Посол ЄС пояснила уповільнену реакцію військової промисловості Європи на війну
Фото: посол ЄС в Україні Катаріна Матернова (Віталій Носач, РБК-Україна)
Військова промисловість Європи відреагувала на російське вторгнення в Україну не так швидко, як сподівалися у Брюсселі. Це зумовлено низкою чинників.
Про це посол ЄС в Україні Катаріна Матернова сказала в інтерв'ю РБК-Україна .
"Перехід до військового виробництва не є природним інстинктом у Європі. У Європі ми десятиліттями жили з твердим переконанням, що війна на європейському континенті неможлива", - сказала вона.
За її словами, із цим первісним шоком 24 лютого 2022 року в ЄС непогано впоралися з політичною активізацією, активізацією суспільства з погляду прояву солідарності у прийомі українських біженців, доставці гуманітарної допомоги тощо.
"Я думаю, що галузь рухається, можливо, не так швидко, як ми сподівалися. Але зараз уряди і приватний сектор знову виявляють рішучість і роблять сильний поштовх до збільшення виробництв", - зазначила Матернова.
Посол ЄС нагадала, що в ЄС ринкова економіка, "тому зробити це не так просто, як при командній економіці, як у Росії. "Отже так, у цьому сенсі промисловість відреагувала не так швидко, як ми сподівалися", - сказала вона.
Матернова пояснила, що спочатку була опора ринку. "Але я думаю, що галузі необхідно побачити довгострокову прихильність з боку уряду. Це трохи як проблема з куркою та яйцями", - додала посол.
Снаряди для України
Нагадаємо, у березні 2023 року ЄС пообіцяв передати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж одного року.
Як заявив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель, до березня 2024 року Україна отримає 524 тисячі снарядів. Це 52% від поставленої мети.
Єврокомісар із внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон раніше заявляв, що до весни 2024 року виробничий потенціал оборонних підприємств у ЄС становитиме понад мільйон артилерійських снарядів.
Для закупівлі снарядів Європа може звернутися до компаній Південної Кореї, Туреччини та Південної Африки.
