Приємні аромати в авто: як зробити ароматизатор для салону авто своїми руками

Покупна пахучка – це нецікаво, бо пахощі в салоні – річ лірична і навіть дещо інтимна, і їх дійсно краще зробити "під себе". А при постійному їх застосуванні і фінансовий бік буде не останнім аргументом. Одне слово, нижче – наші схеми, рецепти і технології для виготовлення ароматизатора своїми власними руками.

Які бувають саморобні ароматизатори

Спочатку скажемо, що тут ми дамо не стільки конкретні конструкції і техпроцеси, скільки ідеї і підказки для виготовлення ароматизатора. І перш за все слід зрозуміти, що при самостійному виготовленні пахучки треба буде вирішити вирішувати два завдання. По-перше, підготувати речовину з бажаним ароматом, а по-друге, спорудити для неї якийсь носій – корпус, в якому вона утримуватиметься і з якого розповсюджуватиме запах.

Важливий нюанс: багато які з підручних пахучих речовин, про які будемо говорити, не мають такої потужної дії, як "професійні" фабричні речовини. Відтак, їх доведеться розташовувати ближче до "споживачів послуги" – пасажирів.

Підручні ароматні речовини

Вибір запахів може бути достатньо широким, і при тому вони будуть здебільшого натурального походження.

• Ефірні олії. Скляні флакончики, капсули і мініатюрні пляшечки з пахучими рідинами продаються в магазинах косметики і аптеках. Мають здебільшого м’який, ненав’язливий запах. Головне завдання автора проекту на їх основі – зробити так, щоб аромат міг поширитися по салону, а сама рідина не могла;
• Кава. Зерна у перемеленому вигляді пахнуть досить довго, особливо якщо їх багато, від 50 грам. Фірмова особливість кави як випромінювача пахощів – упаковку з нею потрібно буде час від часу струшувати;
• Спеції. Так, уявіть собі, саме кухонні спеції! А саме – бергамот, гвоздика, кориця, іланг, кардамон, ваніль… Цю специфікацію можна продовжувати. Тим більше що ніхто не забороняє найсміливіші експерименти з змішуванням.

Контейнери для пахощів

Підбір корпуса для ароматизатора в машину – ще більш широке поле для вашої фантазії. Пристосувати можна і готовий виріб, скажімо, стильний брелок, модельку вашого автомобіля в масштабі 1/43 чи 1/35, і ретро-навігатор, і м'яку іграшку… Власне, підійде будь-який предмет, що подобається вам своїми формами. Єдина умова – щоб в корпусі було достатньо отворів і прорізів для виходу запаху, але щоб при тому не допускався вихід назовні самої речовини-ароматизатора.

Якщо ви вже награлися з запахами і вам не хочеться експериментувати з "залізом", ось вам кілька майже стандартних варіантів:

• Корпус фабричного ароматизатора. Видаліть з нього старе начиння і замість нього поміщуйте всередину пучок вати, клаптик повсті або подібний матеріал, на який наливайте трохи ефірної олії;
• Фабричний освіжувач у вигляді пляшечки. Наливайте в неї рідкий ароматизатор – згадану вище олію, кілька краплин улюблених парфумів або туалетної води. Ступінь ароматизації інтер’єру будете регулювати, змінюючи місце розташування пристрою. Який можна чіпляти, скажімо, на дефлектори торпедо, ручку над дверима, салонне дзеркало, ручки задніх дверей тощо;
• Просто баночка з кришкою. Яка-небудь мініатюрна тара з-під продуктів, ліків, косметики по-перше, повинна бути стійкою, щоб могла стояти, наприклад, на килиму під сидінням і не перекидатись. А по-друге, треба, щоб в її кришці можна біло насвердлити (свердлом, шилом або цвяхом) якнайбільше отворів для циркуляції ароматизованого повітря. Хоча ніщо не заважає, продірявити і саму банку у її горішній частині – звісно, якщо дозволяє її матеріал. В такий контейнер зручно закладати мелену каву.
• Мішечок з тканини. Причому тканина має бути нещільною, щоб через неї могло легко проходити повітря. Такий варіант хороший тим, що завдяки м'якості його можна залишати практично скрізь. І навіть шити самому такий "кисет" не обов'язково, бо щось подібне часто продається у сувенірних лавках і магазинах крафтових товарів Hand made.

Коротко

Фантазія і сміливість – ваші головні союзники на старті проекту "ароматизатор власними руками". Застереження, певно, одне – ще на етапі проектування зробіть так, щоб отриманий виріб не загрожував безпеці руху. Тобто – не затуляв огляд через скло, не виїздив під педалі з-під сидіння, не падав водієві на коліна в момент гальмування. І гарних вам ароматів у салоні!