Правозахисники закликали в 2023 році врегулювати питання компенсації за знищене Росією майно

Так, відповідний документ підписали представники Центру прав людини ZMINA, ГО "КримSOS", БФ "Право на захист", ГО "Донбас СОС", Кримська правозахисна група, ГО "Восток СОС", Громадський холдинг "Група впливу", БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез".

На думку представників правозахисних об’єднань, справедливу і обґрунтовану компенсацію за майно, пошкоджене внаслідок російської агресії, мають надавати за прозорою та доступною позасудовою процедурою, передбаченою окремим спеціальним законом.

"Однією з ініціатив, покликаних урегулювати це питання, є законопроект № 7198, узятий за основу 01.04.2022 (тепер він очікує на друге читання). Законопроєкт визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу тощо) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022.

"Також він покликаний визначити засади створення та ведення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, а найбільше уваги законопроект приділяє наданню компенсації за знищені об’єкти нерухомості, хоча багато пов’язаних із цим умов, як і порядок надання компенсації за пошкоджені об’єкти, має додатково встановити уряд", - йдеться в документі.

На думку правозахисників, у сьогоднішній версії законопроекту залишається питання щодо отримання компенсації шкоди, завданої до початку широкомасштабної збройної агресії проти України.

"Додаткового врегулювання може потребувати й питання про надання компенсації постраждалим, які вже відбудовують свою знищену або пошкоджену нерухомість самостійно. Отже, проєкт закону № 7198 треба доопрацювати з урахуванням ключових зауважень та ухвалити в другому читанні", - підкреслюють автори.

Серед інших кроків, які мають стати пріоритетними для у 2023 році у сфері захисту прав людини, правозахисники виділили ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, запровадження адміністративної (позасудової) процедури визнання актів цивільного стану, які відбулися на тимчасово окупованих територіях України, чітке законодавче визначення категорій осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Крім того, автори також вважають ключовими для влади внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за колабораційну діяльність, створення умов для підтвердження освітніх кваліфікацій тими, хто здобув освіту на тимчасово окупованій території, зміну підходів до призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, забезпечення ефективного механізму евакуації цивільного населення під час воєнного стану.