За рік після початку великої війни, 23 лютого 2023 року, Верховна рада голосувала за законопроект, який дав старт одній з наймасштабніших на сьогодні українських програм – програмі компенсацій "єВідновлення" за пошкоджене та знищене житло.
За нагоди річниці прийняття законопроекту, РБК-Україна розповідає, хто, за яких умов і навіщо створював "єВідновлення", з якими викликами стикалася і стикається держава під час її реалізації, за якими алгоритмами запускали нові етапи компенсації і як все це змінювало життя звичайних українців.
"Про необхідність виплати компенсації людям, які через російську навалу втратили домівки, або отримали пошкодження житла, президент заявив ще на початку повномасштабного вторгнення. Коли російські війська відкинули з Київської області, стали зрозумілими перші масштаби катастрофічних руйнувань. Тоді ми спільно з віцепрем’єр-міністром з відновлення Олександром Кубраковим розпочали активну роботу. Потрібно було напрацьовувати механізм компенсації разом, адже після ухвалення законодавчої ініціативи парламентом, саме уряд, своїми руками, мав по-максимуму ефективно реалізувати процеси відшкодування. Він мав бути максимум простим та прозорим", – згадує автор законопроекту №7198, голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Вже у березні 2022 законопроект про базові засади компенсації зареєстрували і з квітняпочали працювати над механізмом їх надання.
"Ми розуміли, що це має бути, по-перше, оперативно, щоб люди не чекали роками на репарації від росії, а по-друге, своєчасно – щоб люди мали можливість або повернутись у свої домівки, якщо там безпечно, або придбати нову оселю. Пріоритетним завданням було напрацювати такий механізм, який би гарантував справедливі умови та міг би задовольнити базові потреби в житлі усіх тих, хто зазнав збитків внаслідок повномасштабного вторгнення", – говорить Шуляк.
В основі алгоритму компенсаційного механізму цільове використання коштів для тих, чиє житло зазнало пошкоджень чи було втрачено, можливість не лише отримати виплату на проведення ремонту, а і придбати нову оселю, механізм житлових сертифікатів, максимальна цифровізація більшості компенсаційних процесів, що дозволило мінімізувати корупційні ризики і запуск єдиного реєстру пошкодженого і знищеного майна (РПЗМ), який став основою для підрахунку завданих Росією збитків.
23 лютого 2023 року – майже через рік після реєстрації законопроєету №7198, його підтримати у Верховній раді. 17 березня його підписав президент, а сам законопроєкт отримав номер 2923-IX. Далі протягом березня і квітня почалася інтенсивна робота над підготовкою до запуску програми "єВідновлення".
Як наслідок, 10 травня 2023 року у застосунку "Дія" з’явилась окрема послуга "єВідновлення" – через неї можна було подати електронне інформаційне повідомлення про пошкодження або руйнування квартири чи будинку. Саме на основі цих інформаційних повідомлень наповнюється РПЗМ. Після подачі інформаційного повідомлення українці через "Дію" отримали можливість подати заявку на компенсацію за пошкодження житла.
У першу чергу йшлося про кошти на термінові ремонти – до 200 тис гривень на заміну, наприклад, розтрощених вікон чи дверей, відновлення покрівлі тощо.
Тоді, пригадує Шуляк, було вкрай важливо на місцях не зволікати зі створенням комісій, якнайшвидше підключитися до Реєстру пошкодженого та знищеного майна та вносити необхідну інформацію, оскільки на цьому етапі дуже багато залежало саме від швидкості дій місцевої влади.
Перші виплати на термінові ремонти відбулися в червні 2023 року, а станом на 13 липня – через 2 місяця після запуску цього етапу "єВідновлення", вже створили перші 512 комісій, які погодили компенсацію першим 2 тисячам заявників на суму в 160 млн гривень. Тоді ініціаторам програми стало зрозуміло, що механізм запрацював, а значить – програму можна розширювати.
За попередніми оцінками, за час повномасштабного вторгнення Україна втратила майже 50 млн кв.м житла, велика частка з якого простого знищена. Тож закономірно, що наступний, другий, етап "єВідновлення" стосувався вщент зруйнованих осель. Офіційно він стартував з 1 серпня 2023 року, проте перед цим тривали активна технічна робота та підготовка.
18 липня 2023 року, наприклад, запустили бета-тестування подання заяви на отримання компенсації за знищене житло. Тоді подати заявку могли громадяни, які мали зруйновану оселю в Мощуні і Бородянці Київської області, пояснила Шуляк. А вже через два тижні нову послугу запустили для всіх і власники житла, яке було зруйноване внаслідок збройної агресії рф, почали подавати заяви на отримання компенсації через "Дію".
За словами Шуляк, вже з 15 серпня в громадах почали працювати спеціальні комісії по знищеному житлу. Алгоритм подання заяви постраждалим власником схожий на той, що стосується пошкодженого, проте має відмінність - за умови схвального рішення комісії українці отримують не кошти на рахунок, а житловий сертифікат, який можна обміняти на нове житло у будь-якому населеному пункті України.
