Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.
Минулого тижня настрої на ринках дедалі погіршувалися. Погіршувалися настільки, що американські S&P 500 і Nasdaq Composite впали найбільше з середини грудня минулого року – на 2,7% і 3,3% відповідно. Для європейського Stoxx 600 гіршим тижневе падіння було лише у минулому вересні. Стрімко падала вартість і зростали дохідності боргових інструментів: дохідності дворічних казначейських облігацій США злетіли за тиждень на 20 базисних пунктів до 4,81% - найвищих рівнів з 2007 року. Вирішальними для ринків стали новини про несподіване прискорення персональних витрат споживачів (Personal Consumer Expenditures) в США.
Базова складова цінового індексу PCE, яка не враховує зміни цін на енергоресурси і продукти харчування, і яка є одним з ключових індикаторів інфляції для ФРС, зросла на 4,7% у порівнянні з січнем минулого року, тоді як аналітична спільнота прогнозувала 4,3%.
Представники провідних центральних банків неодноразово визнавали, що подальший курс їхньої політики в значній мірі залежатиме від макроекономічних даних. Січневі дані PCE – потужний сигнал для ФРС, що багато роботи з приборкання інфляції ще попереду. Саме тому вони справили сильне враження на ринки.
Решта ж інформаційного фону минулого тижня була для ринків більш-менш звичною: "яструбині" коментарі регіональних керівників ФРС, свідчення жвавої економічної активності і підвищеного попиту на робочу силу. З усіма цими передвісниками вищих ставок ринки вже якось навчилися жити, і навіть дещо ігнорувати, якщо мова йде про ринки акцій. Факт же нового прискорення інфляції ринкам ігнорувати важко.
Трейдери все менше вірять, що найближчий рік-два інфляцію вдасться знизити до цільових 2%: згідно ринкових котирувань дворічних, захищених від інфляції, казначейських облігацій, за лютий прогнозна інфляція збільшилася з 2,5% до 3%. Відповідно змінюються й очікування динаміки ставок: ф’ючерсні оцінки середньої ставки ФРС на кінець 2023 року зросли до 5,3% з 5,1% тиждень тому і з 4,4% три тижні тому. Учасники ринку розуміють, що вищі ставки значно зменшують шанси уникнути рецесію, а отже загроза волатильності ринків підвищується.
Песимізм глобальних боргових ринків позначився й на українських єврооблігаціях: минулого тижня вони подешевшали ще на 2-4% до 17-23 центів на долар. Не допомогли ані готовність країн G7 забезпечити необхідне на 2023 рік бюджетне фінансування для України, ані візит до Києва американського президента Байдена і директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, яка пообіцяла незабаром відкриту нову велику кредитну програму для України. Втім насправді саме такі позитивні новини, можливо, й втримали українські євробонди від ще більшого падіння.
Ринки ж ОВДП залишаються доволі активними, знову в значній мірі завдяки комерційними банкам, які поспішають виконати нові резервні вимоги НБУ і навіть конкурують за придбання ОВДП між собою. Водночас іноземці свої портфелі ОВДП продовжують скорочувати. Готівкова гривня тим часом продовжує потихеньку укріплюватись, минулого тижня ще на 10-17 копійок до 39,12-39,79 гривень/долар, а з початку року вже більше ніж на 2%. Дещо знизилась потреба у валюті й на міжбанківському ринку, що дозволило НБУ знизити обсяг інтервенцій до 605 млн доларів, на 55 млн доларів менше, ніж тиждень тому.