У Раді пояснили, що має зробити Україна для втілення Державної стратегії регіонального розвитку

За її словами, робота над створенням оновленої Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року як інструменту державної регіональної політики тривала не один місяць. Створений документ враховує всі вимоги програми Ukraine Facility, на яку в Україні сьогодні спираються, виставляючи приорітети по підготовці того чи іншого законопроєкту.

Оновлена стратегія, підкреслила Шуляк, враховує два основні виклики, які сьогодні визначають напрями регіонального розвитку. Перше - це повномасштабне вторгнення і подолання його наслідків, а друге - євроінтеграція.

"Саме ці виклики надають нам можливість сформувати ті приорітети, які безпосередньо зафіксовані у цьому документі. Стратегія містить три стратегічних цілі і сім оперативних, досягнення яких можливе за рахунок виконання 163 завдань за 20 напрямами", - зазначила Шуляк.

При цьому, парламентарка зауважила, що в першу чергу слід зосередити увагу на 5 першочергових надважливих завданнях. По-перше, слід навести лад в архітектурі планувальних документів, оскільки їх на сьогодні багато і вони не синхронізовані між собою. Для цього потрібно розробити стратегічні та планувальні документи для відновлення та розвитку на місцевому та регіональному рівнях, зокрема із урахуванням заходів щодо відновлення балансу постраждалих від війни екосистем.

"Якщо ми доведемо до логічного завершення роботу з архітектурою планувальних документів, це нам дозволить якісно реалізувати і стратегію регіонального розвитку", - пояснила Шуляк.

По-друге, необхідно синхронізувати між собою всі галузеві стратегії, оскільки вони на сьогодні подекуди не синхронізовані. По-третє, завершити роботу над запустом Геоінформаційної системи регіонального розвитку (ГІС), оскільки вона має стати тим інструментом, який дозволить працювати з якісними даними. Крім цього, підкреслила Шуляк, важливо створити якісне законодавство про муніципальну статистику, оскільки якісні і верифіковані дані - основа якісних рішень.

По-четверте, надважливо сприяти відновленню житлових умов, в тому числі через надання компенсацій за пошкоджене і знищене через війну житло в рамках державної програми "єВідновлення". Програму, за словами Олени Шуляк, слід негайно розширювати, оскільки російська влада вже анонсує компенсації за житло на окупованих територіях. Україна, своєю чергою, повинна робити все, щоб унеможливити повернення людей на непідконтрольні території.

Пʼяте - виконати одну з умов програми підтримки Ukraine Facility щодо розробки і ухвалення законодавства про реформування територіальної організації виконавчої влади, про публічні консультації з питань державної політики та про розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади у 2025-2026 роках.

Не менш важливий пункт - активно залучати кошти міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів відновлення в територіальних громадах, віднесених до територій відновлення. Втім при залученні донорських коштів, зазначила Шуляк, Україна має забезпечити можливість прозорого та відкритого відбору проектів відновлення, їх фінансування, а також контроль реалізації на всіх етапах (від реєстрації, розробки документації, до проведення закупівель, управління будівництвом та аудиту).

"Майбутній розвиток наших громад – неабиякий виклик. Відновлення та розвиток інфраструктури, зокрема об’єктів, що зазнали пошкоджень та знищення внаслідок бойових дій, будівництво та ремонт житла і укриттів – все це реалії, у яких живемо і з якими маємо неодмінно впоратися. А стратегічне бачення цього процесу, підтримка міжнародних партнерів і головне – участь громад, допоможе нам на цьому шляху", - підсумувала Олена Шуляк.