За перший місяць з моменту запуску другого етапу компенсацій українці подали близько 3 тис заяв неї, причому в цей же період були сформовані і перші кілька десятків житлових сертифікатів. Такі сертифікати підтверджують, що органи місцевого самоврядування опрацювали відповідну заявку та призначили точну суму компенсації на придбання нового житла. З цього моменту власники сертифікатів вже могли обирати собі нову нерухомість, однак угоди купівлі-продажу українці зможуть оформлювати пізніше.
На початку жовтня будуть згенеровані перші 100 житлових сертифікатів загальною сумою в 151 млн гривень. Тоді ж – наприкінці вересня і початку жовтня, держава виплатила перший мільярд гривень компенсації на ремонти пошкоджених домівок українців.
"Вже восени 2023 року ми чудово розуміли, що програма запрацювала, механізм створений правильно, він дієвий, однак є ще низка невирішених питань, які потребують удосконалення", – ділиться спостереженнями голова профільного комітету та автор відповідного законопроекту.
Щоб покращити програму "єВідновлення", восени минулого року вона проводить масштабні публічні консультації. Основна мета – отримати фідбек як він отримувачів, так і від виконавців програми. Водночас у світі кейсів, подібних "єВідновленню", наразі немає, тож орієнтуватися в тому, як покращувати програму, доводилося лише на власний досвід – перших спроб і помилок.
"У наших публічних консультаціях, які проходили по всій Україні протягом кількох тижнів, взяли участь понад 500 учасників. Це були і отримувачі компенсації, і виконавці програми, і представники ОМС, і експертне середовище. В обговореннях з ними ми з‘ясували найбільш проблемні моменти, які турбують українців, що намагаються отримати допомогу, проблеми, які виникають у виконавців програми. І разом ми вирішували, як той чи інший момент оптимально владнати", – розповіла Шуляк.
Як наслідок, вдалось зібрати велику масив емпіричних даних безпосередньо з перших вуст, після аналізу яких на програму чекали певні доопрацювання. Наприклад, заяву на компенсацію дозволили приймати від домогосподарств, які знаходяться у співвласності, крім цього ввели можливість подавати заяви не лише через "Дію", а і в ЦНАПах та через нотаріусів.
"Оновлений механізм повинен був допомогти тим громадянам, які раніше не могли самостійно подати заявку зробити – наприклад, літнім людям, у яких немає смартфона чи людям з інвалідністю. Причому саме літні люди – старші за 60 років, складають 30% учасників програми, а найстаршій нашій заявниці взагалі 101 рік", – додає Шуляк.
Ще один важливий запит від українців, який вдалося отримати завдяки публічним консультаціям, – необхідність надання компенсації людям, чиє пошкоджене або знищене житло перебуває у тимчасово окупованих регіонах. Для вивчення можливостей реалізації цього вирішили провести пілотний проект у Мелітополі, під час якого тестуватимуть проведення обстеження знищеного внаслідок російської збройної агресії житла із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.
"Маємо за результатами такого обстеження встановити факт знищення житла без фізичного доступу комісії до місця. Якщо результати метод дистанційного зондування Землі, виявиться дієвим, його застосовуватимуть для обстеження знищеного житла і в інших окупованих населених пунктах, зокрема в Маріуполі", – повідомила Шуляк.
За два місяці після старту другого етапу, 5 жовтня 2023 року, парламент підтримав в цілому законопроект № 10063 про зміни до закону № 2923-IX, який дозволив компенсувати кошти за вже зроблені ремонти житла. Це стало точкою відліку третього етапу комплексної програми "єВідновлення". Прийом заяв за цим видом компенсації розпочався з 1 січня 2024 року, але отримувати перші виплати українці почнуть трохи згодом.
Безліч українців, з тих чи інших причин не могли чи не хотіли чекати, доки держава виплатить їм компенсацію і проводили ремонти своїх домівок за власний кошт. Вони робили це не тому, що їм не потрібна компенсація, а тому, що їм потрібно було в них жити.
Наступним розширенням програми стали довгоочікувані компенсації на капітальні ремонти пошкодженого житла – до 500 тис гривень. Цю опцію запустили 8 грудня 2023 року.
Максимальний розмір виплати для квартири в багатоквартирному будинку – 350 тис гривень, і 500 тис на ремонт приватного. Гроші будуть надходити двома траншами. Спочатку 70% від погодженої суми, згодом – ще 30%.
"Щоб не було прецедентів нецільового використання коштів, ми ввели обовʼязкову систему подання звітів. Їх буде два. Перший – проміжний, коли використана перша частина траншу. І фінальний – коли ремонт вже зроблений", – розповіла Шуляк.
Тільки за перші два місяці з моменту запуску цього етапу програми українці подали 4526 заяв, причому 3937 заявникам компенсацію виплатити. Її сума за цей період склала майже 1 млрд гривень.
