Не прагнуть залишитися. Що чекає на українців у Швейцарії через два роки захисту

Працевлаштовані лише 20% біженців із України

Українці зі статусом захисту у Швейцарії мають право на соціальну допомогу та доступ до ринку праці. На сьогодні таким статусом користуються 66 тис. українців. Через два роки захисту Федеральна рада планує зосередити зусилля на підвищенні рівня їх зайнятості.

Лише 20% працездатних українських біженців влаштувалися на роботу, хоча кілька галузей відчувають дефіцит робочої сили. Водночас українські біженці часто мають високий рівень освіти.

У листопаді 2023 року влада Швейцарії оголосила, що хоче подвоїти зайнятість серед українських біженців до 40% до кінця 2024 року.

Проблеми інтеграції та працевлаштування українців обговорювали на спеціалізованій конференції у Берні, яку в середині березня організували Национальний центр досліджень у сфері міграції та мобільності та и Агентство ООН у справах біженців (UNHCR).

Фото: Підтримка України у Швейцарії (gettyimages.com)

Які є перешкоди для працевлаштування українців у Швейцарії

Самі біженці називають цілу низку проблем, які перешкоджають виходу на роботу великої кількості біженців. Зокрема, невизнання дипломів і звань спеціалістів. Також – мовний бар'єр.

"Ніхто не думав, що війна триватиме так довго. Тому на початку проходження мовних курсів, подальше навчання чи професійна переорієнтація не здавалися необхідними", – пояснив почесний консул України в Швейцарії Андрій Лушницький.

Інша проблема – роботодавці не можуть знайти українців на свої вакансії. Малим і середнім підприємствам бракує ресурсів, необхідних для пошуку українських кандидатів. Самі біженці також розповідають, що багато хто не знає, які можливості та робочі місця є в Швейцарії, бо бракує комунікації та інформації.

Цим питанням займатимуться у відділі SEM (Держсекретаріат з питань міграції), який видає дозволи на роботу.

"Ми працюємо над цілим пакетом пропозицій та заходів, які стосуватимуться як підбору кадрів, причому тут ми залучимо, у тому числі, і об'єднання роботодавців і працівників, так і комунікації. Це якраз вивчених нами уроків: треба говорити і повідомляти про те, що вже створено, приділяючи увагу, наприклад, соціальним мережам та україномовним ЗМІ", – сказали у SEM.

Фото: Українці не знають, як знайти інформацію про вакансії (gettyimages.com)

Парламент хоче полегшити інтеграцію українців на ринок праці

У березні 2024 року обидві палати парламенту ухвалили пропозицію спростити процедуру працевлаштування біженців. Вимогу отримувати дозвіл на роботу замінять на онлайн-реєстрацію з повідомленням про факт працевлашування.

Водночас працедавці хочуть більше визначеності щодо подальшої долі біженців, щоб розуміти, скільки вони пробудуть у країні. Також – щоб влада попереджала про свої рішення у цьому питанні.

В одному з кантонів місцева влада розробила власний підхід до проблеми. У франкомовному кантоні Во рівень зайнятості українців складає лише 10%, що значно менше, ніж в середньому по німецькомовній Швейцарії.

За словами місцевого депутата Ізабель Море, українці, на відміну від інших біженців, явно не прагнуть провести решту свого життя в Швейцарії. Тому в цьому кантоні основну увагу тепер приділяють короткостроковим програмам навчання тривалістю в кілька тижнів, після закінчення яких люди відразу могли б стати до роботи.

Наприклад, спільно з асоціацією GastroVaud реалізується пілотний проект із набору працівників у сфері громадського харчування.

"Такий підхід особливо має сенс у галузях, де є велика плинність кадрів", –зазначила вона.

Фото: Місцева влада не знає, у якій ситуації перебувають українські біженці (gettyimages.com)

Місцева влада не знає ситуації українських біженців

Ізабель Море вважає, що 100% біженців мають бути зайняті, але не обов’язково як працівники. Діти мають відвідувати школу, молодь – здобувати вищу освіту. Ті, хто має фізичні чи психологічні травми, мають отримувати допомогу , а не працювати. Також важливі мовні курси.

За її словами, у кантоні Во проживають 3600 українців віком від 18 до 65 років. Але влада не знає, чим займаються 2000 із цих людей. Вони не перебувають на обліку в центрах зайнятості та не зверталися за отриманням дозволу на роботу.

"Можливо, вони працюють віддалено в українській компанії або, можливо, проходять курс без офіційного шляху", – розповіла депутат.

Цих 2000 людей запросили зареєструватися, щоб отримати інформацію про їхню ситуацію. Це дасть змогу допомогти їм індивідуально. Ті, хто не з'являться, отримають штраф. Водночас такі заходи не мають на меті не змусити людей працювати.