Потужний прорив. Наскільки важливе звільнення Роботиного та чи чекати наступу ЗСУ на Токмак

Українські війська пройшли Роботине – один із ключових укріпрайонів росіян у Запорізькій області. Про те, що це означає, як далі розвиватимуться події на півдні та що може зупинити наступ на Токмак, – у матеріалі РБК-Україна.

Роботине звільнене

Село Роботине (Токмацька міська громада, Пологівський район) з довоєнним населенням близько 500 осіб – важливий населений пункт, важкі бої за який тривали кілька місяців.

Росія окупувала його у березні 2022 року. Генеральний штаб з липня повідомляв про успіхи на цьому напрямі, а 22 серпня українські сили зайшли до села та організували першу евакуацію. Також повідомлялося, що на цій ділянці прорвано багатоешелоновану лінію оборони окупантів.

Місцеві жителі зустріли визволителів минулого тижня (фото t.me/annamaliar)

Наступного дня воїни 47-ї окремої механізованої бригади "Магура" підняли синьо-жовтий прапор над зруйнованою школою.

Про звільнення Роботиного ще минулого тижня повідомляли низка експертів та профільні Telegram-канали. Офіційно воно підтвердилася лише сьогодні, 28 серпня. РБК-Україна раніше пояснювало, із чим пов'язані такі затримки. Генштаб звітує про деокупацію того чи іншого населеного пункту після того, як його повністю беруть під контроль, а бійці закріплюються на нових позиціях та рубежах.

За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, південний напрямок залишається головним.

"У Запорізькій та Херсонській областях ворог перебуває в обороні. Ви знаєте, що звільнено Роботине, і далі наші війська рухаються на південний схід від Роботиного і на південь від Малої Токмачки", – зазначила вона.

Нижче наведено динаміку у районі Роботиного з червня 2023 року. Зазначимо, ситуація може відрізнятись від зображеної.

Як українські війська звільняли Роботине (графіка на основі даних deepstatemap.live)

Чим важливе визволення Роботиного

Роботине має особливе тактичне значення, власне, тут у червні українські війська перейшли у контрнаступ. І тутешні укріплення залишалися головною перепоною на шляху до другої (основної) лінії оборони ворога.

Військовий експерт Владислав Селезньов називав Роботине ключовим укріпрайоном на відрізку між Оріховим та окупованим Токмаком. Підступи до якого захищали щільні мінні поля. У тому числі з цієї причини наступ був не таким стрімким, як очікувалося.

Зазначимо, через село проходить автомобільна дорога Т0408, і від нього найкоротший шлях до адміністративного центру громади – приблизно 20 кілометрів. За Токмаком відкриваються дороги на Бердянськ та Мелітополь.

"Є так званий трикутник, місія якого – закрити підходи та сухопутний коридор до Криму. Це трикутник між містами Василівка, Токмак та Мелітополь. І коли українська армія прорветься на Токмак, вся захисна мережа росіян може серйозно порушитись", – говорив він у коментарі РБК -Україна минулого тижня.

Олексій Гетьман уточнює, що з воєнної точки зору село як таке майже нічого не дає. Набагато важливіше – квадратні кілометри та що на них знаходиться.

"Чому село не має принципового значення? Звичайно, важливо, що ми його звільнили. Але ж ми боремося не за окремі села, ми намагаємося прорвати потужну оборону. Тому треба зосереджуватися не на самому Роботиному, а на тому, що ми пройшли першу лінію, впритул підійшли до другої, а в деяких місцях скоро почнемо проривати і її", – наголосив він.

За його словами, військовим важливіше зробити все, щоб ворогові було важче пересуватися, підвозити боєкомплект і таке інше. З цієї причини в першу чергу беруться під контроль дороги та панівні висоти.

"Згадайте, як це було під Бахмутом, а до цього під Сєвєродонецьком та Лисичанськом. Запеклі бої велися не як за самі міста, як за дороги, якими вони постачалися", – додав він.

Зазначимо, раніше повідомлялося про прорив першої лінії в Роботиному з окопами, щільними мінними полями та замаскованими вогневими точками. Минулого тижня – говорили про вихід на другу, де розміщено мотострілецькі підрозділи, танки та артилерія.

Докладніше про те, як влаштовано захист росіян, читайте у матеріалі "Мини, окопи та "зуби дракона". Як РФ окопалася в три лінії оборони, але Україну не зупинити".

Напрями, тактика та проміжна ціль

Українські війська після Роботиного продовжують йти двома лініями: Новоданилівка – Новопрокопівка та Мала Токмачка – Очеретувате.

"Це ті напрямки, де зараз просуваються наші Збройні сили", – зазначила Ганна Маляр.

Українські війська після Роботиного наступають за двома напрямками (фото google.com/maps)

За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), ЗСУ вже атакують основний комплекс російських укріплень. Агентство Reuters з посиланням на неназваного українського командира писало, що найскладніші рубежі пройдено і наступ може піти легше.

Так звані російські "військори" писали про українські атаки на нібито тилові лінії біля села Вербове. Тому в ISW вважають, що Сили оборони можуть бути поблизу тактичних тилів противника. Аналітики припускають, що наступна лінія оборони може бути слабшою, хоча все одно становить серйозну проблему. Тепер передові загони мають пройти суцільні протитанкові рови, "зуби дракона" та додаткові мінні поля.

