Умови виконано. Україна ухвалила ще чотири закони для вступу до ЄС: що треба знати

Рекомендації ЄС враховано

Український парламент 8 грудня проголосував за низку важливих законодавчих ініціатив, на яких наполягала Єврокомісія. Серед них:

• законопроєкт №10203-1 щодо розширення штату Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
• законопроєкт №10262, який дозволяє Національному агентству з запобігання корупції (НАЗК) перевіряти майно чиновників, придбане до призначення на посаду;
• законопроєкт №10060 про посилення самостійності САП як органу, який підпорядковувався Офісу Генпрокурора;
• законопроєкт №10288-1 про щодо захисту прав національних меншин в окремих сферах з урахуванням рекомендацій Ради Європи.

Всі зазначені закони вже підписані президентом Володимиром Зеленським.

Ухвалення законів відбулося напередодні саміту ЄС 14 грудня, де має вирішитися питання щодо початку переговорів про членство України.

"Україна швидко рухається до ЄС. Розраховуємо, що вже наступного тижня Європейська рада ухвалить фінальне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в Європейському Союзі", – зазначив прем'єр Денис Шмигаль за підсумками голосування в Раді.

Збільшення штату НАБУ

Відповідно до законопроєкту про посилення інституційної спроможності НАБУ, чисельність працівників Національного антикорупційного бюро України має збільшитися з 700 до 1000 осіб за 3 роки – щороку по 100 детективів.

• з 1 січня 2024 – на 100 осіб, з них 10 осіб – державні службовці;
• з 1 січня 2025 – на 100 осіб, з них 20 осіб – державні службовці;
• з 1 січня 2026 – на 100 осіб, з них 20 осіб – державні службовці.

Також передбачається збільшення кількості осіб начальницького складу з 500 до 750.

Фото: штат детективів НАБУ зросте (facebook.com/nabu.gov.ua)

Реалізація нововведень "посилить кадровий потенціал Національного антикорупційного бюро України, що, своєю чергою, забезпечить підвищення ефективності та результативності у розкритті та запобіганні корупційним злочинам", сказано в пояснювальній записці до закону.

Розширення повноважень НАЗК

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) отримає право на перевірку майна, набутого чиновниками ще до початку публічної служби.

Це передбачає ухвалений законопроєкт №10262 "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції".

В документі було враховано рекомендації звіту Єврокомісії від 8 листопада 2023 про прогрес України у виконанні реформ.

Зокрема, ЄК наголошувала на необхідності скорегувати окремі положення антикорупційного закону – "скасувати обмеження повноважень НАЗК стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану".

Фото: НАЗК буде перевіряти статки чиновників, які вони мали ще до призначення (Віталій Носач, РБК-Україна)

Посилення самостійності САП

Реорганізація Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) є однією з вимог Європейської комісії, а також Міжнародного валютного фонду. Як раніше зазначив очільник Кабміну Денис Шмигаль, це "один зі структурних маяків програми співпраці з МВФ" та частина державного курсу на системну боротьбу з корупцією.

Ухвалений законопроєкт №10060:

• виокремлює САП в незалежний орган прокуратури – САП отримує статус юридичної особи публічного права;
• окреслює повноваження керівника САП із статусом заступника генерального прокурора;
• вдосконалює процедуру конкурсного відбору прокурорів, керівництва;
• запроваджує нові механізми дисциплінарного контролю та зовнішнього аудиту САП (проводитимуть кожні 2 роки).

В пояснювальній записці йдеться, що реалізація положень закону посилить статус керівника САП та його самостійність у прийнятті рішень, що дозволить мінімізувати вплив, зокрема Генерального прокурора, на процес прийняття рішень керівником САП. До того ж сприятиме наповненню структури САП професійними та доброчесними кадрами, забезпечить можливість створення окремої дисциплінарної комісії САП.

Захист прав нацменшин

Закон про захист прав нацменшин входить до переліку ключових вимог Євросоюзу до України. Причому серед країн-членів ЄС саме Угорщина найбільш активно виступала за необхідність впровадження такого закону. В Будапешті неодноразово намагалися критикувати Київ нібито за "утиски" прав угорської нацменшини на Закарпатті.

Закон 10288-1 враховує експертну оцінку Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах:

Освітній процес

Заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС. Водночас особам, які навчаються у таких закладах, необхідно забезпечити вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.

У класах з навчанням мовами національних меншин гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою.

Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 мовою відповідної нацменшини, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту згідно з правилами, що існували до набуття чинності нового закону.

Те ж правило стосується навчання у закладах базової середньої, профільної середньої освіти.

Фото: закон захищає права нацменшин в освіті (Getty Images)

Видавництво

Допускається поширення матеріалів передвиборчої агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин України, при цьому дубльованих державною мовою.

Вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% назв книжкових видань на рік не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України коштом державного та/або місцевих бюджетів.

Медіа

Для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, – програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Без загрози русифікації

Окремо варто зазначити, що мовні положення в законі про захист прав нацменшин не стосуються російської – мови країни, яку було визнано ВР державою-агресором.

У документі зазначено, що "обмеження щодо мов нацменшин, які є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із заключних та перехідних положень законів України до тіла документів, у зв'язку з чим не матимуть часових рамок".