Продукція Київського мотозаводу: українські мотоцикли, про які ви ніколи не чули

Потужна виробнича база заводу КМЗ давала змогу створювати не тільки стандартні серійні моделі, а й їхні особливі версії – військові, спеціальні, спортивні тощо. Крім того, існували деякі більш оригінальні розробки, в яких було небагато спільного з товарною продукцією. Сьогодні ми розповімо тільки про деякі з них.

П-285 "Скат"

Постачання продукції в армію було для київського мотозаводу звичною справою – опозитні мотоцикли з боковим причепом служили в різних родах військ. Армійські версії мали певні відмінності від цивільних, хоча в цілому не принципові. Але одного разу зв’язківці забажали справді щось особливе.

Виріб П-285 "Скат" – так зашифрували механізований засіб для прокладання ліній зв’язку у польових умовах. В основі його армійська модель МВ-750 (1966 р.) з приводом на два колеса. Тихоходний опозитний двигун потужністю 26 к.с. і обертовим моментом 4,2 кгс*м дозволяв рухатись повільно по пересіченій місцевості з повним навантаженням. На раму причепа замість пасажирської колиски встановили механізм, який розмотував або змотував котушку кабелю синхронно з рухом мотоцикла – на швидкості аж до 15 км/год.

Таким чином лінію можна було як прокладати, так і прибирати, коли вона стала непотрібною. Біля основної котушки знайшлося місце ще для однієї, резервної. Була можливість перемотувати кабель з котушки на котушку під час стоянки: це буває потрібно, зокрема, для перевірки наявного кабелю на предмет зносу та пошкоджень.

Дніпро-14.9 (1978 р.)

В заводській документації цей унікальний мотоцикл мав індекс КМЗ-8.953 "Ексорт-78". Спочатку це був спеціальний мотоцикл для супроводу урядових кортежів. Київські конструктори проектували його кілька років, але мотоцикл паралельно розглядався як модифікація для постачання на експорт. Зокрема, мався на увазі ринок США, де вже були проведені деякі заходи з формування дилерської мережі. Власне, тому байк мав і цивільну назву – "Дніпро-14.9".

Серійний двигун всерйоз форсували, у ескортного байка він розвивав близько 60 л. при 7400 об/хв, хоча заводчани пригадують що в документації вказали 50 коней – згідно з вимогами офіційного техзавдання. Коробку передач зробили 5-ступінчастою, доопрацювали кардан, головну передачу підібрали більш швидкісну порівняно з триколісним варіантом мотоцикла. Підвіску серйозно переналаштували під швидкісну їзду, використали більш широке (+0,5 дюйми) заднє колесо.

Більш естетичною стала зовнішність, на "Дніпро-14.9" встановлювали нові крила, бічні панелі, щитки для ніг, дуги безпеки спереду і ззаду. Знайшлося місце для бардачка – під відкидним сидінням, яке в ескортних версії було одиночним.

"Динаміт" (1985 – 1990 рр.)

Цей мотоцикл, якби він отримав путівку у життя, став би новим кроком у розвитку київського мотоциклетного заводу. Проект був завершеним, нова модель класу ендуро отримала навіть заводський індекс КМЗ 158-02 та власне ім'я "Динаміт". В основі проекту лежали напрацювання спортивного відділу КМЗ: потужна рама, підвіска з великим ходом коліс (200 мм/205 мм), моноамортизатор ззаду та дискове гальмо спереду (280 мм).

Двоциліндровий двигун об'ємом 0,998 л був побудований на основі кросового мотора своєї розробки, при 4-клапанах на циліндр з нього знімали 70 "коней". У середині 1980-х збудували єдиний комплектний екземпляр КМЗ 158-02 ”Динаміт”, доля його після 1993 р. невідома. Не виключено, що мотоцикл вцілів і потрапив до однієї з приватних колекцій.

Коротко

Від Київського мотозаводу сьогодні залишилася будівля лише одного цеху, але підприємство залишило нам у спадщину свою багату історію, в якій крім лінійки масових моделей було чимало оригінальних розробок. В українських музейних експозиціях і приватних зібраннях обов’язково присутні ті чи інші "Дніпри", зберіглося достатньо історичних документів. Тож будьте певні, це наша не остання розповідь про культові мотоцикли КМЗ МТ та їхні унікальні версії.