Рада замість Комісії. У НАТО заговорили про новий формат для України, але є питання

Наразі сторони співпрацюють у рамках Комісії Україна-НАТО. Цей орган було створено у 1997 році, і він є майданчиком для консультацій з питань безпеки, які становлять взаємний інтерес.

У Комісії представлені всі країни-учасниці альянсу та Україна. До 2017 року засідання проводились на регулярній основі на рівні послів, військових представників, міністрів закордонних справ, міністрів оборони та начальників штабів. Під керівництвом Комісії було створено спільні робочі групи задля посилення співпраці з низки напрямків, у тому числі в секторі оборони та безпеки.

Через позицію Угорщини, пов'язану з критикою мовного закону та закону про освіту, перерва затягнулася до 2023 року. Останнє засідання відбулося у квітні, на ньому сторони обговорювали військову підтримку України та перспективи членства в НАТО.

За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у Брюсселі вдалося розблокувати базовий формат взаємодії на політичному рівні, і наступне засідання може відбутися саме на полях саміту у Вільнюсі 11-12 липня за участю президента Володимира Зеленського.

"Я сказав усе, що Україна думає з приводу аргументу деяких країн, що членство України "не на часі"... У нас була відверта розмова, буквально сказали все, що думаємо. Тепер союзники повинні обговорити між собою і нарешті вийти на чіткий результат, який буде досягнутий на саміті у Вільнюсі. Мій меседж був таким: Вільнюс-2023 - це можливість виправити помилки Бухареста у 2008 році", - додав міністр.

Що відомо про Раду Україна-НАТО

Очевидно, що не всі західні партнери поділяють ідею прискореного вступу України до альянсу. Видання Euractiv ще у травні писало про те, що їй запропонують підвищити партнерський статус, тоді як "дорожня карта" зі швидкими кроками залишиться більш віддаленою перспективою.

Йдеться про новий формат - Рада Україна-НАТО. Він має продемонструвати політичну підтримку воюючій країні та її заявки на членство. За даними Euractiv, ідея знайшла широку підтримку на Заході.

За словами двох дипломатів НАТО, це буде перший крок у зміцненні партнерства з того часу, як Україна подала заявку. За планом, у Раді наша країна буде повноправним учасником переговорів, а не запрошеною стороною для дискусій, як зараз.

Це дозволить ініціювати зустрічі у будь-який час, а також відчинить двері для нових сфер співробітництва. Включаючи більш широкий обмін розвідувальними даними, спільні навчання, інвестиції в оборонку та роботу над оперативною сумісністю армій НАТО із Збройними силами України. Мета - приведення до євроатлантичних стандартів, що має забезпечити плавний перехід до членства в альянсі, коли прийде час.

Голова делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв уточнює, що Комісія не існуватиме паралельно Раді, тобто новий орган прийде їй на зміну.

"У Комісії ми могли виключно доповідати про стан справ із реформами чи про результати співпраці. У Раді ми матимемо право голосу та право ініціативи. Фактично це більш поглиблена інтеграція до альянсу, але точно не замінник нашого членства. Це просто крок на шляху до нього", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, Рада має бути більш інституційною, ніж Комісія, і мати конкретні органи, відділи та підрозділи, які взаємодіятимуть за різними напрямами власне зі штаб-квартирою НАТО. І Україна в цій Раді буде представлена на різних рівнях.

"Я думаю, буде найвищий рівень - це рівень президента України (і лідерів країн НАТО, - ред.). І там можуть бути зустрічі на рівні міністрів, а також більш практична співпраця на рівнях нижче. Знову ж таки, через те, що це дозволятиме структура такої Ради", - наголосив він.

Що кажуть у НАТО

Ідею Ради Україна-НАТО вже почали коментувати в Брюсселі. На думку генсека Єнса Столтенберга, співробітництво в рамках нової структури посилить партнерство. На відміну від роботи у Комісії, де рішення не ухвалюються.

"Якщо союзники домовляться створити Раду Україна-НАТО, це означало б, що це буде 32 рівні учасники за одним столом, і що це орган, який може приймати рішення... Це структура для більш глибокої співпраці, для прийняття спільних рішень, якщо всі члени Ради погодяться. І це означало б суттєве зміцнення політичного партнерства між Україною та союзниками в НАТО", - заявив він на сьогоднішньому брифінгу.

Як реагує Україна

З урахуванням високих очікувань від саміту у Вільнюсі, українська сторона стурбована тим, що на ньому можуть не позначити кроки, які б прискорили вступ НАТО.

"Заснувати Раду Україна-НАТО без рішучого кроку до членства - все одно, що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член альянсу, а не просто привілейований партнер", - заявив сьогодні Дмитро Кулеба за підсумками переговорів з німецькою колегою Анналеною Бербок.

Джерело РБК-Україна в уряді каже, що слова міністра не слід розцінювати як категоричне "ні". Але важливою є не стільки форма взаємодії з НАТО, скільки зміст цієї взаємодії.

"Ми може зробити Раду Україна-НАТО, питань немає. Але нам треба конкретне рішення щодо руху до членства. Щоб на саміті нам не сказали: "От вам Рада і на цьому все, ми свій крок зробили", - зазначило воно.

Іншими словами, якщо на зустрічі у Вільнюсі обмежаться пропозицією створити Раду, цього точно буде замало і це точно не те, чим можна замінити членство в НАТО. За словами Єгора Чернєва, бути асоційованим партнером чи просто змінити формат співробітництва - недостатньо.

І оскільки наша мета - вступ до НАТО, підвищення статусу розцінять позитивно тільки за однієї умови.

"Якщо ця Рада буде запропонована з чіткими сигналами про те, що Україна стане членом НАТО, коли це дозволить безпекова ситуація, після війни або з якимись іншими формулюваннями, але з конкретними кроками, які мають зробити альянс та Україна для її членства, тоді цього буде достатньо. Одного лише рішення у фінальному комюніке саміту про зміну формату на Раду нам буде замало", - додав Чернєв у розмові з виданням.