Про те, як стартує процес переговорів щодо вступу України до ЄС, як Брюссель оцінюватиме прогрес України та коли переговори можуть завершитися успіхом – у бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповіла посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
25 червня стало дуже важливим днем в історії української євроінтеграції. У Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція, присвячена вступу України до Євросоюзу – тим самим переговори про членство в ЄС стартували вже офіційно.
Від подання офіційної заявки на вступ – 28 лютого 2022-го, на п'ятий день повномасштабної війни з РФ – до початку переговорів минуло два з лишком роки. Очевидно, попереду ще більший шлях: тепер Київ та Брюссель мають планомірно провести переговори щодо 35 розділів, від сільського господарства та освіти до моментарної політики та прав людини, узгодивши українське законодавство із загальноєвропейськими нормами. При цьому для досягнення прогресу будуть потрібні не лише реформи з українського боку, а й згода з боку всіх країн-членів ЄС. А, як відомо, як мінімум із Угорщиною у цьому плані виникають постійні проблеми.
Втім, як вважає глава представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова, до 2030 року, тобто за шість років, цілком можна буде встигнути. Саме тоді, згідно з поточними планами, можлива нова велика хвиля розширення Євросоюзу.
– З огляду на те, що зараз якраз формуються нові керівні структури ЄС, зокрема Європейська комісія, коли дійсно можуть розпочатися переговори про вступ? Тому що вчора ми мали формальний початок. І які переговорні глави можна відкрити насамперед?
– Я зробила б невеликий крок назад і сказала, що насправді вчора, 25 червня 2024 року – був формальний початок переговорів. Пройшла перша міжурядова конференція, це технічний термін, для 27 держав-членів, що засідають у форматі, присвяченому розширенню ЄС. Отже, офіційні переговори розпочалися вчора.
Вони послідували за схваленням минулого тижня 27 державами-членами, знову ж таки одноголосно, так званих переговорних рамок. Рамки переговорів насправді є мандатом держав-членів Європейської комісії, який визначає позицію ЄС на переговорах.
А в Люксембурзі відбулися дві перші міжурядові конференції для України та Молдови, які ознаменували формальний початок переговорів. Отже, після цього переговори розпочато, вони відкриті, і наступним кроком буде так званий двосторонній скринінг.
Знову ж таки, я знаю, дуже багато термінології, але саме цим ми й славимося. Двостороння перевірка детально вивчатиме acquis communautaire, зведення законів, норм і правил ЄС, і порівнюватиме його з українським законодавством, щоб визначити, де є прогалини і які області необхідно заповнити. І це займе кілька місяців, і після цього будуть запущені перші розділи.
– Тобто йдеться про осінь, можливо, про грудень, ближче до кінця року?
– Мені складно визначити точний час, бо кожен крок залежить від швидкості та успіху попереднього кроку, багато в чому терміни залежатимуть від готовності та якості внеску від української та молдавської сторони.
– Як Євросоюз проводитиме загальну оцінку прогресу України в реалізації реформ і якими будуть основні KPI, чи буде щось на зразок чек-листа?
– Так. Я маю на увазі, що є певна кількість тематичних розділів, наприклад, довкілля, фінансовий контроль, фінансові ринки, низка технічних сфер.
І на додаток до цього, є категорії, які є частиною глав 23 і 24, і які є факторами, що стосуються верховенства закону, демократичного управління, боротьби з корупцією і т.д. І це області, які не мають окремих acquis communautaire, прикріплених до них, але вони оцінюватимуться за європейськими стандартами, система управління має працювати в країні.
– Як довго можуть тривати ці переговори? Наприклад, наше керівництво раніше говорило про пару років, багато хто говорить про 2030 рік як про можливу дату їх закінчення.
– Я думаю, що пара років може бути занадто мало. Але досі я бачила в Україні велику рішучість і велику завзятість рухатись швидко. Тому я насправді думаю, що у випадку з Україною це може зайняти менше часу, ніж раніше, у випадку з деякими іншими країнами. Вважаю, що 2030 рік – це дуже реалістична дата.
– Чи правильно говорити, що процес вступу України до Євросоюзу вже незворотний чи ні?
– Судячи з досвіду минулого, можуть бути причини зворотності. Ось якщо, скажімо, країна перетворилася на диктатуру, то, напевно, - у житті в цьому сенсі немає нічого незворотного, так? Але якщо ви запитаєте, чи це є твердим зобов'язанням і чи перебуваємо ми з Україною на шляху до ЄС, то я відповіла б рішучим "так". І насправді це не можна було сказати до повномасштабного вторгнення.
– Як уникнути проблеми постійних вето з боку однієї із країн-членів ЄС? Буде безліч різних технічних кроків, таких як відкриття та закриття глав і так далі. Як упоратися з цією проблемою?
– Потрібно змиритися з тим, що розширення ЄС здійснюється за умови одностайності, будь-яка окрема держава-член має можливість відкладати, блокувати тощо окремі кроки. І я думаю, що інші нинішні країни-кандидати могли б вам розповісти про це. Знаєте, Україна не перша, і напевно, не остання, де таке станеться.
І щоб упоратися з цим, потрібно терпляче виявляти наполегливість. Оскільки у випадку з Україною існують двосторонні проблеми з однією з країн, то наша найкраща порада — взаємодіяти, розмовляти, обговорювати, шукати рішення, як подолати потенційні розбіжності. Тому що так, процес розширення організований так, що він має бути одностайно узгоджений на кожному етапі шляху.
Немає чарівної формули вирішення питань, крім дискусій, переговорів, роз'яснювальної роботи, дипломатичної роботи тощо.