Рада ухвалила закон про цивілізоване лобіювання в Україні: що він передбачає
Фото: Рада ухвалила закон про цивілізоване лобіювання (Віталій Носач, РБК-Україна)
Верховна рада схвалила законопроект щодо доброчесного лобіювання, який спрямований на реалізацію рекомендацій Єврокомісії щодо вступу України до ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його даними, закон набуває чинності тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року.
Урядовий проект №10337 підтримали 236 народних депутатів.
Рекомендації Єврокомісії
Нагадаємо, 8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори з Україною про вступ. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна вже виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС. Проте Київ повинен і далі продовжувати реформи.
Лідери країн Європейського союзу під час саміту 14 грудня схвалили початок переговорів щодо вступу України до блоку.
Закон про лобізм
Ухваленим законом передбачається створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.
До Реєстру особою, яка має намір зареєструватися як суб’єкт лобістської діяльності та/або суб’єкт адвокації, вноситься чіткий перелік інформації.
До Реєстру вносяться відомості про лобістські контракти, джерела фінансування, клієнтів та бенефіціарів здійснення лобіювання, та суб’єкта лобіювання.
Визначено, що відомості, які вносяться до нього, є публічними. Доступ до Реєстру прозорості - відкритий і безкоштовний.
Доопрацьований законопроект враховує пропозиції надані коаліцією громадських організацій, зокрема, у частині про адвокацію. Адвокація не є лобізмом, і це зафіксовано в проекті закону.
Що таке лобіювання
Лобіювання - це процес впливу на прийняття рішень урядовими чиновниками, законодавцями чи іншими представниками влади з метою підтримки конкретних інтересів чи поглядів. Це може включати в себе різноманітні дії, спрямовані на формування чи зміну законодавства, політики чи регулювань.
Лобіювання може бути представлене як представниками підприємств, галузей, громадських організацій, профспілок, адвокатських фірм та інших груп, які мають певні інтереси. Цей процес може включати в себе зустрічі з законодавцями, написання законопроектів, звернення до громадськості чи медіа, фінансову підтримку кампаній політиків тощо.
В ряді країн лобіювання регулюється законодавством, щоб уникнути корупції та забезпечити прозорість у впливі груп інтересів на прийняття рішень. Однак ефективність цих правил і рівень впливу лобістів може різнитися в залежності від країни та конкретних умов.
