Проблеми для союзників України? Що Путін привіз із Азії

Російський диктатор Володимир Путін здійснив чергове турне, відвідавши дві країни Азії – Північну Корею та В’єтнам. Результати цих поїздок різні, але обидві точно матимуть наслідки, зокрема, для України. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Зміст

• Які результати візиту Путіна до Північної Кореї
• Які виклики це створює для Східної Азії та України
• Якою є реакція світу на посилення співпраці між Росією та Північною Кореєю
• Для чого Путін літав у В’єтнам та що звідти привіз

Які результати візиту Путіна до Північної Кореї

Попри звичний для Північної Кореї пафос парадів, портретів по всьому місту та квітів з кульками, головне відбувалося на папері. Росія та Північна Корея підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство.

Як зазначено у тексті документу, "у разі, якщо одна зі сторін зазнає збройного нападу з боку будь-якої держави або кількох держав і виявиться таким чином у стані війни, то інша сторона негайно надасть військову та іншу допомогу всіма наявними у її розпорядженні засобами". Це створює умови для прямого залучення військ КНДР до війни проти України.

Згідно з договором, Росія та Північна Корея будуть протидіяти застосуванню "односторонніх примусових заходів", у тому числі екстериторіального характеру. Є ще один важливий пункт: "взаємодія з метою спільного протистояння викликам та загрозам у сферах стратегічного значення".

Хоча Росія та Північна Корея напряму співпрацюють у військовій сфері принаймні з кінця 2023 року, угода виводить їх відносини на новий рівень.

"Головна особливість цього документу в тому, що КНДР і РФ, вони фактично зобов'язалися захищати один одного від агресії. І це може означати те, що Північна Корея буде більше залучена до російсько-української війни. Це можливо, наприклад, через розширення обсягів постачання озброєння, починаючи від артилерії, військової техніки і закінчуючи надсиланням так званих північнокорейських "добровольців". Швидше за все, для будівельних робіт поблизу фронту", – каже РБК-Україна експерт з політики країн Азії аналітичного центру Adastra Антон Ганоцький.

Російський диктатор заявив, що необхідності залучати живу силу з Північної Кореї немає.

"Ми нікого про це не просимо, нам ніхто цього не пропонував, тому немає жодної необхідності", — сказав Путін на брифінгу у В’єтнамі.

Разом з тим, Росія масово залучає найманців з усього світу для безпосередньої участі у війні проти України.

Які виклики це створює для Східної Азії та України

Водночас, наслідки від зміцнення союзу між РФ та Північною Кореєю будуть відчутними не лише в Україні.

Цей альянс важливий і тим, що він може створювати загрозу для США та їх союзників, які знаходяться поряд з Північною Кореєю: Японії, Південної Кореї і Тайваню.

"Постачати зброю буде не тільки Північна Корея, але й Росія допомагатиме модернізувати збройні сили КНДР. Особливо її "ядерну тріаду" (стратегічні наступальні збройні сили, що можуть нести ядерну зброю, - ред.), що посилює такий дестабілізаційний чинник в цьому регіоні", – підкреслює Антон Ганоцький.

Експерт не виключає, що за зачиненими дверима могли обговорюватися і якогось роду провокації на Корейському півострові, аби відвернути увагу Заходу від російської агресії в Україні. Тим паче, "зондування грунту" уже почалося.

Путін підписав договір з Кім Чен Ином (фото: kremlin.ru)

18 червня, близько 30 північнокорейських військових ненадовго перейшли на територію Південної Кореї. У відповідь, південнокорейські солдати відкрили попереджувальний вогонь. Після цього північнокорейці повернулися на свій бік кордону. І це вже другий такий інцидент за останні два тижні.

Джерела РБК-Україна в спецслужбах кажуть, що Росія могла пообіцяти передачу технологій КНДР. Найсерйозніше, про що йдеться, — це ракетні технології та підводні човни.

У відповідь на всі ці кроки Південна Корея планує переглянути заборону на постачання летального озброєння Україні, повідомляє місцеве видання Yonhap News. Конкретні деталі поки що не відомі, але тут є свої "підводні камені".

"В Південній Кореї кризова політична ситуація. Парламент контролює опозиція, яка не дуже сильно бажає постачати зброю і загалом займає таку, я би сказав, частково прокитайську і навіть трішки проросійську позицію. А наприклад, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль виступає за підтримку України, говорить про постачання нелетальної допомоги. Але з огляду на те, що опозиція в парламенті блокує будь-які розмови про зброю, на даний момент серйозного прогресу на цьому напрямку не передбачається", - підкреслює Антон Ганоцький.

Тому більш імовірним є збільшення постачань південнокорейської зброї через треті країни. Уже були випадки, коли Південна Корея, приміром, відправляла боєприпаси для поповнення складів у США. А Штати виділяли свої власні снаряди для України.

Якою є реакція світу на посилення співпраці між Росією та Північною Кореєю

Уже зараз низка топ-посадовців з різних країн відреагувала на зміцнення союзу Москви та Пхеньяна.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс занепокоєний допомогою, яку Росія може надати ракетній та ядерній програмам Північної Кореї.

У США директор із питань Європи Ради національної безпеки Білого дому Майкл Карпентер зазначив, що договір Росії та Північної Кореї посилює загрозу для України, а також для європейської безпеки.

