Містобудівна документація більшості українських територіальних громад, як і стратегія їх розвитку через війну в дуже поганому стані. Виправити це може створення громадами програм свого комплексного відновлення (ПКВ), які будуть вхідними даними для подальшої розробки документації. Зокрема, йдеться, наприклад, про доцільність зміни функціонального призначення територій, перенесення об’єктів виробничої сфери тощо.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона зазначила, що оновлена Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року, зміни до якої Уряд затвердив у минулому місяці,містить три стратегічні цілі і сім оперативних, досягнення яких можливе за рахунок виконання 163 завдань за 20 напрямами. Допомогти громадам у створенні стратегій свого розвитку можуть саме програми комплексного відновлення, відповідно розробити їх потрібно невідкладно.
"Якісно розроблена ПКВ є основою для містобудівної документації, інших планувальних документів, зокрема стратегій розвитку. Це свого роду вхідні дані для створення більш стратегічних документів. Відтак, створюючи ПКВ громади не лише планують своє відновлення, а і подальший розвиток", - наголосила Шуляк.
В оцінці ризиків і потенціалу програма комплексного відновлення враховує, зокрема, і екологічні проблеми, заміновані території, і відтік населення, і руйнування житла, транспортної, критичної інфраструктури тощо. Готуючи програму, місцева влада ніби сканує свою територію, її потенціал та можливості, зокрема економічні, соціальні, екологічні, транспортні, логістичні тощо, а узагальнення зібраної інформації дає зрозуміти, яких заходів в першу чергу потребує громада, тобто допомагає визначити пріоритети відбудови, пояснила парламентарка.
За її словами, перевага наявності ПКВ у цьому напрямку полягає у тому, що в процесі її створення збираються і аналізуються, зокрема, ефективне використання простору, стала міська мобільність, безбар'єрність, інклюзивність, енергоефективність та екологічність. Інтеграція цих підходів у майбутні проєкти також допоможе громадам залучати фінансування від донорів, зокрема в рамках коштів Ukraine Facility.
"“Я розумію, що містобудівна документація знаходиться у плачевному стані, як і стратегії розвитку громад. Тому у нас попереду багато роботи спільної роботи, до якої важливо долучати і експертне середовище, так і ГО і громадськість взагалі. Одним з найкращих інструментів для цього є саме ПКВ, оскільки вона передбачає аналіз містобудівної документації та визначення її актуальності – у цьому розділі можна обґрунтувати пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій, перенесення об’єктів виробничої сфери тощо", - підсумувала голова комітету містобудування.
Нагадаємо, в межах Першого компоненту плану Ukraine Facility українські громади отримають понад 1 млрд євро на потреби відбудови та відновлення. Ці кошти розподілятимуться відповідно до пріоритетів, визначених громадами в рамках децентралізаційної реформи.
Як повідомлялося, у березні 2024 року уряд затвердив план заходів реалізації децентралізаційної реформи за результатами широких публічних консультацій з громадськістю та міжнародними партнерами. Востаннє схожий документ ухвалювався десять років тому, на старті децентралізаційної реформи. Цей план синхронізований з програмою Ukraine Facility і визначає ключові точки відновлення, зростання територіальних громад у період війни та у повоєнні роки.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.