Ребров іде на третій захід. Тренер збірної України двічі самотужки долав Албанію

"Синьо-жовті" на порозі найважливішого поєдинку осені. Українська збірна приїхала до Тірани за перемогою, щоб урятуватися від вильоту в Дивізіон C Ліги націй. Головна команда до нинішнього сезону турніру жодного разу не програла балканським "орлам", а особливі спомини про збірну Албанії – в коуча України.

Уперше жереб звів дві національні команди в кваліфікації до чемпіонату світу-1998. "Синьо-жовті" під керівництвом Йожефа Сабо стартували у відборі з двох перемог – над Північною Ірландією і Португалією, а потім не встежили за Фернанду Коуту в другому матчі проти піренейців у Порту.

На березень 1997-го був запланований перший поєдинок із албанцями. Однак, "орлам" довелося приймати збірну України аж в іспанській Гранаді. Після краху фінансових пірамід у січні в Тірані та низці інших міст спалахнули протести, що переросли в заворушення зі захопленням складів зі зброєю. Аби уникнути громадянської війни, влада попросила ООН ввести миротворчий контингент.

Отже, навесні було геть не до футболу. Натомість в сонячній Андалусії команди обмінялися моментами в першій половині. Беженар розім'яв голкіпера балканців ударом зі штрафного, а "орли" невдовзі відповіли небезпечним ударом Колі повз стійку. Згодом Михайленко в падінні пробив головою над воротами.

Збірна Албанії навіть зуміла забити, але офсайд Рракллі був надто очевидним, тож гол не зарахували. Зрештою, команда Сабо вийшла вперед перед перервою. Шевченко продерся лівим флангом, дійшов до лінії поля і віддав у центр штрафного на Реброва. Той прийняв м'яч, хибним рухом прибрав кіпера та відправив м'яч у сітку. Цей забитий м'яч виявився єдиним у поєдинку.

Другий матч команди зіграли в серпні 1997 року. Подивитися наживо на команду, що мчить на прем'єрний Мундіаль, на столичний НСК "Олімпійський" прийшли 38 тисяч глядачів. На старті суперники обмінялися дальніми ударами – постріл Калітвінцева заблокував оборонець, а спроба Джумби після кутового пішла значно вище воріт.

Далі ініціативою заволоділи "синьо-жовті". Ось Калітвінцев зіграв у стінку з Ребровим на вході в штрафний, але відправив м'яч мимо рамки. Далі сам нападник головою пробив у руки воротарю після навісу Лужного. Збірна Албанії відповіла неточним ударом Пачо з кута воротарського. Не забив і Максимов класним пострілом під стійку, а Ребров дальнім ударом не здивував голкіпера.

Час ішов, а м'яч уперто оминав сітку воріт балканців. Справжній кураж упіймав страж воріт "орлів" Стракоша. Його персона – ще один місток між тими поєдинками збірних і цьогорічними: Фотак на той час виховував 2-річного сина Томаша, який нині залишається основним воротарем національної команди. Упродовж однієї атаки української збірної Стракоша-старший тричі (!) парирував удари впритул.

"Синьо-жовті" влаштували справжній штурм воріт Албанії. Ось Максимов не переграв кіпера головою. Далі на добиванні не зміг пробити Косовський. Згодом із другого поверху не переграв Стракошу й Шевченко. Потім той же Максимов пробив значно вище воріт.

Сабо зневірився так, що випустив третього форварда на фінальні хвилини – Гецка. Та героєм судилося стати не йому. На 86-й хвилині Ребров отримав м'яч перед штрафним і вирішив діяти сам; уник одного опонента, пішов убік від другого та в падінні несподівано для Стракоші пробив у ближній кут – 1:0 у підсумку.

Така трудова перемога дозволила збірній України фінішувати другою в групі та пробитися в плей-офф кваліфікації. Там "синьо-жовті", однак, поступилися Хорватії. Та це вже інша історія. Вага поєдинків 1997-го, звісно, більша. Проте, зараз уміння Реброва вже на тренерській лаві можуть забезпечити національній команді гідне завершення важкого року.