Судячи з карт, нашим військам вдалося вклинитися між Роботиним та селом Вербове, розширивши плацдарм не менше, ніж на 7 кілометрів. За словами Олексія Гетьмана, це звичайна логіка – спочатку вбивається клин, потім розширюється, підрозділи після прориву не зупиняються, а починають рухатися умовними тилами супротивника.

"Занадто глибоко вклинюватися теж недоречно. Якщо відразу просунутися на 15-20 кілометрів, то не встигнуть підтягнутися основні частини, і авангард може опинитися як у вогневому мішку, так і взагалі в оточенні", - пояснив військовий експерт.

Селезньов у свою чергу підкреслює: розширення плацдарму потрібне не тільки тому, що рух вузьким фронтом створює ризик потрапляння в котел, а й тому, що збільшення лінії бойового зіткнення змушує ворога розтягувати сили, знижуючи щільність своїх позицій та особового складу на них.

Рух на Новопрокопівку та Очеретувате логічний з урахуванням того, що села знаходяться на дорогах Т0408 та Т0401 до окупованого Токмака. Після того, як ЗСУ дійдуть до них, до міста залишаться лічені кілометри.

Сили оборони просуваються клином шириною не менше 7 кілометрів (фото deepstatemap.live)

Гетьман називає Токмак проміжною ціллю. Росіяни перетворили місто на великий логістичний вузол, навколо якого звели укріплення з протитанковими ровами. На його думку, за Токмак ворог битиметься "дуже серйозно".

"Бо далі Мелітополь, якщо подивитися на карти, то за Токмаком майже немає фортифікацій, лише блокпости до самого Мелітополя та узбережжя. Не секрет, що наше завдання - вийти на Азовське море. А якщо не встигнемо зробити це до сезону дощів, то хоча б на 15-20 кілометрів до берега, щоб взяти під вогневий контроль усе те, що росіяни можуть переміщати з материкової частини у бік Криму і навпаки", – розповів він.

Очевидно, зі звільненням Мелітополя українські сили переріжуть сухопутний коридор до Криму та фактично розсічуть окуповані території на півдні. Але Владислав Селезньов не поспішає з висновками щодо Токмака.

За його словами, наша армія наступає там, де може. І не можна з упевненістю казати про те, що основні сили задіяні у напрямку Токмака.

"Лише Генштаб знає остаточний задум, до якої мети ми рухатимемося і яким чином діятимемо. Тому однозначно говорити про те, що напрям на Токмак є стратегічним, не варто", - зазначив він.

Експерт каже: росіян промацують на чотирьох південних ділянках від Василівки (Запорізька область) до Вугледару (Донецька область). Це нервує ворога та змушує постійно переміщати оперативні резерви.

На півдні противник до нашого контрнаступу зосередив близько 1000 одиниць ствольної та реактивної артилерії. І за підрахунками, майже за три місяці вдалося знищити щонайменше 2/3. Додаткові ресурси підтягуються, але вони не компенсують втрати, додав Селезньов.

Що може зупинити поступ на Токмак

Опитані РБК-Україна експерти звертають увагу на те, що в район Роботиного туди, де ще є лінії оборони, росіяни спішно перекинули частини 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії (Псков) з Лимано-Куп'янського напрямку та 7-ї дивізії ВДВ з півдня Херсонщини.

"Тобто з двох сторін посилилися, щоб не дати нам просуватися. Чи вийде це у них? Я думаю, що ні, тому що фортифікації за першою лінією не настільки потужні. За даними нашої розвідки та західних партнерів, там вже не 6 протипіхотних і 1 протитанкова міна на квадратний метр, як було перед першою”, – каже Олексій Гетьман.

Оборона росіян у Запорізькій області (фото інфографіка ISW)

За його словами, поки українські війська роблять все правильно, слідуючи оптимальній тактиці ведення бою. Але водночас наголошує, що робити прогнози неможливо. І якщо противник перекине ще кілька дивізій, то не виключено, що рух на Токмак призупиниться.

"Або почнуться дощі, це теж призупинить наступ. Або спека ще більше посилиться. Рухатися в бронежилеті, у касці, з боєкомплектом і автоматом у таку спеку – теж впливає на фізичний стан. У нас багато мобілізованих, вони не проходили таку підготовку в порівнянні з професійними військовими, їм чисто по-людськи може бути важко", – пояснює експерт.

Щодо того, чи прискориться наступ після Роботиного, Владислав Селезньов обережний в оцінках. Тому що через брак інформації складно порівнювати щільність мінних полів та надійність укріплень на ділянці до Токмака. Та й ворог не сидить без діла, а продовжує посилювати бойові порядки та рити окопи.

Ситуація дуже динамічна і залежить від можливостей російської окупаційної армії і, відповідно, від ресурсів українських військ.

"Чи ми далі будемо активно вести наступальні дії? Чи вистачить нам ресурсів людських, матеріальних і технічних? Важко сказати. Але я абсолютно впевнений, що серйозно завадити може лише сезон дощів, який почнеться десь із середини жовтня. За таких умов йти вперед із бронетехнікою буде вкрай важко", – підсумував він.