Президент Росії Володимир Путін провів переговори в Киргизстані, країні Центральної Азії, яка має міцні зв'язки з Москвою, під час своєї першої закордонної поїздки з того часу, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на його арешт у березні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Путін рідко виїжджав за кордон з того часу, як у лютому 2022 року він розпочав війну проти України, і, як відомо, він не залишав Росію з того часу, як МКС видав на нього ордер за викрадення українських дітей.
Путін також має вирушити до Китаю наступного тижня на третій форум "Пояс і шлях" у Пекіні. Ні Киргизстан, ні Китай не є членами МКС, створеного для переслідування військових злочинців.
Зв'язки Москви з іншими країнами в регіоні, який вона традиційно вважала підконтрольним, під тиском через дотримання ними західних санкцій, введених проти Росії.
На зустрічі з президентом Киргизстану Садиром Жапаровим Путін підкреслив важливість Росії як ключового торгового партнера та найбільшого інвестора в економіку Киргизстану і заявив, що обидві сторони й надалі розвиватимуть співпрацю.
Він сказав, що також візьме участь у церемонії, присвяченій 20-річчю російської військової авіабази Кант, розташованої неподалік Бішкека, стратегічно важливого форпосту, який дозволяє Москві контролювати регіон.
Путін послався на двозначне зростання російсько-киргизької торгівлі, яке, як підозрюють деякі на Заході, частково пов'язане з тим, що киргизькі посередники сприяють порушенню санкцій російськими підприємствами.
У липні США запровадили санкції проти чотирьох киргизьких компаній за реекспорт електронних компонентів та інших технологій до Росії. Центральний банк Киргизстану минулого тижня закликав місцеві банки посилити контроль за дотриманням західних санкцій проти Москви.
У березні прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі вивезення українських дітей. Ордер Гааги дозволяє заарештувати Путіна за межами РФ та передати до суду. Після цього Путін не залишав територію РФ.
Україна з початку повномасштабного вторгнення РФ порушила близько 90 тисяч справ за фактом воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами. Воєнні злочини РФ розслідує Міжнародний кримінальний суд Гааги.