19 грудня 2023 року президент анонсував старт виплат компенсацій для купівлі нового житла для тих українців, чиї домівки зруйнували російські війська. А вже 27 грудня українці почали це робити – за допомогою "Дії" почали бронювати кошти на придбання житла, яке вони обрали.
“Наприкінці грудня ми запустили опцію бронювання коштів за житловими сертифікатами. Бронювання в "Дії" – свого роду аналог звернення про фінансування придбання житла. Після того, як громадянин натиснув "Забронювати кошти" у вкладці "Сертифікати на житло" йому протягом 5 робочих днів надійде підтвердження в Дії про те, що кошти заброньовані. Після цього на придбання нової нерухомості у громадян є 30 днів", – розповіла Шуляк.
Через кілька днів – 3 січня 2024 року, відбулася реалізація першого житлового сертифікату "єВідновлення". Родина з Гостомеля придбала будинок у сусідній Бучі, вирішивши повернутись в Україну.
А за місяць – 2 лютого 2024 року нові оселі за допомогою сертифікатів "єВідновлення" придбали вже 500 українських родин. Середня сума одного сертифікату становила 2,2 мільйона гривень. А найпопулярніші регіони для придбання нового житла стали Київщина, м. Київ і Харківщина.
Станом на сьогодні – 23 лютого 2024 року, українці використали 886 житлових сертифікатів єВідновлення на загальну суму в 1,9 млрд гривень. При цьому загальна сума сформованих житлових сертифікатів – 6 млрд гривень.
Не секрет, що українці дуже прив’язані до своєї землі, тож для багатьох постраждалих важливою була можливість відбудуватись на своїй землі і не шукати кращої долі деінде. 26 січня 2024 року можливість отримувати грошову компенсацію на відбудову знищених будинків з/явилась.
До цього у власників вщент зруйнованого майна був лише один варіант – отримати житловий сертифікат, який можна обміняти або на квартиру у багатоквартирному будинку, або на приватний будинок.
"З моменту запуску етапу "єВідновлення" ми неодноразово наголошували власникам зруйнованих приватних будинків, що у них буде два варіанти на вибір – або отримання житлового сертифіката для обміну на квартиру, або кошти на відбудову нового. Громадяни, які обрали сертифікати, вже почали отримувати свої квартири, а ті ж, що хочуть продовжувати жити у будинку на своїй землі, відтепер зможуть там його побудувати", – пояснила голова профільного комітету.
За словами Шуляк, найбільша кількість заяв на компенсацію по знищеному житлу надходить саме від власників приватних будинків – 50%, трохи менше припадає на власників знищених квартир — 47%. Натомість в категорії компенсацій за пошкоджене житло, коли кошти потрібні на його терміновий або капітальний ремонт, серед заявників переважають власники квартир.
Подати заяву на цей тип компенсації можна в застосунку "Дія" в розділі "єВідновлення". Під час вибору типу компенсації необхідно обрати варіант "Грошова виплата". Кошти зараховуються на банківську картку "єВідновлення", яку можна відкрити в банках-партнерах програми. Протягом 30 днів після подання заяв її опрацює комісія місцевої влади. Якщо рішення позитивне, для реалізації компенсації потрібно припинити право власності на знищений об’єкт та подати повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорту.
Кошти компенсації зараховуються двома траншами (50% та 50%), між якими потрібно буде подати проміжний звіт. Система звітності та розбиття траншів виплат необхідна для уникнення маніпуляцій з програмою компенсацій. Важливо, що другий транш може прийти лише після перевірки комісії місцевої ради.
Доречі, 16 лютого українцям спростити умови для його надання – раніше це можна було зробити лише у застосунку або на порталі "Дія", втім тепер це можна зробити також через ЦНАП, або у нотаріуса чи портал "Дія".
22 лютого відбулося чергове розширення можливостей "єВідновлення" –парламент підтримав у другому читанні законопроєкт №10208, яким житловий сертифікат "єВідновлення" дозволили поєднувати з можливостями державної програми пільгової іпотеки "єОселя". Якщо вартість обраної нової домівки вища, ніж сума, призначена сертифікатом, громадянин може отримати решту суми за рахунок коштів державного іпотечного кредитування "єОселя", скористатись яким можна як на первинному, так і на вторинному ринку.
Шуляк зазначає: на цьому програму не будуть закінчувати і обмежувати, оскільки попереду ще багато важливих етапів, реалізація яких дозволить компенсувати житлові втрати всім тим українцям, які на це заслуговують. Зокрема, до кінця цього року планують відпрацювати 300 тис заяв на компенсації за пошкоджене й зруйноване житло, що дасть змогу забезпечити житлом 1 млн українців.
"Станом на сьогодні ми змогли відшкодувати українцям більше ніж 10 млрд гривень. Ба більше, нашим досвідом вже зацікавились європейські країни – вони хочуть використати наші напрацювання для розробки своїх програм компенсації у випадку стихійних лих", – резюмувала Шуляк.