довіряють - 44%, довіряють - 24%, не визначилися – 33%.
Як зазначають соціологи, усереднений показник довіри до державних та місцевих установ, як важливої складової соціального капіталу, на даний момент є швидше феноменом воєнного часу, а не звичайною ситуацією.
З перших днів війни в опитуваннях фіксується стрімке зростання довіри до ключових органів влади України, викликане зміщенням фокусу суспільства у питанні пріоритетних проблем (у першу чергу розвитку економіки та корупції у владі) на питання захисту та оборони. У цих питаннях держава, як інституція має максимальні можливості та повноваження, тому недовіра до ключових органів державної влади під час війни сприймається як елемент зради.
"Водночас після припинення воєнних дій актуальність соціально-економічних проблем та питань корупції повернеться, що традиційно спричиняє падіння рівня недовіри до центральних органів влади", - вважають автори дослідження.
Опитування було проведене 27-30 липня 2023 року серед 2000 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Соціальний капітал - потенціал взаємної довіри і взаємодопомоги, що виникає у відносинах між людьми: зобов'язання та очікування, обмін інформацією та соціальні норми. До форм соціального капіталу відносяться: організаційні, мобілізаційні ресурси, ресурси соціальної згуртованості та соціальної взаємодопомоги".
Нагадаємо, за даними опитування КМІС, станом на травень 2023 року, попри понад рік повномасштабної війни, 70% українців вважали себе щасливими, не вважали себе щасливими - 15%.