"Її найближчими партнерами у світі стали Північна Корея, Іран, Сирія, а потім певною мірою Китай, який хоч і не надає Росії зброї, але надсилає багато продукції подвійного призначення для виробництва передових систем озброєння",- зазначив Карпентер.

У свою чергу, радник голови офісу президента України Михайло Подоляк переконаний, що підписання договору між Путіним та Кім Чен Ином є "одностороннім і найнахабнішим обнуленням всього пакету міжнародних рішень, резолюцій та обмежень, накладених на КНДР".

У світі реагують на співпрацю Росії з КНДР (фото: kremlin.ru)

Та після жорстких заяв будуть потрібні дії. І тут існують два підходи. Перший: подальше посилення санкцій проти Північної Кореї. Наскільки воно може бути ефективним – окреме питання, адже значна частина економічних зв’язків КНДР зі світом здійснюється через Китай. Відповідно, без його сприяння санкції працюватимуть погано.

Другий підхід – спробувати відірвати Північну Корею від Росії, граючи на емоціях та амбіціях Кім Чен Ина. Піти цим шляхом США намагалися під час президентства Дональда Трампа. Однак тоді успіху досягти не вдалося. Нагадаємо, з 2016 року відбулося дві особисті зустрічі тодішнього президента США Дональда Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина. Конкретних результатів було мало. Зрештою перед самими виборами у США 2020 році МЗС Північної Кореї заявило, що "немає нічого більш лицемірного, ніж порожня обіцянка". З новим президентом США Джо Байденом у Кім Чен Ина діалог взагалі не склався.

Тож останніми роками Північна Корея повернулася у бік Росії та Китаю.

"Я часто чув це під час офіційних переговорів із північнокорейськими співрозмовниками: Північна Корея хоче нормальних відносин зі США, – зазначає колишній директор ЦРУ з операцій у Східній Азії, екс-спецпосланець на переговорах з Північною Кореєю Джозеф ДеТрані: Проблема полягала – і є – що Північна Корея хоче нормальних відносин і визнання як ядерної держави. Так само як ми впоралися з ядерною проблемою Пакистану. Північній Кореї сказали, що ми не приймемо її як ядерну державу. Повна денуклеаризація, яка піддається перевірці, є шляхом до нормальних відносин, сказали їм".

Імовірно, час для переговорів Заходу з Північною Кореєю вже упущено. Більше того, на тлі президентських виборів у США є сумніви, що відносно КНДР будуть здійснені хоч якісь реальні кроки.

Для чого Путін літав у В’єтнам і що звідти привіз

Дещо інші конотації має візит Путіна до В’єтнаму. На відміну від Північної Кореї, цю країну аж ніяк не можна вважати ізгоєм у світі. Навпаки, В’єтнам намагається займати рівновіддалену позицію від свого сусіда Китаю та загравати зі США, Росією і Євросоюзом. Саме в цьому ключі і слід розглядати візит Путіна.

"Під час візиту в основному обговорювалися економічні питання. Росія дуже хоче, щоб В'єтнам підписав угоду про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом. І таким чином посилити торговельну взаємодію, а також розширити економічну присутність Росії в регіоні. Тобто, В'єтнам для Росії слугує такими собі воротами до Південно-Східної Азії", – зазначає Антон Ганоцький.

Росію насамперед цікавлять інвестиції, які дозволять постачати з В’єтнаму товари подвійного призначення для оборонної промисловості. І само собою, можливості обходити санкції.

В ході візиту Росія та В’єтнам підписали й інші документи, серед іншого – про розширення співпраці в енергетиці та щодо досліджень в області ядерної науки і технологій.

Путін після візиту в КНДР відвідав В'єтнам (фото: kremlin.ru)

Ще одна важлива сфера - це постачання зброї. Протягом останніх десятиліть В’єтнам був одним з найбільших покупців російської техніки. Серед іншого це комплекси берегової оборони "Бастіон", зенітні ракетні комплекси С300 ПМУ-1, радари для авіаційної та морської техніки, винищувачі Су-30МK2 з відповідним ракетним озброєнням.

Останнім часом Росія шукає по всьому світу зброю для продовження війни. Тож не можна виключати, що за зачиненими дверима мова могла йти і про повернення з В’єтнаму раніше поставленої зброї. Втім, шанси, що сам В’єтнам піде на такий крок, невеликі.

"Якщо В'єтнам погодиться повернути хоч якусь частину зброї назад до Росії, то це вкрай негативно вплине на відносини зі США. Ми знаємо, що В'єтнам стає таким собі хабом американських компаній, які переводять свої виробничі потужності з Китаю. І зараз в'єтнамському керівництву не потрібна ця конфронтація з Вашингтоном, враховуючи економічні інтереси", - зазначає Антон Ганоцький.

В цілому, азійське турне Путіна – це приклад того, як російський диктатор здатен створювати проблеми для союзників України. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки оперативно та рішуче вони реагуватимуть.

При написанні матеріалу використовувалися витяги з договору між Росією та Північною Кореєю, коментарі з відкритих джерел генсека НАТО Єнса Столтенберга, директора із питань Європи Ради національної безпеки Білого дому Майкла Карпентера, радника голови ОПУ Михайла Подоляка, екс-спецпосланця США на переговорах з Північною Кореєю Джозефа ДеТрані, а також коментарі експерта з політики країн Азії аналітичного центру Adastra Антона Ганоцького.