Ремонтують активніше. Сума коштів, яку українці витратили на ремонт пошкодженого житла, зросла на 50%

За її словами, за останні три місяці українці почали активніше ремонтувати свої домівки, оскільки сума коштів, які вони витратили на це за цей період, збільшилась на 54%.

"Наразі ми фіксуємо, що на придбання усього необхідного для ремонту свого пошкодженого житла українці витратили більше 2 млрд гривень, а станом на 14 березня сума була 1,3 млрд. Загальна кількість транзакцій за цей період склала майже 200 тис. Як і раніше, середній чек у цій категорії складає 10 тис гривень Найпопулярніші категорії — товари для ремонту - лісо- і будівельні матеріали, шпалери, скло і послуги підрядників з ремонту", - зазначила Шуляк.

Вона додала, що загальна сума погоджених компенсацій за категорією виплат на ремонти пошкодженого житла нині складає 6,3 млрд гривень, тобто українці витратили майже третину коштів на це.

Загалом, зауважила парламентарка, заяви на компенсацію для ремонтів пошкодженого житла подали майже 60 тисяч українських родин, але третині заявників відмовили. Серед найрозповсюдженіших причин - заявники подають недостовірну інформацію про пошкодження свого житла і його ступінь, заява стосується місця загального користування, тобто пошкодженні, наприклад, спільний простір в багатоповерхівках, а також випадки, коли об'єкт нерухомого майна був вже відновлений коштом донорів/своїми силами та інше.

"Також є випадки подання заяви про надання компенсації особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до Закону №2923-IX, яким регулюється порядок їх виплат. Йдеться, зокрема, про людей, які допомагали окупантам і внаслідок російської агресії втратили житло. Вони точно не зможуть отримати від держави компенсацію. Крім цього, в майбутньому відмовлятимуть у заявах, поданих пізніше, ніж один рік з моменту закінчення воєнного стану", - підкреслила Шуляк.

За її словами, у категорії компенсації за знищене житло, тобто використання коштів на придбання нових домівок замість тих, що вже не підлягають ремонту, динаміка використання коштів навіть вища - з погоджених на це 12,4 млрд гривень українці витратили 5,8 млрд, тобто майже половину. Власниками нового житла у такий спосіб стали майже 3000 родин. У переважній більшості випадків, житло в обмін на житлові сертифікати "єВідновлення" українці купують на вторинному ринку. Шуляк зазначає, що це повʼязане з тим, що громадяни просто не готові чекати поки житло збудується - десь жити необхідно вже зараз.

Найчастіше купують житло у Київській області, де придбали нерухомість більше ніж 900 власників сертифікатів. Це майже третина з усіх угод купівлі-продажу житла за програмою "єВідновлення".

Шуляк також додала, що програма компенсацій "єВідновлення" має розширюватись. Зокрема, право на компенсації за знищене і пошкоджене житло повинні мати і ті українці, житло яких розташоване на тимчасово окупованих територіях. По-перше, через те, що запит з боку громадян на це надзвичайно великий. По-друге, через те, що це справедливо - компенсацію мають отримувати всі ті українці, чиє житло постраждало.

Після успішного завершення пілотного проєкту у м. Мелітополь вдалося з‘ясувати, що технічно це можливо - завдяки інструменту дистанційного зондування Землі у комісій, які здійснюють обстеження відповідного житла, є можливість робити це дистанційно.

"Тож наступний крок - за урядом. Після відповідної постанови ми нарешті зможемо приймати заявки і від громадян, чиє пошкоджене або знищене житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Нагадаю - йдеться про десятки тисяч сімей, які потребують такої нашої підтримки у вигляді компенсацій єВідновлення", - підсумувала очільниця партії "Слуга народу".