Реформа БЕБ: яких результатів чекати і коли це може статися

Верховна Рада 20 червня ухвалила законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). У першому читанні спочатку проєкт Кабміну був відхилений парламентом. Спільними зусиллями бізнесу, депутатів, аналітичних центрів вдалось вдосконалити його настільки, щоб міжнародні партнери й депутати підтримали оновлений проєкт. Проте яких результатів чекати, коли вони відбудуться та чого ще не вистачає нашій системі?

Варто зауважити, що ухвалений законопроєкт стосується порядку обрання керівництва БЕБ: голови і заступників. Вкрай важливо, щоб ці зміни відбулись. Бізнес буде уважно спостерігати за конкурсами, які ближчим часом будуть проводитись.

Проте безпосередньо засади роботи Бюро визначає закон, ухвалений ще 2021 року, який чинний і сьогодні.

Тому вже декілька років суспільство та бізнес-середовище наполягають на тому, щоб повернутися до тих засад роботи єдиного аналітичного органу з правоохоронною функцією, які були закладені під час його створення.

До повноважень БЕБ входять:

• виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
• оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;
• надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов для створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;
• забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
• збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;
• планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;
• виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;
• складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

На жаль, наша правоохоронна система — це наслідки радянської системи, що працює таким чином: скоюється злочин і на факт, який відбувся, реагують відповідні органи. Коли ми говоримо про успішну роботу правоохоронної системи західного світу, варто розуміти, що там вже багато десятиліть працює дещо інша система. В успішних країнах працює ILP ( Intelligence Led Policing ) - поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою. І ця превенція закладена в закон про Бюро економічної безпеки. При ефективній роботі БЕБ саме так і має працювати система.

Ключовим напрямком діяльності органу повинна стати аналітична функція. І влада має зробити все, щоб посилити ці функції - наприклад, шляхом надання безоплатного доступу БЕБ до вже створених державних інформаційних систем.

Для того, аби дотримуватися і виконувати якісно вищезазначені вимоги, необхідні якісні фахівці, висококласні працівники. Люди, які розуміють, як існує держава, як вона має працювати. Тож має відбутись переатестація та набір нових співробітників, що також передбачено прийнятим законом.

Для оцінки внесених змін необхідно встановити критерії ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки, визначити так звані KPI, що піддаватимуться постійному контролю.

В різні періоди представники бізнесу заявляли про незаконний тиск із боку правоохоронних органів. Тож паралельно з початком перезавантаження бюро треба робити кроки, пов'язані зі змінами Кримінального процесуального кодексу щодо:

• обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ в частині надання доручень уповноваженим Служби безпеки України;
• забезпечення можливостей оскарження слідчому судді будь-яких дій чи бездіяльності, в тому числі рішень слідчого, прокурора;
• заборони повторного відкриття провадження з тих самих підстав після позитивного рішення для бізнесу, внаслідок оскарження попередніх дій правоохоронних органів;
• відповідального зберігання та негайного повернення власникам арештованого майна після рішення суду;
• обрання обґрунтованого та співмірного рівня застави та запобіжних заходів;
• заборони вилучення матеріальних цінностей, які не зазначені в ухвалі слідчого судді;
• дозволу вилучення критично важливого майна засобів праці, що є складовою господарської діяльності, тільки з виключних підстав;
• покладення на слідчих суддів обов'язку перевірки й дотримання органами досудового розслідування вимог підслідності;
• повернення строків досудового розслідування та процедури їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за виключенням тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.

Держава повинна розуміти: для того, щоб якісно працювало Бюро, - кваліфікованих співробітників замало, необхідне відповідне матеріальне забезпечення. Розуміючи дуже важку ситуацію з фінансуванням державних структур, влада разом з новим, вже оновленим, керівництвом БЕБ повинні докласти всіх зусиль, щоб отримати міжнародну технічну допомогу та спонсорування. За такої умови можливо навіть відправити співробітників на короткострокове навчання в успішні країни світу, де якісно борються з економічними злочинами.

Наступне і дуже важливе: БЕБ повинне активно співпрацювати з відповідними структурами, колегами з різних держав, таких як Сполучені Штати Америки, Великобританія, Італія.

Не треба очікувати економічного дива одразу після того, як буде обране нове керівництво. Такого не буде. При ефективному використанні всіх інструментів та виконанні вищеперелічених вимог початок продуктивного функціонування можна очікувати за два роки. Звичайно, за цей час можуть бути успішні кейси, але досконала система не зʼявиться впродовж перших шести місяців або року. За цей період Бюро повинне продемонструвати тенденцію покращення своєї роботи та виправдати довіру бізнеса і суспільства.